#інгредієнти росту: EdCamp Ukraine

#інгредієнти росту: EdCamp Ukraine

230 19 хвилин хв. читання
18.10.2017

Якою має бути нова українська школа? Яка нова роль педагога в сучасному світі? Які вони – професії майбутнього? До чого готувати дітей вже сьогодні? Ці та інші запитання ставить перед собою освітній рух EdCamp Ukraine і шукає відповіді, проводячи у цих напрямках свої ініціативи. 

За неповні три роки EdCamp Ukraine провів 3 загальнонаціональні (не)конференції і зараз готує четверту. На його рахунку 35 регіональних подій, а цього навчального року по всій Україна пройде уже 60 міні-едкемпів. У кейсі цієї організації – впровадження Міжнародного Дня Гідності в українських школах, допомога у створенні національної репліки світового конкурсу Global Teacher Prize, яку в нас нарекли «Нобелівською премією для вчителів», антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, боротьба з бюрократією в освітній сфері, перебудова освітньої системи через участь у державних реформах, тощо. У планах – створення освітнього комплексу, який би включав дитячий садок, школу та центр підвищення кваліфікації освітян «Біла ворона».

Та, напевно, найбільш промовистим показником успішної діяльності руху є масштабність його спільноти – на сьогодні це 10 тисяч українських вчителів та вчительок. Про принцип give-gеt для освітнього середовища (візьми, якщо можеш, дай, якщо хочеш), створення горизонтальних зв’язків, освітні амбасади, навчання протягом усього життя, капсульованість педагогів і як з цим працювати та змінювати на краще ВЕЛИКА ІДЕЯ поспілкувалася з натхненником руху EdCamp в Україні ОЛЕКСАНДРОМ ЕЛЬКІНИМ та PR-менеджеркою ГО «ЕдКемп Україна» ІРИНОЮ МІНЬКОВСЬКОЮ.

 

The Proposition / EdCamp Ukraine зарекомендував себе як ефективний інструмент розбудови регіональних спільнот

Олександр Елькін: Працюючи в проектах, пов’язаних з інноваціями та інформаційними технологіями в системі освіти, 3 роки тому ми дійшли висновку, що всі нововведення – це супер, але якщо до них не будуть готові українські вчителі і вчительки, то, на жаль, це не спрацює. У багатьох випадках саме від педагогів залежить використання нового у шкільній освіті. Тому ми шукали такий формат, який дасть змогу згуртувати українське вчительство навколо теми професійного зростання і розвитку. Такий формат знайшовся, ім’я йому EdCamp. Ми випадково знайшли інформацію про засновників цього всесвітнього руху на одному з американських порталів і закохалися у цю ідею. Написали листа і буквально за день отримали відповідь, що формат EdCamp – вільний, і ми можемо використовувати його в Україні. Так за неповні три роки ми пройшли шлях від ідеї до спільноти – єдиної в Україні – незалежної, величезної, бо наразі вона включає понад 10 тисяч правдивих вчителів і вчительок з  усіх регіонів України.  

Ірина Міньковська: Професійна орієнтація в Україні й досі перебуває на досить низькому рівні, і це проблема для молодих людей. Згідно з різноманітними дослідженнями, дуже багато людей незадоволені своєю роботою, бо школа часто не направляє і не підказує, які саме у тебе таланти чи здібності. Насправді системою професійного розвитку незадоволені не тільки в Україні, це всесвітня проблема, яка не залежить від рівня розвитку країни.

ОЕ: Натомість історія руху EdCamp – це надихаючий приклад, як невелика група людей може змінити світ. У 2010 році 11 вчителів та вчительок із державних шкіл Філадельфії зібралися разом, щоб придумати щось, що допоможе змінити систему професійного розвитку педагогів у їхній країні. Минуло лише сім років, і ось уже EdCamp посідає шосте місце в рейтингу найбільш інноваційних організацій світу. Наразі цей рух поширений у 29 країнах світу. Україна стала третьою країною Європи, яка доєдналася до цієї міжнародної сім’ї, і, за оцінками засновників, наш рух є найбільш потужним за кордонами США.

ІМ: Варто розуміти, що ми не просто перейняли американський формат і застосували його в Україні. Дуже часто речі, які добре працюють в інших країнах, можуть бути не такими продуктивними в наших реаліях. Тож ми взяли ідею та основні закони руху EdCamp, але багато додали і переформатували. За словами самої програмної директорки The EdCamp Foundadtion, в Україні ідея цього всесвітнього руху еволюціонувала так, як ніде більше.

