Вила в руки!

Вила в руки!

139 1 хвилина хв. читання
17.08.2013
Протестні настрої в Україні зросли порівняно з минулим роком. 15% населення вважає самосуд єдиним способом покарати злочинців.

25% українців збираються особисто брати участь у протестних акціях, якщо такі будуть проходити. Такий же відсоток людей очікує, що мітинги або демонстрації відбудуться в їхньому селі чи місті найближчим часом. Про це говорять дані дослідження Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Центру Разумкова, проведеного у травні 2013 року.

Порівняно з жовтнем 2012 року кількість людей, готових бунтувати, збільшилася на 5%. Водночас суттєво зменшилася кількість людей, які протестувати не збираються – з 51% до 36%.

Основні причини, які можуть змусити українця вийти мітингувати, мають скоріше економічний характер: різке зниження рівня життя (35% респондентів), невиплата заробітної плати або пенсій (32%), підвищення цін (21%), зростання безробіття (19%). Дещо менша кількість опитаних готова захищати свої політичні переконання. Змусити їх до протестів може порушення владою прав людини (13%), фальсифікація виборів (5%), вступ до митного союзу (5%), закриття улюблених телеканалів (2%).

Порівняно з минулим роком суттєво зросла кількість людей, готових протестувати проти утисків демократії (з 4% до 13%) та підтримувати відставку президента (з 4% до 9%).

Президент, Верховна Рада і українські суди очолюють рейтинг громадянської недовіри: 45% респондентів зовсім не довіряють цим інститутам. Також українці не довіряють міліції (40%), прокуратурі (40%), банкам (37%) та партіям (32%).

Натомість церква з відривом очолює рейтинг інститутів довіри (70%). Крім того, помірною довірою у населення користуються ЗМІ (58%) та армія (49%).

При цьому радикальні настрої не дуже популярні серед потенційних протестувальників. Лише 15% опитаних вважають самосуд єдиним способом добитися справедливості.

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Ті методики, за якими вчать дітей сьогодні, не мають жодних перспектив у майбутньому. Проблема з гуманітарними науками впливає на відсутність соціального інженерингу. Ми не розуміємо, ким ми є. Тому ці блукання переростають у намагання повернутися до архаїки.