Смарт-сіті

Минуло вже чверть століття відтоді, як економіст Річард Флоріда зробив амбітний прогноз щодо приходу нової ери капіталізму, основним продуктом якої стануть знання.

Його прогноз спрацював – на зміну матеріальному виробництву, основаному на фізичній праці, поступово прийшло виробництво, основане на інформації. Вигадані Флорідою терміни «креативні індустрії» і «креативний клас» набули широкого вжитку, а поняття «економіка знань» надійно увійшло в лексикон економістів. Основним продуктом нової економіки стала інформація, а основною задачею – підвищення її цінності, доступності, мобільності.

Невдовзі у вжитку теоретиків сучасності з’явилася ще одна суміжна концепція – «розумність» (smart). Це слово також проникло в наше життя у вигляді різноманітних теорій і ужиткових продуктів на кшталт смартфонів.

Мапа розташування фаблабів у сучасній Барселоні. Спроба поєднати в розвитку Барселони концепцій «розумного» та «повільного» міста привели владу Барселони до розуміння особливої ролі фаблабів у децентралізації міста і створенні нових високотехнологічних робочих місць поза міським центром.

Одним із найвиразніших втілень поняття «смарт» стала концепція «розумних міст» або «смарт-сіті». Невипадково все той же Флоріда присвятив свої дві останні книги темі міст.

Назва «смарт-сіті» прижилася після 1997 року, коли було проведено Світовий форум розумних міст. І хоча ніколи не існувало єдиного визначання «розумних міст», на початку 2000-х років цей термін найчастіше вживали в контексті використання міською інфраструктурою нових технологій.

Як пишуть у своєму дослідженні Barcelona 5.0: from Knowledge to Smartness? Хорді Гаральда Байя та Рамон Рібера-Фумаз, до середини 2000-х значення смарт-сіті дещо розширилося та почало включати в себе розуміння сталого розвитку та увагу до навколишнього середовища.

Читайте також: Що означає перехід від економіки споживання до економіки творення?

Соціолог Роберт Голландс називає такі характеристики розумних міст: використання мережевої інфраструктури для економічного і соціального розвитку; включення містян до громадських послуг; використання технологій в оновленні міста; участь соціального капіталу у розвитку міста; прийняття стратегії сталого розвитку.

Згідно з версією редактора Fast Company Бойда Коена, розумні міста мають шість критеріїв розвитку: екологія, мобільність, урядування, економіка, суспільство і якість життя.

«Барселонська модель»

Барселону завжди вважали одним із класичних прикладів розумного міста. Урбаністична слава столиці Каталонії розпочалася з визнання експертами її архітектурної грамотності. В 1999 році місто отримало золоту медаль Королівського інституту британських архітекторів, однак не лише за досягнення в містоплануванні, а й за вдалу соціальну та економічну ревіталізацію, що одержала назву «барселонська модель».

Батьком і пророком розумного розвитку Барселони вважають архітектора Ільдефонса Серду. Наприкінці ХІХ ст. він керував архітектурою розширення міста та створив проект добудови до готичного центру кількох рядів раціональних квадратних кварталів.

Читайте також: 20 прикладів сталого розвитку

Вже тоді Серда застосував у плануванні міського простору Барселони те, що в його час називалося новими транспортними технологіями з екологічними стандартами.

Сучасний усебічний інфраструктурний розвиток Барселони і її потрапляння в топи смарт-сіті пов’язують насамперед із фігурою Хав’єра Тріаса – чинного мера міста. Тріас у минулому був лікарем – можливо, саме тому він розумів, яку роль можуть відігравати технології в покращенні життя людей. У своїх промовах Тріас повторює, що Барселона – це модель того, яким має бути місто ХХІ століття, де розвиток технологій, економіки і соціуму нероздільно пов'язаний.

Керівник найбільшого фаблабу Барселони Томас Дієз презентує концепцію фаб-сіті

Сьогодні стратегія розумного міста в Барселоні реалізовується в 22 міських програмах, таких як «розумне водопостачання», «відкрите урядування» тощо.

Що це означає на практиці? В Барселоні з 2000 року діє вимога, згідно з якою новобудови мають 60% підігріву води забезпечувати енергією сонця. В місті вже діє 250 заправок для електромобілів та авто з гібридними двигунами. Комунальний велопарк міста нараховує шість тисяч роверів.

Усі зупинки міста обладнані табло, де вказується час до приїзду наступного автобусу. Позначки, намальовані на асфальті, підказують дітям, як дійти до школи так, щоб не заблукати. А в 2014 році Барселона виграла конкурс фонду Bloomberg Philanthropies за створення мережі суспільної довіри VinclesBCN – такого собі фейсбуку для літніх людей та соціальних служб.