ОЕ: Озвучу 4 головні месиджі, які додають розуміння, чому EdCamp працює. По-перше, EdCamp – це платформа для професійного розвитку, обміну досвідом першочергово між самими вчителями за принципом  give-gеt – візьми, якщо можеш, дай, якщо хочеш. По-друге, EdCamp Ukraine об’єднує кращих агентів і агенток змін, своєрідних «білих ворон», що вирізняються серед великої кількості педагогів України, яких на сьогодні налічується 480 тисяч. Вони є так званими  трендсеттерами, провідниками важливих ідей, опорою реформи нової української школи. По-третє, EdCamp Ukraine зарекомендував себе як ефективний інструмент розбудови регіональних спільнот. Майже завжди ті педагоги, які потрапляють на наші загальнонаціональні події, настільки надихаються і розширюють свої горизонти, що потім прагнуть перенести ці знання і формат у свої школи та міста. EdCampUkraine надає можливість освітянам гуртуватися на рівні своєї школи, району, міста чи навіть регіону для обговорення та розв’язування спільних завдань. Це дуже важливо, оскільки, на жаль, часто педагоги є капсульованими у своєму середовищі і можуть навіть не спілкуватися в межах колективу своєї школи. Ця ситуація є частиною нашого радянського спадку, коли руйнувалися горизонтальні зв’язки. Натомість EdCampUkraine наново створює ці горизонтальні зв’язки і навіть виводить їх за кордон, у потужне міжнародне експертне коло. Наприклад, до минулої національної (не)конференції ми долучили 120 експертів з 20 країн світу. Тож (не)конференції EdCamp Ukraine – це важливі події не тільки для нашої країни, а й для всієї Європи.

І по-четверте. Так, ми зараз маємо команду реформаторів і реформаторок у МОН України, маємо потужний громадський сектор, багато організацій, які працюють на покращення освіти в Україні, маємо велику освітянську спільноту і розуміння потреби реформи на місцях, але щоб уся реформа освіти запрацювала, потрібна готовність до змін середньої ланки управління. Бо насправді це є проблемою в Україні, коли хороші ідеї започатковуються «у високих кабінетах», але не доходять до повноцінної реалізації на місцях. Саме тому ми б хотіли, щоб наші едкемпівці та едкемпівки підіймалися кар’єрними сходинками і ставали новою середньою ланкою, яка вкрай необхідна для того, щоб реформа запрацювала. Уже зараз вони стають заступниками директорів та директорок, очолюють заклади освіти, йдуть працювати в управління освіти, тобто розвиваються, мають амбіції у позитивному розумінні цього слова, і це важливо, щоб і далі рухати зміни, робити нову українську школу не лише мрією, а й реальністю.

 

The People / Це не хобі, не волонтерство на вихідних, а постійний процес, стиль життя

ІМ: Ми одна з небагатьох організацій, створених саме для реалізації ідеї. У нас немає жодного магістрального донора, міжнародної організації чи олігарха, яка нас фінансує, і це одна з причин запуску нашої кампанії інституційної підтримки на Спільнокошті.

ОЕ: Коли все починалося – ми вкладали особисті кошти, потім навчилися працювати в нуль. Ми вміємо знаходити гроші на проектну діяльність, але ще не навчилися знаходити фінансування на власні зарплати, на оренду офісу, на витрати, які, можливо, є непомітними, але відчутними. Як зазначено в описі нашої кампанії: «щоб вижити у цьому світі, потрібно заробляти;та важко зосередитися на покликанні, коли ви голодні». У громадському секторі працюють досвідчені фахівчині й фахівці, люди, які досягли успіху у своїй професії, роблять свою справу з повною віддачею. І для нас EdCamp і освіта – це не хобі, не волонтерство на вихідних, а постійний процес, робота і стиль життя. Тому ми хочемо стати успішним прикладом інституційного фондування через  нашу кампанію на Спільнокошті.

Якось ми рахували сумарний досвід роботи в освітній сфері нашої команди і вийшла чимала цифра – понад 30 років. Ми працювали у різних гілках освітньої системи, в освіті і формальній, і неформальній. Освіта – це наша пристрасть. Ми не працюємо, а отримуємо задоволення від життя, виконуючи цю важливу місію.

