Політику компаній нового типу починає формувати голос їхньої аудиторії.

Соціальний бізнес – це новий тип компаній, які у прийнятті рішень орієнтуються на думку своєї аудиторії.

Існує декілька визначень того, що слід розуміти під «соціальним бізнесом». Також існує велика плутанина між поняттями «соціальний бізнес» та «соціальне підприємництво». В українській та російській мові ці терміни ще не прижилися, тому їх часто не задумуючись вживають як синоніми. Насправді «соціальне підприємництво» і «соціальний бізнес» схожі лише тим, що вони мають два рівні мотивації – комерційну та соціальну.

Вперше термін «соціальний бізнес» вжив нобелівський лауреат Мохаммад Юнус. Серед семи принципів соціального бізнесу, описаних Юнусом, можна виділити боротьбу з бідністю, повернення інвестицій без дивідендів, екологічну свідомість та покращення робочих умов. За версією Юнуса, соціальний бізнес мав би бути провідною моделлю капіталізму майбутнього з людським обличчям.

Прикладом соціального бізнесу можна назвати Grameen Bank, заснований самим Юнусом. Цей банк видавав мікрокредити бідним жителям індійських сіл. Соціальним бізнесом можна також вважати серію кросівок «Адідас» для людей з проблемами опорно-рухового апарату, партію дешевих вітамінізованих йогуртів «Данон» для Азії, дешеві протимоскітні сітки BASF.

Нове, виразніше визначення «соціального бізнесу» дали на авторитетній конференції Social Media Week, що відбулася цього жовтня в Лондоні. На ній соціальний бізнес був визнаний одним із п’яти основних трендів 2014 року, разом з маркетингом у реальному часі, лайфлоґінгом, соціальними мережами однієї функції та візуалізацією контенту. Також на конференції було запущено спеціальний гештеґ #SMWSoBiz для обговорення цього тренду.

Згідно з новою інтерпретацією, соціальний бізнес – це діяльність компанії відповідно до думок її аудиторії. У відгуках з конференції навіть зазначалося, що соціальний бізнес приходить на зміну соціальним медіа. Тобто коментарі на сторінці бренду в Фейсбуці стають не просто вправою з красномовності, а починають впливати на рішення компаній: від формування цін до роботи з персоналом.

Відповідно, якщо в соціальному підприємництві запит на соціальні зміни робить КСВ-відділ компанії, то в моделі соціального бізнесу він іде напряму від аудиторії. Соціальне підприємництво походить від благодійності, а соціальний бізнес – від репутації в соціальних медіа. Соціальний бізнес вирішує проблеми своєї аудиторії, тоді як соціальне підприємництво творить проекти для інших соціальних груп.

Іншими словами, соціальний бізнес виростає з акаунт-політики корпорацій. Він діє як модель діалогу менеджерів, співробітників та клієнтів компанії.

Від зрілого суспільства до спроможного

Наша особиста гідність співзалежна з гідністю нашого оточення. Не можна бути гідним чи гідною окремо від усіх