Політику компаній нового типу починає формувати голос їхньої аудиторії.

Соціальний бізнес – це новий тип компаній, які у прийнятті рішень орієнтуються на думку своєї аудиторії.

Існує декілька визначень того, що слід розуміти під «соціальним бізнесом». Також існує велика плутанина між поняттями «соціальний бізнес» та «соціальне підприємництво». В українській та російській мові ці терміни ще не прижилися, тому їх часто не задумуючись вживають як синоніми. Насправді «соціальне підприємництво» і «соціальний бізнес» схожі лише тим, що вони мають два рівні мотивації – комерційну та соціальну.

Вперше термін «соціальний бізнес» вжив нобелівський лауреат Мохаммад Юнус. Серед семи принципів соціального бізнесу, описаних Юнусом, можна виділити боротьбу з бідністю, повернення інвестицій без дивідендів, екологічну свідомість та покращення робочих умов. За версією Юнуса, соціальний бізнес мав би бути провідною моделлю капіталізму майбутнього з людським обличчям.

Прикладом соціального бізнесу можна назвати Grameen Bank, заснований самим Юнусом. Цей банк видавав мікрокредити бідним жителям індійських сіл. Соціальним бізнесом можна також вважати серію кросівок «Адідас» для людей з проблемами опорно-рухового апарату, партію дешевих вітамінізованих йогуртів «Данон» для Азії, дешеві протимоскітні сітки BASF.

Нове, виразніше визначення «соціального бізнесу» дали на авторитетній конференції Social Media Week, що відбулася цього жовтня в Лондоні. На ній соціальний бізнес був визнаний одним із п’яти основних трендів 2014 року, разом з маркетингом у реальному часі, лайфлоґінгом, соціальними мережами однієї функції та візуалізацією контенту. Також на конференції було запущено спеціальний гештеґ #SMWSoBiz для обговорення цього тренду.

Згідно з новою інтерпретацією, соціальний бізнес – це діяльність компанії відповідно до думок її аудиторії. У відгуках з конференції навіть зазначалося, що соціальний бізнес приходить на зміну соціальним медіа. Тобто коментарі на сторінці бренду в Фейсбуці стають не просто вправою з красномовності, а починають впливати на рішення компаній: від формування цін до роботи з персоналом.

Відповідно, якщо в соціальному підприємництві запит на соціальні зміни робить КСВ-відділ компанії, то в моделі соціального бізнесу він іде напряму від аудиторії. Соціальне підприємництво походить від благодійності, а соціальний бізнес – від репутації в соціальних медіа. Соціальний бізнес вирішує проблеми своєї аудиторії, тоді як соціальне підприємництво творить проекти для інших соціальних груп.

Іншими словами, соціальний бізнес виростає з акаунт-політики корпорацій. Він діє як модель діалогу менеджерів, співробітників та клієнтів компанії.

Системи фінансових показників, які дають ресурс приймати управлінські рішення

Упражнение по технике коллажа может быть вводным для разговора об эпохе постмодернизма, которая начинается в начале XX века и по мнению экспертов, продолжается до сегодня.