Обирати і звільняти президента лайками технічно можна вже сьогодні. Але для цього потрібні нові юридичні правила гра, яким наявна недолуга система опиратиметься з усіх сил. Все, що ми маємо сьогодні – організації, подібні до Change.org або Avaaz, які онлайн-активізм або кліктивізм перетворюють на реальні зміни. Німецька газета Suddeutsche Zeitung уже встигла назвати мережу Avaaz більш ефективною, ніж ООН. На відміну від Організації об’єднаних націй, Avaaz управляється не державами, а простими активістами з усього світу. Для прийняття рішень організації не потрібно скликати саміти, достатньо миттєвих онлайн-нарад та голосувань.

Історія цієї компанії нараховує лише шість років діяльності, а кількість її учасників перевищує 30 млн. осіб та зростає в реальному часі – достатньо лише поглянути на лічильник на сайті. Avaaz виникла в США як кооперація кількох громадських організацій та індивідуальних активістів. Avaaz має кілька штабів у різних країнах, проте перспективною їх діяльність робить акцент на онлайн-активізм: петиції, емейл-атаки, відео-звернення до лідерів держав, інформаційні кампанії в популярних ЗМІ.

Фокус діяльності Avaaz поки що лежить більше у сферах прав тварин, корінних народів та розповсюдження демократії. Але, хтозна, можливо, від вимог захисту китів та заборони касетних бомб вони перейдуть і до радикальних політичних вимог.

За сприяння Avaaz вже було зупинено репресії в Тибеті, в Таїланді – заборонено вбивати слонів, в Коста-Ріці – за гомофобні заяви позбавлено посади конгресмена, в Уганді – відкладено закон, який засуджував геїв до смертельного покарання. В Бразилії завдяки петиції Avaaz, яка зібрала півтора мільйони підписів було прийнято новий антикорупційний закон. Зараз представники Avaaz хочуть також домогтися звільнення Президента бразильського Сенату, який був замішаний в корупції.

Завдяки інформаційній кампанії Avaaz в британських газетах сирійським студентам, що навчалися на той час в Великобританії, після кризи в їх країні було дозволено продовжувати вчитися безкоштовно. США та Європарламент відмовилися від прийняття законів про цензуру в інтернеті після того, як відповідну петицію Avaaz підписало понад 3 млн. активістів. Також активісти Avaaz проводили кампанію в підтримку проекту WikiLeaks та Едварда Сноудена під час скандалів пов’язаних з ними.

А просто зараз Avaaz збирає 50 тис. підписів під імпичментом президенту Віктору Януковичу. Підписались уже більше 31 тис. громадян, причому не тільки з України. Кількість підписів збільшується щосекунди. 

Avaaz і справді починає ставати серйозним гравцем. У таких країнах як Китай чи Іран організація взагалі заборонена. Втім вплив Avaaz більше помітний в країнах третього світу – таких як Пакистан, Ліван, Коста-Рика, політично впливові держави поки що не зважають на рекомендації онлайн-підписантів. В Україні Avaaz теж не дуже популярний, приміром, петиція на підтримку угоди про асоціацію тут зібрала лише 3 тис. зі 100 тис. необхідних підписів. Щоправда, варто враховувати специфіку роботи Avaaz. Учасники мережі спрямовують свої зусилля на вирішення не однієї, а багатьох проблем в різних куточках світу, які можуть не стосуватися їх безпосередньо. Відповідно, проводити кампанії за допомогою платформи Avaaz краще у питаннях, що стосуються загальнолюдських цінностей.

Долучитися до діяльності Avaaz можна підписуючи петиції або роблячи благодійні внески на її рахунок. Організація фінансується виключно її членами. Кошти від інших організацій, фондів та корпорацій приймаються лише в сумі не більшій, ніж 5 тис. євро. Avaaz – саме той випадок, коли мільйон кліків може стати могутньою силою, що рятує від покарання людей та переписує законодавчі постанови. Відповідно ця онлайн-форма протесту настільки проста, що навіть може поступово витіснити протестну активність у реальному світі.

Постер: Avaaz