Як зібрати гроші на Спільнокошті?

Як зібрати гроші на Спільнокошті?

2790 9 хвилин хв. читання
4.12.2015

#коженможе

 

Сім історій успіху колективного фінансування в Україні.

 

Ірина Славінська, «Громадське радіо»

Мотивацією створити кампанію на Спільнокошті для Громадського радіо стали брак фінансових ресурсів, бажання перевірити, чи можливе колективне фінансування медіа та пошук комунікації з аудиторією. У результаті Громадське радіо здійснило три успішні краудфандингові кампанії.

Ірина була менеджеркою усіх трьох кампаній, і вважає що комунікація важлива з усіма учасниками цієї командної гри. «Вона має бути максимально пряма та коротка. Нічого не працює краще, ніж лист доброчинцю, що підтримав наш попередній проект: в такому листі варто розповісти про здобутки та мрії. І, можливо, у відповідь прийде трохи грошей, що свідчитимуть про бажання доброчинця підтримати мрії та визнати здобутки».

Також, на її думку, необхідно робити кампанію видимою для потенційних доброчинців, мати чітке розуміння, хто вони. «Я доволі результативно публікувала оголошення про збір коштів зокрема на сторінках феміністичних і ЛГБТ-спільнот, бо ми одне з небагатьох медіа, яке працює з темами дискримінації меншин і нерівності. У результаті низка доброчинців прийшли до нас саме з цього середовища. Також добре показало себе звернення за підтримкою до книговидавців – Громадське радіо одне з небагатьох, яке регулярно говорить і про книжковий ринок, і про важливі книжкові прем'єри. Тож наше прохання про підтримку конвертувалось у майже 10 тисяч гривень, а також у нові нагороди для доброчинців кампанії».

Ілля Філіппов, освітній проект EdEra

У автора були подібні причини запуску кампанії: «Не дивлячись на те, що проект надає безкоштовні послуги, справжня цінність полягає в тому, за що люди готові платити. Нам було дуже важливо саме це оцінити». На його думку, важливо постійно підтримувати в аудиторії інтерес до кампанії, залучати нових доброчинців, використовувати різні канали взаємодії.

Серед особливостей Спільнокошту він називає обов’язкову наявність якісної і потрібної ідеї. «Якщо це є, то другий крок – опис проекту. Потрібно вивчити більшість доступних статей про краудфандинг, психологію користувачів, послідовність викладу матеріалу. Проект має бути якісно ілюстрованим, доступно і логічно викладеним, а також авторитетним – люди повинні чітко усвідомлювати, яка у проекту експертиза, чому саме цій команді необхідні кошти і чому саме вона зможе реалізувати цей проект найкращим чином».

Також Ілля наголошує на креативних і корисних подарунках для доброчинців та продуманій залученості до фондування, оновленні блогу: «Слід показувати людям, що ви не стоїте на місці. Вірте в себе і підійдіть до справи з душею! А якщо виникнуть питання – звертайтеся до нас, підкажемо і постараємося допомогти».

Іван Шихат-Саркісов, РобоКлуб для дітей Івано-Франківська

Розпочати краудфандингову кампанію Івана змотивувало бажання розповісти якомога ширшій аудиторії про свою двохрічну діяльність. «Про РобоКлуб (Донецьк) і його реінкарнацію technic.in.ua в мережі писали багато, але проект франківського РобоКлуба – це наша перша ластівка. Хотілося показати країні, що кілька активістів у своєму місті можуть багато зробити для розвитку дітей, і зробити це безкоштовно».

Серед перешкод він виділяє брак вільного часу на оформлення проекту згідно з вимогами, проте під час самої кампанії було набагато легше: "що робити" і "як робити" я знав завдяки досвіду залучення коштів на свої волонтерські освітні ініціативи раніше».

На його думку, особисте спілкування та відкритість є важливими для успіху проекту. «Ще раз переконався, що в нашій країні багато людей, які довіряють ідеям незнайомців, віддають свої кошти тому, хто палає бажанням зробити щось соціально корисне». І додає, цитуючи: «... ідеї достатньо 10% переконаних прихильників, щоб сконвертувати інші 90% суспільства на свою сторону».

Тарас Прокопишин, The Ukrainians

Видання про українців, яке півтора року тому запустилось на волонтерській ініціативі, потребувало фінансової підтримки – і саме тому розпочали шукати доброчинців у всеукраїнському масштабі. «На презентації проекту ми зазначали, що проект ніколи не стане комерційним. Але тепер розуміємо, що для того, аби розвивати його, маємо перетворювати волонтерську ініціативу у соціальний бізнес. Тобто зробити так, щоб проект був не комерційним, але давав змогу платити за роботу журналістів, фотографів, дизайнерів, менеджерів».

На думку Тараса, важливо добре продумати оформлення сторінки проекту на Спільнокошті, а під час кампанії – персонально комунікувати з потенційними доброчинцями, якщо це можливо – залучати дружні медіа, організовувати офлайн-події, і максимально використовувати соціальний капітал. Засновник The Ukrainians переконаний: «Краудфандинг – це мобілізація підтримки і монетизація довіри». І запевняє, що одну з ключових ролей відіграє планування кампанії.