Є ключова команда з трьох осіб, які стовідсотково занурені у всі наші процеси, засинають і просинаються з думкою про EdCamp. Це Ірина Міньковська, PR-менеджер ГО «ЕдКемп Україна», я, Олександр Елькін, ідейний натхненник руху EdCamp Ukraine та Олена Малахова, програмна директорка. Крім того, зараз до нас долучилася програмна асистентка Вікторія Пупій, яка, зокрема, відповідатиме за програму «EdCamp у коробці». Загалом обличчя усіх учасників руху EdCamp Ukraine можна побачити на нашому сайті. Проте ми розуміємо, що для проектної діяльності нам потрібно розширювати команду, і це також частина мети збору фінансування на Спільнокошті.

Ми дуже щасливі, що нам не знадобилося викладати оголошення про пошук людей у команду EdCamp Ukraine, оскільки вони усі «знаходилися» самі у якийсь надзвичайний спосіб. 

ІМ: Моя перша освіта – економічна кібернетика, на цьому наполягали батьки. Після закінчення навчання я працювала на Кіпрі фінансовою консультанткою, але повернулася в Україну за покликом серця, не зважаючи на кар’єрні перспективи за кордоном. Вступивши в ХНПУ ім. Г. Сковороди, я познайомилася з Оленою Малаховою, яка й запропонувала мені долучитися до EdCamp Ukraine. Мене вразило те, що в нашій країні вже є люди, що реалізують такі масштабні проекти, і стати частиною цього руху для мене було честю.

ОЕ: Якщо говорити про цінності нашої команди, то це насамперед щирість та відкритість. У традиційній освіті ми часто, на жаль, бачимо відстороненість, ієрархічність, закритість, неготовність висловлювати свої думки, страх. Натомість на всіх заходах EdCamp Ukraine панує атмосфера довіри й доброти. По-друге, це чесність та правдивість. Ми завжди виступаємо за правду, якою б вона не була. І третя цінність – це прагнення бути щасливими. На жаль, є певний стереотип у багатьох людей, що неможливо бути щасливим у всіх сферах свого життя. EdCamp це спростовує: ми всі щасливі у власній реалізації, у роботі, у родині. Ми хочемо, щоб наші педагоги були щасливими, бо неможливо зробити щасливими інших, якщо щастя не відчувається в собі.

 

The Performance / Збираємо усіх стейкхолдерів – від вчительки молодших класів до міністерки освіти

ОЕ: У EdCamp Ukraine є три основні напрямки роботи. Перший – організація загальнонаціональних та регіональних подій. Ми провели 3 загальнонаціональні (не)конференції, 35 регіональних, і буквально за кілька днів спільнота дізнається розклад 60 міні-едкемпів, які проростатимуть всією Україною протягом цього навчального року. На наших (не)конференціях ми збираємо не тільки вчительство й експертне коло, а й педагогічні виші, батьківство, бізнеси, представників влади, громадські організації. Успіх EdCamp Ukraine полягає у зібранні усіх стейкхолдерів – від виховательки дитсадочка і вчительки молодших класів до міністерки освіти. Ми хочемо, щоб громади співпрацювали не тільки на рівні слів, а й на рівні об’єднавчої діяльності заради досягнення єдиної мети розбудови освіти. Це – новий тренд відносин у громадянському секторі.

Другий напрямок роботи – провайдеринг міжнародних ідей. Один із прикладів – Міжнародний День Гідності, наразі поширений у 60 країнах світу. Ініціатива відзначення такого дня належить кронпринцу Норвегії Хокону. Україна вже втретє приєднається до святкування, і тільки за минулий рік до цього руху долучилося понад 12 тисяч дітей із 70 шкіл. Святкування полягає в діалоговому уроці для учнівства чи студентства, коли діти та молодь збираються разом, щоб зрозуміти, що таке гідність.

Наша особиста гідність співзалежна з гідністю нашого оточення. Не можна бути гідним чи гідною окремо від усіх
 Гідне життя насправді складається з дрібниць. Не всі мають приголомшливі історії, але важливо, щоб ми гідно вчиняли щодня.Тож ми залучаємо відомих людей, аби вони приходили до шкіл і розповідали свої історії.

Також у контексті напрямків роботи EdCamp Ukraine варто згадати вже анонсоване відкриття центру підвищення кваліфікації, ми назвали його Осередком навчання освітян упродовж життя «Біла ворона». Першою програмою цього осередку стали EdМандри – це значно більше, ніж просто навчальні експедиції до різних країн світу, які пишаються своєю освітньою системою; це своєрідна освітня амбасада, оскільки учасниці й учасники поїздок беруть на себе зобов’язання після повернення в Україну щось змінити у власній школі. Ми уже отримали дуже багато заявок, що свідчить про те, що наші вчителі та вчительки навчилися фандрейзити незгірш громадських організацій. У межах проекту EdМандри плануємо поїздки до Фінляндії, Ізраїля, Литви, Грузії.

