Сьогодні діджиталізація (розвиток цифрових технологій) – це не тренд, а спосіб розвитку, прогресу та переходу на новий цивілізаційний етап. Суть діджиталізації  – у застосуванні програмного забезпечення та ІТ-рішень, які зроблять проживання у містах комфортнішим, ведення бізнесу – легшим, та виведуть на якісно новий рівень взаємодію громади та влади.

Орієнтація на Ізраїль

Поки що в Україні у лідерах оцифровування своїх послуг – бізнес, який запозичує практику різних країн, у тому числі Ізраїлю.

Євгеній Саранцов, ІТ-підприємець та ментор для українських стартапів, розповів про власний досвід роботи у сфері ІТ, чому нам варто орієнтуватися на Ізраїль, та що в Україні є драйвером реформ. 

“Діджиталізація Ізраїлю – ось приклад, на який повинна рівнятися Україна. Під час останньої поїздки ми спілкувалися з місцевими бізнесменами, які розповіли, що уряд Ізраїлю дає молодим стартаперам 400 мільйонів доларів на їхні винаходи та проекти. І це покриває 85% витрат на стартап, що є доволі значним відсотком. Тобто, це приклад соціального партнерства держави з молодими розробниками. Якщо раніше в Ізраїлі героєм був лікар, вчитель, то зараз – це підприємець, у тому числі зі сфери ІТ”, - наголошує Саранцов.

 Sarantsov

Що нового в українській е-демократії

В Україні лише цього року держава стала одним з ініціаторів підтримки ІТ-стартапів, залучивши інвестиції зі Швейцарії (Фонд “Східна Європа”) для національного конкурсу ІТ-проектів у сфері електронної демократії Egap Challenge. 12 кращих ІТ-ідей вже отримали загалом 2 мільйони гривень на свій розвиток. Другий цикл конкурсу триває до 18 грудня, підготовчі хакатони для відбору проектів проводяться в Одесі, Вінниці, Луцьку та Дніпрі.

egap

 

У пріоритеті – проекти, які створюють ІТ-інструменти для е-демократії, тобто онлайн-сервіси, які допоможуть громаді впливати на владу, контролювати її, спільно визначати пріоритети розвитку міста, громади чи певного напрямку.

Євгеній Саранцов як один з менторів Egap Challenge вважає, що в Україні можливо та потрібно створювати подібні до ізраїльських діджитал-сервіси, які змінюють життя громадян: “Ще приклад з діджиталізації в Ізраїлі. У них є програма, куди занесені gps-дані держслужбовців та правоохоронців. І як це діє: якщо у вас раптом щось трапляється, якийсь інцидент і ви викликаєте поліцію, програма моніторингу визначає, хто до вас ближче, і виявляється, що чиновник біля вас за 2 хвилини, а поліцейський – за 10, то програма надсилає сповіщення крім правоохоронця ще і чиновнику. Навіщо? Аби він зміг оцінити ситуацію, зафіксувати відео-доказ, адже він поруч”.

Подібні успішні рішення можливі лише за умови, коли вони вирішують визначену проблему. Власне, останнє – наявність проблем – і є головною рушійною силою та драйвером реформ.

Приклади онлайн-рішень для громади

Українські стартапи є зразком реалізації такого підходу. Наприклад, проект дніпровських винахідників Edupay, який дозволяє подолати корупцію у сфері освіти.

Сервіс дає можливість сплачувати онлайн за навчання, гуртожитки та контролювати батьками благодійні внески до дитячих садків, що робить значно прозорішим освітній процес.

Тетяна Єфімова, керівник проекту Edupay: “Всі рішення приходять з наявності проблем. Я, як мати двох дітей, зіткнулася з проблемою руху коштів у школах та дитячих садках. І я розуміла, як технічно можна це вирішити. Ми зібрали команду з програмістів, які загорілися такою ідеєю. Зараз перед нами стоїть задача на майбутнє – масштабування. По фідбекам користувачів ми зрозуміли, що наш продукт затребуваний, є попит і зараз для нас завдання – підключення до Edupay якомога більшої кількості навчальних закладів. А для цього потрібна політична воля. Крім того, що сервіс створює комфорт для батьків, дозволяючи платити онлайн, він також бореться з рухом готівки у школах, так званих поборів, та є інструментом для прозорого залучення грошей до навчальних закладів. Інша наша задача – вихід на міжнародний рівень. Коли мій син поступив на навчання до Польщі, виникло питання оплати і її здійснення. Ми зрозуміли, що є така проблема, і шукаємо партнерів за кордоном для її вирішення за допомогою нашого сервісу”.