«Одним із головних стереотипів щодо краудфандингу є думка, ніби організувати успішну кампанію дуже просто: за 20 хвилин написав короткий текст про ідею, додав кілька фото і люди почали активно перераховувати кошти на підтримку. Це не так. Кампанія на Спільнокошті, як і будь-яка важлива справа, потребує чіткого й детального планування. Якою буде концепція сторінки? Якими мають бути подарунки для доброчинців? Якою має бути стратегія промоції кампанії? Яка івент-стратегія? Тощо. Тому планування й якісна підготовка – головний ключ до успіху кампанії».

Євген Поповиченко, IZOLAB / FabLab Ukraine

Стартувати з краудфандинговою кампанією команда цього проекту вирішила задля придбання нового обладнання, щоб відновити майстерню після переїзду з Донецька. З вибором платформи для краудфандинга було доволі легко – користувачі майстерні українці, тож і платформа для фондування коштів має бути українською.

З важливих елементів успішності кампанії Євген визначає доступність і активність у комунікації: «Необхідно чітко окреслити ідею і донести її до людей. І звісно, постійно підтримувати проект, тобто створювати події навколо нього, адже люди довіряють тим, хто вже хоч щось робить для втілення своїх ідей. Основні ключі успіху: чітка, зрозуміла подача. 1. Чого ми прагнемо. 2. Що у нас вже є. 3. Чого нам не вистачає. 4. Що в нас вийде, якщо ми це отримаємо?»

Також важливо оформити сторінку проекту на Спільнокошті у зрозумілому для аудиторії форматі і якомога більше поширювати інформацію про проект – брати участь у фестивалях, виставках, з'являтись на радіо і телебаченні.

«Головний урок – все можливо, якщо твоя ідея об'єктивно важлива для суспільства. Таке пояснення нечітке, адже що таке об'єктивність?  Проте варто поставити себе на місце користувача, суб'єкта вашого проекту, і запитати – кому це потрібно і чи потрібно взагалі?

 Якщо ви вже отримали кілька позитивних відгуків від незнайомих вам людей – це вже індикатор того, що спробувати варто. У будь-якому випадку, це цікавий досвід, який розширить ваше уявлення про суспільство та соціальне підприємництво».

Ганна Бурлака, Urban Space Radio

Некомерційне урбаністичне радіо з самого початку орієнтувалось на всеукраїнську аудиторію, тож завдяки кампанії на Спільнокошті можна було не лише залучати доброчинців серед мешканців з усієї України, а заодно і знаходити свою аудиторію. «Також нам був цікавий досвід філантропії, інвестицій від громади. Стартуючи з краудфандингу, ми вибудовували структуру, за якої в майбутньому доброчинці могли б допомагати радіо продовжувати існувати».

Ганна переконана, що задля успішності кампанії потрібно заздалегідь готуватися: наперед детально планувати і прописувати проект, за місяць до початку комунікувати з менеджментом Спільнокошту, створювати графік офлайнових подій, і хоча б за півроку – формувати коло прихильників проекту.

«Будь-яка кампанія має певні етапи. Різке зростання триває 7-10 днів, після чого починається падіння, що доходить до відсутності фондувань протягом декількох днів. Тому важливо в такий момент змінювати комунікацію – надсилати персональні листи, повідомлення, поіменно залучати людей підтримати хоч фінансово, хоч інформаційно. Близько третини моїх знайомих навіть не відповідала листи, і це ще один виклик – коротко і зрозуміло розповісти про проект і заоохотити профінансувати. Спільнокошт – це великий обсяг роботи, і варто залучити мінімум трьох членів команди, кожен з яких виконував би свою роль».

Також на думку Ганни, потрібно мати потужну ідею проекту, аби було легко пояснювати людям, чому цей проект класний і його варто підтримати. Особливо допомагають друзі-знайомі, які формують коло підтримки і таким чином самостійно поширюють інформацію про кампанію у своєму оточенні.

Марія Шагурі, Kyiv Comic Con

Оскільки ідея створення фестивалю виникла досить неочікувано, організатори потребували фінансової підтримки на початкових етапах підготовки та інформування аудиторії, а кампанія на Спільнокошті допомогла їм це отримати.

Важливо в кампанії донести свою ідею максимально зрозуміло, зробити її близькою для аудиторії, яка знає про Спільнокошт та готова ставати доброчинцями. «Цільові аудиторії, ваша і Спільнокошта, мають в ідеалі збігатися, а як ні, то хоч дотикатися. Ідея має бути подана просто, в міру професійно, а кількість грошей, яку ви просите, має відповідати тим викликам, які ви перед собою ставите. Нам дуже багато разів закидали те, що ми заявили надто малу суму для успішного проведення фестивалю. Люди вважали, що ми збираємося на ці кошти повністю провести захід. Що, звісно ж, неможливо. Ніхто не звертав увагу на те, що кошти треба були тільки для першого етапу. Про такі речі слід писати ледь не у заголовку, якщо вони є».

Марія також наголошує на плануванні проекту заздалегідь, проте це не завжди спрацьовує: «Як би чітко ви все не спланували, все завжди піде не так. Тому від самого початку потрібно налаштовувати себе на режим оперативного реагування».

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Анонімість отруїла цивільний дискурс, уможлививши хакерство та кіберзалякування, перетворивши електронний лист у спам. Недостатня безпека інтернету дозволила певним російським суб’єктам тепер проникнути й у американський демократичний процес.