У своїй ілюстрованій міні-лекції епатажний філософ Славой Жижек подає несподіваний погляд на благодійність – як на одну з хвороб нашого часу, який він називає «культурним капіталізмом». Це ера, що почалася після 68-го року, коли на місце ілюзорного соціалізму з людським обличчям прийшов реальний та глобальний гуманістичний капіталізм.

Жижек як завжди з легкістю та впевненістю жонглює сентенціями про те, чому змінився капіталізм, і що з ним варто робити. Останнє – найменш цінна частина його історії, все інше виглядає цікаво і переконливо, хоча, може, і не надто свіжо. «Раніше існувало протистояння між тим, що ти продаєш, і тим, що ти робиш для суспільства. Тоді як в сьогоднішньому капіталізмі спостерігається об’єднання двох цих дій в єдиний жест».

Жижек згадує два хрестоматійні приклади. Starbucks із лозунгом «Це не покупка, це інвестиція» та практикою кави за «справедливою» ціною; взуттєву марку Toms із принципом дарувати пару взуття африканським народам за кожну продану пару; Джорджа Сороса, що однією рукою руйнує, а іншою будує. Окреме місце в цій системі нововведень Жижек відводить благодійним практикам. «Благодійність – це більше не ідіосинкразія окремо взятих позитивних людей то там то тут, а базова складова нашої економіки».

Рухаючись, мов у слаломі, від одного афоризму до іншого, Жижек посилається і на майстра доказів Оскара Уайльда: «Через душевну доброту благодійники не дають бідному померти, і навіть змушують його посміхатися. Але це не вирішує проблему, а лише посилює її. Натомість істина ціль – змінити суспільство так, щоб бідність стала неможливою».

Підсумок Жижека парадоксальний, хоча й логічний для заданої ним системи координат. «Я не проти благодійності – абстрактно це, звісно, краще, ніж нічого. Але варто зізнаватися собі, що тут є елемент лицемірності. Жахливо бачити дітей, які вмирають через неможливість операції, яка коштує 20 доларів. Але в довгостроковій перспективі, як сказав би Оскар Уайльд, якщо прооперувати дитину, вона житиме трішки краще, але у тих же умовах, що народили проблему».

Славой Жижек – популярний словенський філософ, професор в кількох американських вишах, автор десятків книжок про психоаналіз, політику та культуру. Типовий стиль Жижека – аналізувати явища шоу-бізнесу крізь призму Гегеля тощо.