 

edupay

 

На хвилі боротьби з корупцією виник і проект OpenDataBot – сервіс, який моніторить реєстраційні дані компаній та судових реєстрів і надсилає сповіщення у Telegram, Facebook Messenger або Skype, у разі коли ці дані змінено. Тобто, фактично, цей бот захищає власників бізнесу від рейдерських захоплень, коли контрагенти можуть внести до реєстру неправдиві дані та, користуючись цим, вивести активи з компанії. Раніше, доки власник дізнається про зміну реєстраційних даних, час на реагування було втрачено. OpenDataBot захищає підприємців від подібних посягань. Ідея створити такий сервіс у фаундерів Олексія Іванкіна та команди виникла тоді, коли вони самі зіткнулися з проблемою рейдерського захоплення їхнього бізнесу.

 

ecocitizens

 

Інший приклад вирішення конкретної проблеми за допомогою стартапу – проект EcoCitizens. Сервіс моніторить екологічну ситуацію, а саме – рівень забрудненості повітря, та у режимі реального часу сповіщує про підвищення тих чи інших шкідливих речовин. Також EcoCitizens передає всі дані на карту України, створюючи помітки про проблемні міста та райони.

Олег Сидорук, засновник проекту: “Ідея виникла минулого літа, коли ми з друзями слухали лекцію на Форумі е-демократії про екологічну ситуацію в Україні. У нас щороку від забрудненого повітря помирає 54 тисячі громадян. Це шокує. Ми задумалися над створенням сервісу, який моніторить  екологічну ситуацію у країні. Так виникла система EcoCitizens. Вона складається з датчкиків, збір яких коштує недорого, і можна зробити це власноруч. Датчики фіксують у повітрі вміст CO2 і NO2, температуру, вологість, інтенсивність світла і рівень шуму. Отримані дані заносяться через Wi-Fi до системи, де вони оброблюються. На майбутнє, ми плануємо додати опцію моніторингу формальдегідів та радіації, а також сприяти масовому використанню нашого винаходу, адже це забезпечить деталізований моніторинг і своєчасне реагування на екологічні лиха”.

 

ecocitizens1

 

Такі проекти націлені на формування соціального капіталу. Окрім цього, на думку ІТ-експертів, українські стартапи повинні орієнтуватися на комерційний успіх.

“Так, в Україні є програми, які підтримують винахідників, розробників, і вони роблять величезну справу. Але тут найголовніше, і треба робити для молоді наголос на цьому, що за допомогою цих програм вони зможуть монетизувати свій проект. У нас всі хочуть рятувати країну, займаються волонтерством, та найбільша допомога якраз полягатиме у тому, коли кожен ось такий розробник буде у першу чергу думати про комерційний успіх свого проекту. Крім того, що такий фокус мислення буде позитивним для самих молодих людей, також він буде створювати країну, яка зможе написати свою історію успіху”, - вважає Саранцов.


Якщо ви дочитали до кінця, і вам подобаються матеріали на Практиках, ще один абзац до вашої уваги:
Ми прагнемо підтримувати якість матеріалів та актуальність тематик. Неспинність у пошуку кращих рішень та нових ідей – один з пріорітетів діяльності Гараж Генг.  Ваша участь підтвердить, що ми рухаємось у правильному напрямку.  Дізнайтесь більше про команду Гараж Генг, яка втілює проект "Велика Ідея", та підтримайте інституційну діяльність організації:


 

 

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Важно ребенку дать возможность оказаться в роли эксперта – это станет самым верным лечением от огорчения не быть выбранным.