Хто боїться поліамурності?

Хто боїться поліамурності?

1847 6 хвилин хв. читання
24.10.2013
Що думають поліамурні люди про свої стосунки? Пропонуємо основні ідеї нещодавньої дискусії про поліамурність.

Оскільки концепція поліамурності з’явилася в нашому суспільстві лише нещодавно, у цій формі стосунків ще немає протоптаних стежок. Поліамурність – це відповідальні та відкриті любовні стосунки між більше ніж двома людьми. Це лише один з різновидів немоногамних стосунків, який відрізняється сильною етичною складовою та бажанням радикальної чесності. Для багатьох у цій темі залишається немало цікавих запитань.

Минулого тижня громадська організація «Інсайт» провела дискусію на тему поліамурності. У ній взяли участь люди, що вже мали стосунки з кількома партнерами водночас, а також ті, хто просто цікавиться цією темою.

На дискусії було обговорено низку питань: що таке «поліамурність», чим вона відрізняється від «полігамності», що робити з ревнощами та зрадою, які існують табу для поліамурних стосунків. Пропонуємо найцікавіші репліки з цієї зустрічі.

  

2:00

Поліамурністю називають відносини між людьми, в яких беруть участь більше ніж двоє людей. У цих стосунках важливо не обманювати та домовлятися про довіру. Ми говоримо про поліамурність як про один з різновидів відносин і не кажемо про те, що всі її мають застосовувати.

 

02:50

Термін «поліамурність» лише недавно з’явився у вжитку, тож люди його розуміють дуже по-різному. Хтось розглядає поліамурність як сімейні відносини між більше ніж двома людьми; хтось – як відносини, в яких один партнер дозволяє іншому секс або романтичні стосунки «на стороні». Головне в поліамурності – домовленість між двома і більше людьми.

 

06:30

Поліамурні стосунки базуються на довірі. Коли я думаю про довіру, я одразу думаю про дружбу. Наприклад, ще зі школи дівчата дружать удвох-утрьох, разом ходять на тусовки і в «столовку». Якщо до цього комплексу емоційної прив’язаності додати ще сексуальну прив’язаність, виходить поліамурний зв'язок. Коли усім з усіма комфортно, люди мають спільні інтереси і можуть представляти себе як соціальну одиницю «ми».

 

07:50

Поліамурність – це явище ресурсовитратне. Я працюю, у мене є хобі, у мене є друзі, я мандрую, я пишу вірші, і кудись мені треба встромити дві-три людини, щоб приділяти їм увагу, щоб мати з ними стосунки, секс і спілкування.

 

08:35

До поліамурних стосунків готові люди, гармонійні всередині себе. Тому що такі почуття, як ревність і почуття власності щодо іншої людини, – це не гармонія, а бажання самоствердитися та помежувати свою територію. Якщо присутнє щось подібне, толку не буде.

 

10:10

Треба бути готовими приймати нових людей, контролювати емоційний стан усієї маленької спільноти, а також відпускати людей без заздрості і злоби.

 

11:30

Якщо ми поглянемо в історичному зрізі, для homo sapiens була властива інша модель сімейної та сексуальної поведінки. Найчастіше це були певні громади, пов’язані генетичним, соціальним, емоційним та сексуальним зв’язком. Не було уявлення, що хтось є батьком комусь із дітей або що хтось обов’язково має бути з кимсь. Так продовжувалося тисячоліттями. Змінилося це лише тоді, коли з’явилися наділи землі, які треба було передавати у спадок. І для цього треба було закріпити споріднення по батьку.

 

19:30

Я можу зрозуміти, як можна любити кількох людей і щось до них відчувати. Я не бачу тут нічого ірраціонального, адже ми відчуваємо любов до своїх батьків, дітей, друзів. Люди, які не практикували поліамурність, вважають, що любов – це окрема сутність, яка виникає між людьми. Але справа в тому, що люди носять свою любов у собі і направляють її на когось.

 

24:10

Є соціум, який сприймає стосунки. Для батьків або для ближчого соціуму це може бути проблемою, коли ти доводиш їм, що можлива інша сексуальність, ніж гетеросексуальність. У них виникає питання: «А якщо ти приведеш одинадцятирічну дівчину чи коня? Коли нарешті закінчаться ваші експерименти?».

 

37:30

Я боялася обману, боялася, що людина порушить нашу домовленість, а ще більше боялася, що її порушу я. Ці відчуття сильно тиснули на мене і партнера. Але потім я зрозуміла, що від страху просто позбутися, якщо вирішити, що зради просто не існує.

 

38:50

Потрібно проговорювати стосунки якомога раніше, як мінімум, дізнаватися ставлення один до одного. Мені важко уявити відносини з людиною, яка мене зацікавила, але яка сказала б мені, що їй не підходять поліамурні стосунки.

 

39:50

З досвіду колишніх стосунків, які були не такими, як ми їх собі уявляли, ми дійшли до того, що зради не існує. Зрада – це брехня. А вірність – це відкритість, чесність і вміння працювати зі своїми почуттями.

 

40:50

Навряд чи так буває у багатьох людей, що ревнощів вони зовсім не відчувають. Але у нас є два варіанти: або виплескувати їх на партнера, або працювати з собою – шукати, звідки вони взялися і чому так відбувається.

 

01:06:00

Для мене поліамурність – це скоріше почуття. Говорять не лише про поліамурні відносини, але і про поліамурних людей, які здатні любити багатьох. Для великої кількості сексуальних відносин є термін «полігамія», який стосується або сім’ї, або сексуальності. В полігамії немає основного моменту – домовленості усіх партнерів. Полігамію практикують нормативні сім’ї під соусом don’t ask, don’t tell. Тобто я не буду питати, чи є в неї коханці, а вона не буде питати, чи є в мене коханки. Ми робимо вигляд, що у нас цього немає.

 

01:12:30

Для мене в поліамурності існує два табу. Перше – це обман, будь-яке приховування, навіть якщо один партнер приховує щось, щоб не образити іншого. Друге табу – протиставлення партнерів, яка б це не була ситуація.

 

01:16:30

Напевно, я б не змогла будувати поліамурні відносини з людиною, у якої є діти. Я не можу собі уявити, як у ці відносини можна було би вписати дітей, як їм це можна було б пояснити.

 

01:22:30

Я приймаю думку про відповідальність щодо будь-якої людини, з якою у тебе взагалі були стосунки, починаючи від однієї ночі. Є якась відповідальність, є щось емоційне. Особисто мені моногамність не подобається ідеєю, що в якийсь момент стосунки закінчуються зовсім.

 

Від зрілого суспільства до спроможного

Із сімдесяти опитаних Українським Інститутом Майбутнього експертів та практиків 46, що складають 70 %, оцінили ймовірність збереження ручного режиму керування освітою на місцях на 9-10 балів за десятибальною шкалою.