За часів Хав’єра Тріаса Барселона не просто почала підживлювати свої програми розвитку концепцією смарт-сіті, а й перетворилася на одну із законодавиць цієї моди.

Політика розумного міста в Барселоні (на основі доповіді Barcelona 5.0: from Knowledge to Smartness? Хорді Гаральда Байя та Рамон Рібера-Фумаз)

 1. Інформація

2. Інфраструктура

3. Смарт-сервіси

4. Людський капітал

Міський протокол

Барселонці не просто модернізували свою міську ідентичність та залучили ідею смарт-сіті до бренду свого міста. Вони пішли далі. Саме в Барселоні на Smart City Expo World Congress команда Хав’єра Тріаса запропонувала кільком прогресивним містам світу «легалізувати» ідею смарт-сіті – створити документ, який би описував цю концепцію і був дороговказом для інших міст.

Цей документ отримав назву «Міський протокол». Він став своєрідним паспортом смарт-сіті, у якому прописані стандарти для розумних міст. На Smart City Expo World Congress «Міський протокол» підписали представники тридцяти міст.

«Міський протокол» містить п’ять фундаментальних цілей: 1) сприяння розвитку нової науки про міста; 2) встановлення співпраці між міською владою, науковими центрами, корпораціями та громадами; 3) прокладання міського майбутнього; 4) вироблення загальних «правил гри» для розвитку міст; 5) винайдення нових економічних можливостей.

Одна з найвідомідоміших конструкцій каталонських майстрів – енергетично автономний будинок FabLab House, складений з виготовлених у фаблабі дерев'яних панелей

Ідеолог фаблаб-руху Ніл Гершенфельд назвав «Міський протокол» рішенням, що може попередити економічну й екологічну катастрофу сучасної системи виробництва.

За гарячим слідом укладення «Міського протоколу» в Барселоні з ініціативи міської влади було створено Smart City Campus – кластер, який об’єднав під одним дахом інноваційних підприємців, дослідницькі інститути, громадських активістів. Ще однією гордістю Барселони став новий величезний бізнес-квартал 22@, своєрідний європейський аналог Кремнієвої долини. Варто зазначити, що понад 30% компаній, розміщених у цьому районі, позиціонують себе як компанії, основані на знаннях. Майже 50% підприємств 22@ – стартапи.

Фаблаби як основа нової економіки

Іншою візією, яка захоплювала сучасних урбаністів на початку 2000-х років, була ідея повільних міст. Міста розросталися і пришвидшувалися, але попри постійне зростання рівня комфорту вони ставали все менш людяними і все більш відчуженими.

Повернути міста містянам закликав глобальний рух Cittaslow – відгалуження прогресивної концепції Slow Food. Активісти Cittaslow описали 55 критеріїв для міст щодо зниження швидкостей руху і покращення рівня життя. Членами Cittaslow за останні 15 років стали майже дві сотні міст.

Читайте також: Глюкалізм: як міста замінять собою держави

Однак претендувати на членство в Cittaslow могли лише міста з населенням до 50 тисяч людей. Вважалося, що для міст із більшою популяцією дотримання базових критеріїв «повільності» ставало неможливим. Великі міста могли мати статус друзів Cittaslow.

Постало питання: як бути таким містам, як Барселона, які хочуть втілити концепцію «повільності», але мають значно чисельніше населення, ніж 50 тисяч?

Поруч зі створенням «розумної» інфраструктури виникала потреба в децентралізації міста, культурному розвитку районів, сприянні працевлаштуванню людей у межах їхніх кварталів.

Ніл Гершенфельд позує з конструкцією, створеною майстрами у фаблабі під час конференції в Барселоні FAB10

Тут у нагоді і став фаблаб-рух. У толерантній до всього нового Барселоні ідея фаблабів знайшла поживний ґрунт для розповсюдження. На сьогодні місто перетворилося на справжню європейську столицю фаблабів. Людина, яка започаткувала фаблаб-рух у Барселоні, зараз працює головним архітектором міста. В 2014 році в Барселоні проходив фестиваль фаблабів, де на захист фаблаб-руху виступив популярний письменник кіберпанку Брюс Стерлінг.

Найвідоміший фаблаб Іспанії знаходиться в Барселоні в Інституті просунутої архітектури Каталонії. Вперше ідею перетворення Барселони на фаб-сіті озвучив керівник цього фаблабу Томас Дієз у 2011 році.

Згідно з цією ідеєю, саме фаблаби можуть стати тими центрами, які будуть створювати нові робочі місця «на районі». Відповідно, якщо люди працюватимуть у межах своїх районів, кожен із таких районів зможе стати невеликим сучасним містом майстрів. А сама Барселона відповідно до такої концепції стане «розумною» агломерацією, яка складатиметься з багатьох «повільних» міст.

Матеріал створено в рамках програми «Код Міста». Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.