Рівно три роки тому Wired опублікували статтю під скандальним заголовком «Елітні футболісти розумніші за тебе». В цій статті наводилися результати дослідження, проведеного п’ятьма шведськими вченими.

Багато хто звик вважати, що спорт – заняття, м’яко кажучи, не інтелектуальне. Однак висновок стокгольмських вчених, які протягом сезону слідкували за когнітивними здібностями 50 футболістів та футболісток різних ліг, був діаметрально протилежний: чим більше футболіст забиває голів, тим він розумніший.

Причиною цьому є пряма залежність між формою головною мозку і регулярними фізичними вправами. Подібні результати отримали інші вчені, які робили експерименти на мишах. Різні групи мишей розсаджували в клітки з різними умовами. Одних мишей забезпечували їжею, делікатесами, іграшками, дзеркалами, біговими колесами, інших – ні.

Підсумком експерименту стало замірювання зміни когнітивної здатності мишей. Позитивна зміна була помічена лише в однієї групи – тієї, яка мала в клітці бігове колесо і отримувала регулярні фізичні навантаження.

Аналогічний результат показали досліди нейробіологів Університету Пітсбургу з різновіковими мавпами та біговими тренажерами. У мавп, які п’ять годин на день бігали на тренажері, за п’ять місяців здатність вивчати нові речі стала вдвічі більшою, ніж у мавп, які в той самий час сиділи в клітках.

Річ у тім, що мозок тварин і людей – це така ж тканина, як і м’язи. Якщо її не розвивати, вона буде поступово втрачати тонус

Як відомо, довгий час існував стереотип про те, що клітини мозку не відновлюються. Проте в 1998 році все в тій же Швеції вчені висунули гіпотезу, що нейрони відновлюються, причому впродовж усього людського життя. Кілька років тому цю тезу було доведено.

Стимулюють утворення нейронів якраз фізичні вправи. Ті ж таки миші, які сиділи в клітці з біговим колесом, вже за тиждень такого досвіду мали вдвічі більше нових нейронів, ніж ті, які не мали фізичних навантажень.

На сьогодні доведено, що на відміну від рептилій і птахів, у людини нейрони можуть утворюватися лише в гіпокампі, де щодня оновлюється третина наявних нейронів. Гіпокамп – якраз та частина мозку, яка відповідає за навчання і пам'ять.

З іншої сторони поглянули нещодавно на проблему вчені Університету Британської Колумбії. Їх дослідження виявило зворотній вплив – люди, які ігнорують фізичні вправи, ризикують не лише впасти в депресію, але і захворіти на слабоумство. Дані їхнього дослідження дають невтішний прогноз, згідно з яким у світі до 2050 року понад 115 мільйонів людей через власну фізичну пасивність стануть слабоумними.

Гейді Ґодмен, виконуюча редакторка Harvard Health Letter, у своїй статті на тему залежності форми мозку від фізичних навантажень запевняє, що регулярні фізичні вправи не лише зменшують ризик інсуліну, покращують настрій, зменшують стрес, але і підвищують продуктивність мозку.

Отже, що саме потрібно робити? – запитує Ґодмен, і сама ж відповідає: починайте робити фізичні вправи. На сьогодні ще не виявлено, які саме вправи найкраще діють на мозок, адже більше експериментів на мишах та людях досліджували вплив ходьби та бігу. Проте цілком можливо, що інші аеробні вправи, які прискорюють кровообіг, матимуть той самий корисний ефект. Все, що корисно для вашого серця, буде корисним і для вашого мозку.

Скільки вправ потрібно робити? Ґодмен називає цифру 120-150 хвилин помірної інтенсивності на тиждень. Цей час можна розділити на півгодинні сесії навантаження протягом більшості днів тижня. Навіть 20 хвилин вправ щодня достатньо, щоб покращити можливості пам’яті.

Ті, кому півгодини вправ забагато, можуть почати з десяти хвилин, поступово збільшуючи час навантажень. Причому на місці вправ може бути не лише біг, але й ігрові види спорту або танці. Роль вправ може виконувати рухома домашня праця, наприклад, прибирання, качання насосу тощо.

Під час роботи в офісі найкраще підійдуть аеробіка, йога або ходіння по сходах. Прекрасним варіантом фізичного навантаження може бути колективна зарядка в офісі. Наприклад, в Японії ще з часів імператора Хірохіто існує ціла традиція таких масових зарядок під назвою Rajio Taiso. Зараз такі зарядки організовує радіостанція NHK, однак для їх проведення достатньо запустити і ролик на Youtube.

Мільйони японців на робочих місцях та в навчальних закладах одночасно синхронізуються у фізичних вправах. Така радіогімнастика триває 15 хвилин щоранку – час достатній, щоб ефект від фізичних вправ відчув на собі і мозок. Ці вправи не лише оздоровлюють їх виконавців і сприяють нейрогенезу, але також посилюють командний дух в колективах.