У квітні 2013 року у приміщенні Київської школи економіки (KSE) відбулася лекція-обговорення на тему «Стратегія блакитного океану: як бути інноватором у громадському секторі» за участю президента KSE, провідного менеджера-економіста, новопризначеного міністра економіки Павла Шеремети. ВЕЛИКА ІДЕЯ вирішила поділитися деякими кейсами та висловлюваннями спікера, озвученими на цій зустрічі.

Варто зазначити, що пан Шеремета розширив сприйняття громадського сектору як сукупності громадських організацій, додавши сферу публічної політики та місцевого управління. Цікаво, що навіть влада може виробляти стратегію блакитного океану для держави, виштовхуючи її за межі геополітичної та геоекономічної боротьби.

Що таке «стратегія блакитного океану»?

Провідні бізнес-дослідники та економісти Чан Кім та Рене Моборн у 2005 році видали книгу під назвою «Стратегія блакитного океану», що невдовзі стала світовим бестселером. Книга пропонує системний погляд на те, як сьогодні в умовах жорсткої конкуренції створити вільну ринкову нішу. Традиційний підхід до управління бізнесом автори назвали «червоним океаном», а бізнес, заснований на нових цінностях, – «блакитним океаном».

У «червоному океані» основна задача полягає в тому, щоб обігнати, перехитрити, знищити конкурента, підпорядковуючи дії «кривавій» логіці бою за клієнтів. «Блакитний океан» обирає зовсім іншу стратегію – інновацію цінності, яка дозволяє відкрити новий, неохоплений конкуренцією простір ринку.

Чан Кім стверджує, що інновація цінності передбачає збалансований фокус як на цінності, так і на інновації. Цінність без інновації лише створює орієнтир та підсилює компанію, але не дозволяє їй виділитися з переліку конкурентів. З іншого боку, як зазначає економіст, «інновація без цінності призводить до захоплення технологіями, ринкової переваги чи футуристичної спрямованості». Але жоден із варіантів окремо не здатен привабити нових споживачів чи користувачів у сферу.

Змістивши акцент з існуючих конкурентів на альтернативні рішення та приваблення «неклієнтів», можна вирішити основну проблему, на якій сконцентрована увага компаній, зацікавлених у рості. Необхідно конструювати елементи цінностей для тих клієнтів, що знаходяться за межами користування чи споживання. Тому, щоб вирватися з «червоного океану», необхідно поламати наявні межі та розглянути усі можливі альтернативи.

Можна подумати, що блакитноокеанські рішення є затратними і бюджетні кошти не здатні покрити витрати на них. Насправді, це стратегії, які допомагають скорочувати використання ресурсів та впроваджувати ефективні рішення з мінімальними затратами.

Один із основних принципів стратегії блакитного океану – рішення мають бути low cost & high value, тобто нести мінімальні затрати із максимальним ефектом. Проте не слід буквально сприймати low cost як дешеве рішення. Low cost означає сфокусоване використання коштів.

Кейс № 1. Малайзійський удар по вуличній злочинності

По мірі лібералізації суспільства зростає злочинність. Так було в Україні у 90-х, так сталося й у Малайзії. Згідно з «теорією розбитих вікон», якщо розбите вікно не буде замінене, через деякий час усі вікна будуть розбитими. Досліджуючи ситуацію в Малайзії, було виявлено, що зі 120 тисяч поліцейських лише 20 тисяч були задіяні у вуличних патрулях. Звісно, клімат Малайзії такий, що комфортніше сидіти в офісі, але це не те, чому вчать поліцаїв. Правило вуличної злочинності говорить: 80% злочинів зосереджено у 20% місць. Рішення полягало в тому, щоб перевести держслужбовців на посади в поліцейські офіси, а офісних поліцейських посадити в патрулі. Результат – за шість місяців рівень злочинності скоротився на 40%.

Кейс № 2. Підготовка Євро-2012 у Львові

Напередодні Євро-2012 Львів стикнувся з кількома викликами. По-перше, аеропорт та стадіон були у стані готовності, але чи була готова інфраструктура міста до приїзду 150 тисяч німців? Разом із мером Львова Андрієм Садовим ми вирішили провести експеримент та уявити себе іноземцями, які не знають мову та не вміють читати кирилицею. Робоча група на чолі з мером пройшла «шлях уболівальника», який нараховував 14 пунктів. У стратегії блакитного океану це називається «the buyer utility map». Для того, щоб зменшити дискомфорт, необхідно усунути «точки болю».

Що основне для іноземців? Наприклад, можливість розраховуватися через термінал та наявність Інтернету в місцях проживання та закладах харчування. Тому перевірявся ресторанний та готельний бізнеси, таксі-перевізники та АЗС. Основними вимогами до ресторанів були можливість провести безготівковий розрахунок, меню іноземними мовами, персонал, що володіє англійською, якісна кухня, належний санітарно-гігієнічний стан, безкоштовний та незахищений паролем Wi-Fi. Заклади, що відповідали цим вимогам, мітилися спеціальними наліпками «Привітне місто».

Одна проблема була вирішена, але з’явилася інша. 10 травня 2012 року канцлер Німеччини Ангела Меркель у своєму виступі зазначила, що в Європі залишилося дві диктатури – Білорусь і Україна. Після цього німці масово почали скасовувати візити до Львова. Щоб повернути довіру німців, до них звернувася Віталій Кличко німецькою мовою.

Крім того, на той момент тернопільський гурт Los Colorados утримувався на перших позиціях у німецьких чартах. Спеціально до Євро-2012 було знято кліп із музикантами на пісню «Only in Lemberg» – «Тілько у Львові», куплети якої наспівувалися німецькою, польською та українською мовами.

На тлі корупційних скандалів та відмивання грошей незадоволення українців зростало. У Льовові почали з’являтися «зони, вільні від Євро». Але хіба іноземці були винні в тому, що у нас такий уряд? Щоб достукатися до мешканців міста, було відзнято відео «Львів – привітне місто!» за участю відомих львів'ян: Святослава Вакарчука, Мирослава Скорика, Руслани, Святослава Шевчука.