Незмінні перші питання Євромайдану: скільки стояти і як чинити далі? Учасники акцій протесту, як і опозиційні політики, заявляють про готовність стояти до президентських виборів. І не просто стояти – діяти.

Нижче наведено шість популярних форм подальшої боротьби, озвучених нещодавно експертами. Причому чотири з них можна втілювати без фізичного перебування на Майдані. Відповідно Євромайдан – це вже непросто акція в центрі столиці, а стан боротьби проти олігархічного режиму – в селах, в пресі, в гастрономах, в розмовах з сусідами і навіть всередині кожного з нас.

Причому, як здається, найбільш ефективний результат наведених тактик Євромайдану буде можливим, якщо кожен займатиметься своєю справою: опозиційні політики будуть боротися за зміну Конституції в парламенті, кияни почнуть творити в столиці альтернативну владу, безпосередні учасники протесту сформують дієвий орган прийняття рішень, а прихильники Євромайдану продовжуватимуть вести інформаційну роботу.

«Некосметична» Рада

Дослідник протестних рухів, учасник нью-йоркського «Окупай» Кевін Карро, який відвідав Київ вкінці минулого року, вважає, що новими тактиками для Євромайдану може бути його розширення, страйк або створення реальної низової Ради Майдану. Ця Рада має мати приймати рішення, що матимуть реальні наслідки. Для цього вона має складатися з двохсот-трьохсот чоловік, в тому числі з представників сходу і півдня та людей, що не присутні на Майдані безпосередньо. Рада може збиратися на другому поверсі будівлі КМДА та транслювати свої засідання в прямому ефірі. Нагадаємо, на Майдані вже була спроба створити Громадську Раду, однак після пари засідань її було замінено на Раду Народного об’єднання «Майдан», яка вже була структурою створеною згори, а не знизу. 

Альтернативний Київ

Голова Української Національної Консервативної партії Олег Соскін основною лінією продовження Євромайдану вважає захоплення опозицією влади в Києві. При чому мається на увазі не лише висунення опозиціонерами єдиного кандидата в столичні мери, але і делегування альтернативних депутатів знизу. В Києві десять адміністрацій і приблизно по сто дільниць в кожній. Кияни можуть влаштовувати віче у  себе в дворах та формувати тимчасових депутатів від району. Втім головне, на думку експерта – функціонування міської казни. Люди в Києві мають перестати перераховувати кошти на рахунок держави, та створити альтернативний комерційний рахунок. За допомогою нього можна буде керувати, наприклад, двірниками та евакуаторами.

Нагадаємо, раніше вже лунала пропозиція по створенню в Києві свого Меджлісу – альтернативної ради, яка представляла громадян. 

Сатьяграха по-українськи 

Журналіст Отар Довженко висловив підтримку відомого альтернативного способу протистояння – бойкоту товарів «регіоналів». Така методика була, наприклад, частиною переможної концепції Махатма Ганді в Індії. На спеціальному сайті активісти вже назбирали майже три сотні брендів, які належать бізнесменам при владі. Довженко пропонує не просто вивчати ці назви, а розповсюджувати їх у вигляді листівок. Самі листівки можна скачати з сайту ініціаторів. 

Переконати одну людину 

Письменник Андрій Кокотюха в своєму блозі також піднімає питання стояти чи не стояти Майданові далі. На його думку навіть найкреативніші тактики Євромадану зараз не приносять багато результату. Автомайдан можна стримувати ресурсом ДАІшників, бойкот продуктів не може економічно травмувати олігархів, а противладні карикатури самодостатні, але не ефективні. Єдиною дієвою позицією, на думку письменника, може стати ціль вмовити одну людину, яка боїться або вагається, не підтримувати владу. Переконати цю людину можна бодай в тому, щоб не брати участь у провладних мітингах, а ще краще – не продавати свій голос в обмін на продуктові пайки. 

Конституційні шахи

Депутат від опозиції Геннадій Ткачук вважає, що полем боротьби має стати не стільки вулиця, скільки Парламент. Нагальною потребою часу він вважає повернення до Конституції 2004. Такий крок зменшить ймовірність авторитарного правління в країні. На сьогодні існує два способи такого конституційного повернення: через визнання Конституційним судом своєї помилки щодо переходу на діючу Конституцію 1996 року  та через голосування в Парламенті в двох читаннях за прийняття Конституції 2004. Більше того, якщо конституційна реформа буде впроваджена президентські вибори відбудуться в жовтні 2014 року.

Електронний Майдан

ІТ-намет Євромайдану вже зараз створює технічний тил для протестів. Зокрема зусиллями айтішників на Майдані відбувся хакатон, на якому змагалися 18 інтернет-сервісів, кожен з яких може полегшити функціонування Майдану, а то і цілої країни. Так, за словами координатора айтішників на Євромайдані Максима Плахтія, саме українські програмісти розробляли системи електронного уряду для скандинавських країн. Відповідно потенціал вітчизняних айтішників можна корисно використовувати. Тож однією з задач Євромайдану буде формування технічного завдання до майданівських айтішників щодо створення систем координації протестів.