ВЕЛИКА ІДЕЯ продовжує розпитувати мешканців південно-східної України про ситуацію в їхніх містах, ставлення до влади й особисті плани активістів у гарячій політичній ситуації. Про настрої в Запоріжжі розповідає музикант гурту «Крапка» та журналіст ТАРАС БІЛКА. 

Я у своєму місті спостерігав народження свідомих запоріжців. Народження людей, які попри гопніків, тітушок, ментів (багато з яких після зачистки займають не останні посади в області) не боялися вийти на вулицю на другий день після розгону і співати гімн. І таких людей стало багато.

За «совка» в південно-східній Україні під корінь вирубували культуру. Все ж будується з культури. Глобальна державницька культура вибудовується з маленьких дружніх вчинків.

Ви ж знаєте про гуцулів, лемків, бойків? Знаєте, і багато. Бо люди там берегли культуру і не давали її знищити. Про Наддніпрянщину знаєте? Ну, може, щось чули. В центральній Україні «совок» більш рішуче рубав. А про Подніпров’я знаєте? Про народність Подніпров’я, про культуру? По нулях. Під час будівництва греблі ДніпроГЕС рештки тої культури фактично знищила влада.

Зараз ми цю культуру прагнемо відродити і зберегти. От тому Запоріжжя і Дніпропетровськ на Півдні так активно себе показали.

Інша справа, що наші недолугі політики болт забили на Південь і Схід. Після зачистки тільки Соболєв доїхав у Запоріжжя, і то через два тижні. Тут уже й не раді були його бачити. Коли в Києві скликали віче, люди звідси їхали. А коли в нас розігнали Майдан, жоден нардеп не приїхав протягом двох тижнів.

Коли в Україні з’явилися «зелені чоловічки», росіяни казали, що це не їхні люди. Самі солдати також не зізнавалися, чиї вони. Значить, вони хто? Терористи. Виходить, можна їх відстрелювати. Але ж усі знали, що вони з Росії, і тому боялися ескалації. Тепер у нас нема Криму, майже втрачено Донбас, зате нема ескалації. Когось це заспокоює?

Людям, які при владі, здебільшого лікуватися треба, а не «покращувати». Проблема в тому, що в політиці 90% людей не є менеджерами. Їм би навчитися керувати кіосками з розливним пивом, а вони країною керують. І дехто – десятками років...

Нам, громадянам, слід зрозуміти: не треба сподіватися, що після Януковича прийде президент, який стане месією, врятує нас, і ми заживемо. Спочатку треба навчитися змінювати себе і свій локальний комфорт.

Я часто йду і бачу, що біля смітника пляшка валяється. Хтось не докинув. І ніхто її не підійме. Це порушує локальний комфорт людей. Мені не важко підняти її і викинути в урну. Або зранку зібрати руками недопалки сусіда-алкоголіка і висипати їх йому під двері. Півроку терапії, і свиня відучилася хрюкати. Тривалий час недопалків я не бачу.

Я роблю те, що вмію. Хто вміє стріляти – повинен стріляти, хто пекти пиріжки – хай пече.