Купити те, чого немає

Купити те, чого немає

505 8 хвилин хв. читання
14.11.2013
Три креативні практики роботи з суспільними проблемами

Київ, Бесарабка. Восени тут особливо популярна «гарбузова пропозиція». Від оформлення вітрин до асортименту більшості меню. Банально, гарбузова каша. Куштували?

Ось під однією з вивісок зупинився іноземець з нетиповою для місцевого контингенту зовнішністю і хорошим настроєм. Від здивованого споглядання способів ходіння на підборах та хаотичного паркування на тротуарах його відволікло меню ресторану – він побачив ціну на гарбузову кашу в 79 грн. і вголос прокоментував: «Якась дорога гарбузова каша». Щоб твою кашу їли, треба щось робити.

«Нема користі — нема цінності. Нема цінності — нема ціни». Ціна на кашу наглядно демонструє підхід до ведення бізнесу. В дорогих закладах ніхто не їстиме гарбузову кашу – частіше тут замовляють м’ясо страуса. Натомість ті, кому хочеться гарбузової каші, навряд підуть по неї в ресторан. Сенс не в тому, щоб продавати гарбузову кашу заради гарбузової каші. Для забезпечення стабільності власного бізнесу соціальні підприємці орієнтуються відразу на дві категорії споживачів – на комерційних клієнтів і незахищені категорії населення.

У наших же краях бізнес найчастіше прагне миттєвих касових зборів з мінімальними інвестиціями. Це повне протиставлення соціальним проектам, де отримання прибутку right now – менш важливе, ніж привернення уваги до свого бізнесу або формування стійких wow-асоціацій. Політику компаній задають і соціальні мережі, які допомагають отримувати постійний фідбек та реагувати на потреби своєї аудиторії, таким чином отримувати стійку конкурентну перевагу – форсайти трендів, які з’являться лише завтра. При цьому традиційний маркетинг  – це на вчора.

У час суперспоживача недостатньо поставити білборд на в’їзді у місто, щоб приймати гостей у готелі, недостатньо надрукувати буклети, щоб забезпечити потік відвідувачів у ресторані. Треба ще смачно готувати і бути людяними. Бізнес без соціальної складової – велосипед без педалей. Практика вирішення проблем громадськості силами бізнесу – в трьох сценаріях нижче.

На платформі Quirky новатори пропонують свої ідеї користувачам, а ті радять як поліпшити продукт. Користувачі голосують за найкращі ідеї, а Quirky обирає продукти для виготовлення та продажу. Автор і користувачі, які брали участь у поліпшенні продукту, отримують частину доходів від його продажу

image

Хто насправді диктує асортимент? Маркетингове дослідження, споживач, керівник чи колективна інтуїція? Попри захаращені полиці більшості магазинів, купити з них нічого: це не задовольнить ваших потреб. Все частіше люди готові купувати те, чого немає. Колективна творчість диктує рітейлу, що і як продавати. Наприклад, одного дня ви вирішуєте, що у сквері Х катастрофічно не вистачає лавочки з USB-роз’ємами для живлення.

З практичною ідеєю можна податись на Quirky. В межах платформи новатори пропонують свої ідеї користувачам, які надають зворотний зв’язок, тобто пропозиції щодо вдосконалення продукту. Потім користувачі голосують за найкращі ідеї і, базуючись на результатах голосування та оцінках модераторів, команда Quirky обирає продукти, які будуть виготовлені і виставлені на продаж. 

Автор і користувачі, які брали участь у поліпшенні продукту, отримують свою частину доходів від його продажу. Ділення пирога починається з того, що Quirky віддає 10% від прямих доходів з продажів безпосередньо з сайту і ще 10% – від непрямих продажів на інших торгових майданчиках. Отримана сума розподіляється між учасниками інноваційного процесу відповідно до ступеню впливу на підсумковий результат.

Наприклад, автор ідеї (він, до речі, також може брати активну участь у вдосконаленні чужих ідей і заробляти на цьому) отримує 40% від цієї суми, творець дизайну 5%, ініціатор доповнень і додаткового опрацювання продукту – 20%. До прикладу, дбайливий Ґарі Роуз із Чикаго запропонував дуже просту, але необхідну для всіх штуку – спеціальний пластмасовий шнурочок, який допомагає вберегти винні бокали від тяжкої долі у посудомийній машині. З 2011 року Ґарі продав близько 75 000 пластмасових тримачів, створивши успішний бізнес. Заробіток Гарі на сьогодні складає понад $19,000.

В італійських барах і ресторанах у цьому році нарозхват ішло нове біле вино старої виноробної компанії Marсhesi de Frescobaldi. І мало хто з відвідувачів знав, що воно зроблено руками ув'язнених з державної в'язниці острова Ґорґона. На найменшому острові Тосканського архіпелагу, розташованому в 37 км від материка, близько 70 цивільних жителів живуть поруч з 50 ув'язненими, які відбувають покарання в колонії. Це виправний заклад побудовано ще в 1869 році. На острові знаходиться колонія суворого режиму для злочинців, що відбувають тривалі терміни.