Ще одна міжнародна ініціатива, до якої долучився EdCamp Ukraine, – національна версія всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize, ми називаємо її «Нобелівською премією для вчителів». Ми шукаємо видатних вчителів та вчительок, щоб підтримати їх та об’єднати. Ідея цієї ініціативи належить мільярдеру індійського походження Санні Варкі. Минулого року до списку 50 кращих вчителів та вчительок світу увійшла українка Ганна Дудич, а цього року ми маємо нашу національну репліку міжнародної премії, яку провадить Громадська спілка «Освіторія» і в якій перше місце посів учитель фізики з Чернівців Паул Пшенічка. Завдяки такій ініціативі педагоги почуваються важливими, про них дізнаються українські громадяни й громадянки. Мабуть, це вперше така позитивна подія зі сфери освіти вийшла на державний рівень, коли вся країна слідкувала за перебігом конкурсу і визначенням переможця.

Для EdCamp важливим викликом є недискримінація. Одна з учасниць команди EdCamp Ukraine Олена Малахова, яка багато працює у сфері гендерної лінгвістики, ініціювала антидискримінаційну експертизу шкільних підручників. Мається на увазі вилучення усіх дискримінаційних висловлювань та зображень за ознаками гендера, віку, національності, віросповідання, здоров’я та будь-яких інших, захищених нормами українського та міжнародного законодавства. Спільно з ГІАЦ «КРОНА» ми розробили конкретні алгоритми виявлення цих ознак, за якими навчаємо та сертифікуємо експертів/-ок, які потім аналізують підручники в межах конкурсу Інституту модернізації змісту освіти. Наразі ми проаналізували 265 підручників. Основним результатом цієї програми є домовленість, що цьогоріч підручники без урахування рекомендацій антидискримінаційної експертизи не друкуватимуться, принаймні за державний кошт. Ідея обов’язковості такого кроку належала нашим колегам з Інституту модернізації змісту освіти, що свідчить про зміни у ментальності та цінностях.

ІМ: Іще однією нашою ініціативою у сфері недискримінації є Міжнародний лінгвістичний конгрес, запланований на липень 2018 року. Його мета – зібрати всіх лінгвістів та лінгвісток з України та з-за кордону, щоб спільно та фахово випрацювати бачення та конкретні кроки щодо зрушення андроцентричної мовної норми. Ми сподіваємося отримати резолюцію саме від лінгвістичного кола про те, що фемінітиви в українській мові вживати можна і потрібно, що вони завжди у нас були, і таким чином ми відроджуємо наші традиції та віддаляємося від тоталітарного минулого у бік демократичного розвитку. Ми хотіли б впровадити фемінітиви не тільки в усному, а й в офіційному мовленні, принаймні для всіх, хто хоче їх використовувати, бо, звісно, ми не збираємося нікого змушувати ними користуватися.

ОЕ: Наша діяльність також пов'язана з перебудовою освітньої системи через участь у державних реформах. Команда EdCamp Ukraine входить до авторського колективу концепції нової української школи. Варто розуміти, що нова українська школа – це реформа на десятиріччя. Закон «Про освіту» закладає передумови для того, щоб нова українська школа таки з’явилася, але тут ще є багато роботи: розробка підзаконних актів, алгоритмів впровадження, тощо. Фокус нашої уваги буде зосереджений на темі підвищення кваліфікації вчительства. Ми захищатимемо новації цього закону. Уперше за 27 років право обирати місце та форму підвищення кваліфікації надане саме вчительству. Змінюється стара ієрархічна система, і на новому полі з’являються громадські організації та, можливо, навіть бізнесові позадержавні структури, які можуть надавати такі послуги. По-друге, тепер підвищення кваліфікації педагогів відбуватиметься не раз на п’ять років, а щорічно. Третє – це зміна принципів фінансування. Щонайменше половина коштів, які виділяються державою на підвищення вчительської кваліфікації, буде спрямована безпосередньо до закладів освіти, і тепер вчителі й учительки разом із керівництвом та педагогічною радою закладу самі укладатимуть план підвищення кваліфікації. Ми слідкуватимемо за тим, щоб усі ці процедурні моменти були прописані, і відстоюватимемо право освітян на якісне професійне зростання в Україні.

