Всякому ханству – своїх козаків

Всякому ханству – своїх козаків

683 3 хвилини хв. читання
18.03.2014
Розробники-ентузіасти розповідають про створення патріотичних ігор та новий погляд на козаків після Євромайдану

«Дивлячись на Героїв Майдану, ми бачимо, що це козаки. Можливо, без шароварів, довгих вусів та чубів, але в серці – все те ж», – вважає львів’янин Тарас Макота. Психолог за освітою, програміст за покликанням, він переконаний, що про героїв можна не лише складати пісні чи легенди, але й прославляти їх іграми.

Наразі Тарас Макота працює в німецькій компанії, а у вільний час займається розробкою гри «Козацька слава». Ця гра популяризує козацькі мотиви української історії, які, на думку її автора, набули нового змісту після подій Євромайдану.

За спостереженнями Тараса Макоти, українська ігрова спільнота активно відреагувала на події, що відбувалися протягом останніх трьох місяців. У світ вийшла низка ігор на тему Євромайдану – як браузерних, так і для інших платформ. Наприклад, гра під назвою «Євромайдан», де потрібно було віртуально боротися з «Беркутом» та тітушками; «Angry Ukrainians», де була можливість валити пам’ятники Леніну; «Янукович: в’язниця 3D», де колишній президент нудьгував за ґратами.

Гра «Козацька слава» була задумана Тарасом Макотою ще навесні минулого року. «Ідея гри з’явилася задовго до подій на Євромайдані, однак метафорично можна провести певні паралелі між змістом гри та тим, що відбувається у країні».

«Козацька слава» – це карткова рольова онлайн-гра з елементами стратегії. У ній можна грати як за козаків, так і за агресора – «ханство». Свою гру розробник називає казковою. Вона є не історичною дисертацією, а вільною варіацією на тему історичних сюжетів. У грі змішані різні епохи: часи козацтва перетинаються з періодом Київської Русі. Присутні також міфічні персонажі – русалки, характерники, волхви, мавки, чугайстри.

Тарас Макота наголошує на освітній складовій свого проекту: «У нашій грі можна дізнатися про типи та назви воїнів, що входили до татаро-монгольського угрупування». Крім того, у грі є напрям для людей, що цікавляться історією зброї. Також вона буде виконувати просвітню функцію для дітей, адже, на думку автора, не кожна дитина знає, що таке черес або скіфська пектораль.

Програмний код першої версії «Козацької слави» Тарас Макота писав самостійно, маючи на той час лише мінімальні навики програмування. Зображення для гри знаходив в інтернеті. «У процесі створення траплялись різні випадки. Зокрема, досвідчені програмісти знаходили у грі «діри» і накручували собі ігрову валюту. У більшості випадків вони потім вказували на ці помилки, а інколи навіть допомагали у розвитку проекту». Пізніше до створення долучилися також професійні дизайнери, які створили для гри повністю оригінальні зображення.

Гроші для остаточної реалізації гри команда проекту вирішила шукати через Спільнокошт. У разі успіху зібрана сума піде на оплату роботи творчого колективу.

«Бракує ігор, що популяризували б Україну, її культуру, звичаї, формували підростаюче покоління в патріотичному дусі, – розповідає Тарас Макота. – З іншого боку, розробники не хочуть зараз ризикувати, оскільки побоюються збитковості таких проектів. Тому було б добре залучати як державні кошти, так і меценатів з метою підтримки таких починань».

Наразі «Козацька слава» все ще знаходиться в розробці, хоча і відкрита для реєстрації. На запуск гри вже очікує понад дві тисячі попередньо зареєстрованих гравців.

Тарас Макота переконаний, що сучасні ігри – це не просто розваги: «Ти створюєш світ, у якому люди хочуть жити, світ, який стає частиною чийогось життя, – і це надихає. Для гравців гра – це щось більше, ніж відпочинок. Дуже часто це спосіб самореалізації».

Матеріал опубліковано на Українській Правді

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Що є правдою найближчого можливого майбутнього? Чи розпізнають сучасники цей час як епоху Взаємостановлення? Люди усвідомили вразливість моделей, які організовує унормованість уявного ідеального? Чи справді конкуренція між ідеальними концепціями породжує насильство і звужує простір зарадності? Як змінюються ланцюги зворотного зв’язку в світі? Війна гасне і забирає з собою нерівність? Люди відкрили собі себе?