Компанія Marchesi de Frescobaldi, виноробня з 700-річною історією, розпочала співпрацю з в'язницею острова Ґорґона у серпні минулого року. Цей спільний проект підприємства Frescobaldi та Департаменту пенітенціарних установ італійського міністерства юстиції, поставив собі за мету надати нові професійні навички ув’язненим – для їх повернення до законослухняного життя.

image

Marchesi de Frescobaldi платить в'язням за обробіток плантацій і зобов'язується найняти їх на роботу після виходу з в'язниці. Ув'язнені не мають права дегустувати вино власного виготовлення. Фото – A. Bianchi/REUTERS

Виноградні лози висаджують в кутку острова, на північ від Ельби, куди колись був засланий Наполеон. Після першого врожаю компанія випустила 2700 пляшок. Вся продукція була розпродана у кращих барах і ресторанах Італії та закордоном. Компанія не чекає на те, що проект окупить себе.

Родина підприємців купила виноробню і планує подвоїти її розмір. Проект частково фінансується італійським міністерством юстиції, яке вклало в нього €500,000. 

Раз на тиждень на острів приїжджають експерти компанії – два агронома й енолог. А сам Фрескобалді відвідує Ґорґону раз на місяць. Marchesi de Frescobaldi платить в'язням за обробіток плантацій і зобов'язується найняти їх на роботу після виходу з в'язниці. Проте за правилами колонії ув'язнені не мають права дегустувати вино власного виготовлення.

31-річний Франческо з Сицилії пишається тим, що серед ув'язнених має славу знавця вина і вчителя виноробства. Строк покарання він обчислює не роками, а врожаями. Міністр юстиції Італії сподівається, що модель, створену на Ґорґоні, вдасться впровадити і в інших державних в'язницях.

Для ув'язнених по всій країні Ґорґона стала бажаним місцем для відбування терміну. Ув'язнені проходять відбір, їх відправляють сюди після багатьох років, проведених в інших в'язницях. «Компанія дає ув'язненим можливість відчути зв'язок із зовнішнім світом. Вона ж дає їм шанс на повернення до нормального життя в майбутньому», – говорить Марія Ґрація Джампікколо, комендант «Ґорґони». Вона додає, що залучення ув'язнених до роботи знижує кількість повторних злочинів після виходу на свободу і готує в'язнів до майбутнього життя за межами в'язниці.

Компанія Samsung втілила проект «Міст життя» в Сеулі, щоб запобігти самогубствам. Сьогодні серед послань, які спливають на перилах мосту, з'являються «Завтра знову зійде сонце»,«Твоя мама», «Ти їв сьогодні що-небудь?»,  «Яким батьком тебе запам'ятають діти?»

image

У 2013 році компанія Samsung отримала Public Relations Grand Clio на Clio Awards 2013 за проект «Міст життя». Проект полягав у вдосконаленні мосту через річку Хан в Сеулі для запобігання спроб самогубства. Цей міст знаходиться поруч із фінансовим районом столиці республіки Корея, де розташовані банки та інші фінансові організації.

На міст легко потрапити пішоходам, тому бізнесмени, які втратили інвестора чи зустріли інші негаразди, часто обирають саме це місце для самогубства. Дочірня компанія Samsung – Samsung Life Insurance, яка займається страхуванням, спільно з владою столиці і рекламним агентством Cheil Worldwide зробила міст інтерактивним. На перилах мосту Мапо були вмонтовані сенсори, які реагують на рух. Прогулюючись по мосту, пішоходи бачать на перилах лайтові повідомлення. Це не застереження або моралізаторство, які викликають, скоріше, роздратування.

Серед послань, які спливають на перилах мосту, є слова підтримки, уривки з пісень, питання, анекдоти. Наприклад, серед послань є такі: «Завтра знову зійде сонце», «Ти виглядаєш схвильованим. Все в порядку?», «Яким батьком тебе запам'ятають діти?», «Ще стільки всього хорошого в твоєму житті не сталося», «Твоя мама», «Ти їв сьогодні що-небудь?». Кожна з цих фраз була складена спільно з психологами та добровольцями з організацій, що вживають запобіжних заходів від самогубств.

З липня по вересень 2013 року чистий прибуток Samsung становив $7,6 млрд, порівняно з $621 млн за той же період попереднього року. Операційний прибуток компанії виріс до рекордних $9,6 млрд протягом третього кварталу 2013 року.

Перефразовуючи східну приказку – поклавши в рот пальці здивування, можна сідати на килим роздумів.

Автор
Social Content Editor

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Людський розум — природжений картограф, казав Антоніо Дамасіо.