Що ж до нещодавніх проектів, то ми запустили флешмоб «КнигоНУШ», в межах якого відомі особистості рекомендують книги, які, на їхній погляд, надихають, змінюють парадигму мислення та можуть допомагати людям, що хочуть змінювати систему освіти. Сергій Жадан, Вікторія Андрієвська, Микола Скиба, Галина Титиш та багато інших уже долучилися до цієї ініціативи. Ми збираємо бібліотеку нової української школи, кожен екземпляр якої буде з надихаючими підписами людей, що доєднаються до флешмобу. Також ці книги отримають доброчинці, які фондуватимуть нашу інституційну кампанію на Спільнокошті, і коли вона успішно завершиться, ми сформуємо з них бібліотеку для осередку «Біла ворона».

 

The Plan / Розвиток – найбільша цінність, яка є у людини

ОЕ: Наразі ми завершуємо етап стратегічного п’ятирічного планування і обговорюємо бажані результати нашої діяльності. Ми й далі розвиватимемося у напрямку підвищення кваліфікації, бо EdCamp Ukraine – це більше горизонтальна модель, яка надихає і дозволяє зрозуміти освітянам, що їх цікавить. Разом із осередком навчання освітян упродовж життя «Біла ворона» плануємо розробляти інтенсивні багатоденні програми не тільки для педагогів, а й для представниць та представників існуючих інститутів підвищення кваліфікації та вишів, які готують студентство за педспеціальностями. Перший такий центр як фізичний простір плануємо відкрити до наступної національної (не)конференції у Харкові. Віримо, що ця ідея буде використана як модель для поширення і відкриття подібних центрів у різних великих містах України.

ІМ: Основними особливостями такого центру буде міждисциплінарність, акцент на індивідуальних траєкторіях та антидискримінаційному підході. Мріємо, щоб педагоги, які приходять до нас на підвищення кваліфікації, мали можливість застосувати набуті знання у реальному класі. Але у майбутньому ми плануємо відкривати власні школу та садок, що разом із центром підвищення кваліфікації вчительства дасть змогу створити цілий освітній комплекс. Це те, що відрізнятиме нас від інших подібних ініціатив, в інших країнах це також рідкісне явище.

ОЕ: У сьогоднішньому світі людина змінює свою професію десь чотири рази на життя. Для того, щоб бути в тренді, успішно реалізуватися, потрібно отримувати нову освіту не тільки у 20 років, а й у 35 чи 60.  Ми вважаємо, що розвиток – найбільша цінність, яка є у людини. Тому усім нам потрібно розвиватися, розкриваючи свій потенціал та потенціал інших.

 

The Potential / Реформа освіти може стати приводом для гуртування на шляху спільного розвитку

ОЕ: Нарешті ми бачимо розуміння на найвищому державному рівні, коли Президент України Петро Порошенко говорить, що «освіта – це не видатки бюджету, а інвестиція у майбутнє». Міністерка освіти Лілія Гриневич та вся освітянська спільнота нарешті просунули освіту в пріоритети країни вперше за роки незалежності. І ми також пишаємося долученістю до цього процесу, тим, що доносили освітянські голоси, і вони були почуті.

Інвестиції в освіту не дають швидкого результату. Потрібно щонайменше шість років сталої політичної волі й прямування одним шляхом. І для того, щоб відчути економічні зсуви, потрібен час, стійкість та послідовність дій. Це теж процес зміни української ментальності. Раніше в нас усе відбирали, не було розуміння того, що буде завтра, тому ми чекали результатів з вечора на ранок. Але зараз інший час, і з освітою так не буває. Проте немає більш об’єднуючої теми для українства, ніж освіта. Бо перебудова школи стосується не менше як 20 млн громадянок і громадян, а це майже половина населення. Реформа освіти може стати приводом для гуртування і шляху спільного розвитку.

ІМ: Нам потрібна стала воля не тільки урядового апарату, а усіх стейкхолдерів: батьківства, вчительства, педагогічних вишів, відповідального бізнесу і медій зокрема. Зараз на вчительство покладено завдання навчати дітей бути успішними у тих професіях, які можуть іще й не існувати. Часто вони не знають, які навички та знання потрібні для цих професій. Натомість EdCamp Ukraine дає їм можливість дізнатися, як бути успішним та щасливим у ХХІ столітті. І якщо наші педагоги розумітимуть ці процеси майбутнього, вони зможуть навчити цього дітей, а діти, вирісши, зможуть будувати нову сучасну Україну.

Віртуальна реальність та роботи — уже в лікарняних палатах 

Ті методики, за якими вчать дітей сьогодні, не мають жодних перспектив у майбутньому. Проблема з гуманітарними науками впливає на відсутність соціального інженерингу. Ми не розуміємо, ким ми є. Тому ці блукання переростають у намагання повернутися до архаїки.