Чому люди творчих професій так не люблять зустрічі? Самозайняті, цей текст – про вас!

Існує два типи розкладів – назвімо їх розклад менеджера і розклад творця. За розкладом менеджера працює більшість керівників. Його втіленням є традиційний щоденник зустрічей, у якому кожен день розбито на одногодинні проміжки. За потреби ви можете виділити кілька годин на виконання якогось одного завдання, але, як правило, щогодини ви робите щось нове.

Коли ви розпоряджаєтеся часом у такий спосіб, проведення зустрічей стає елементарною задачею: просто знайдіть у своєму розкладі вільний проміжок і впишіть туди зустріч.

Більшість впливових людей живуть за розкладом менеджера. Це розклад, що передбачає управлінську діяльність.

Але люди, які щось створюють, – як то програмісти і письменники – віддають перевагу іншому способу взаємодії з часом. Їм зручніше розбивати час на проміжки щонайменше по півдня. Мало в кого виходить добре писати чи програмувати у межах одногодинних проміжків – цього ледь достатньо, щоб налаштуватися на роботу.

Якщо ви живете за розкладом творця, зустрічі стають справжньою проблемою. Одна-єдина зустріч може зірвати половину робочого дня, бо розіб’є час на занадто короткі проміжки, за які нічого не встигнеш зробити. До того ж, про зустріч ще треба пам’ятати. Для людини, що слідує розкладу менеджера, ще не становить проблеми. Вона завжди знає, що на наступну годину в неї щось заплановано, – залишається лише перевірити, що саме. Але коли зустріч призначена людині, що працює за розкладом творця, вона мусить спеціально тримати це в голові.

Для людини, що дотримується розкладу творця, призначена зустріч є винятком із норми. Адже це не просто зміна виду діяльності – це зміна способу функціонування.

Інколи одна зустріч зриває навіть не півдня, а цілий робочий день. Тут можлива ланцюгова реакція: якщо я знаю, що друга половина дня випадає, я з меншою ймовірністю розпочну вранці щось важливе.

Можливо, це звучить непереконливо, але згадайте себе, якщо ви належите до творців. Хіба вас не надихає, коли у вас з’являється можливість присвятити роботі цілий день, не перериваючи його зустрічами? Відповідно, якщо такої можливості немає, це відображається на творчому настрої. А оскільки амбітні проекти часто вимагають працювати на межі ваших можливостей, тут достатньо навіть легкого розчарування, щоб усе зруйнувати.

Обидва типи розкладу мають право на існування. Проблеми виникають, коли вони перетинаються. Оскільки більшість впливових людей працюють за розкладом менеджера, вони мають змогу підлаштовувати інших під власні ритми. Але наймудріші не будуть зловживати цим привілеєм, адже розумітимуть, що деякі їхні підлеглі потребують довших проміжків часу для зосередженої роботи.

Сьогодні з’являється все більше компаній, які працюють за розкладом творця. Можливо, засновники організацій зволікають із тим, щоб ставати менеджерами, так само як кілька десятиліть тому вони опиралися тому, щоб змінювати джинси на піджаки.

Люди, що працюють за розкладом менеджера, на відміну від тих, що дотримуються розкладу творця, можуть собі дозволити проводити зустрічі без конкретної мети. Інколи вони з кимось зустрічаються, просто щоб краще познайомитися. Якщо у розкладі є вільне віконце – чом би й ні? А раптом виявиться, що ви можете бути одне одному корисні?

Бізнесмени у Кремнієвій долині (та й в усьому світі) постійно проводять зустрічі без конкретної мети. Це настільки поширена практика, що існують спеціальні фрази для запрошення на зустріч такого типу: наприклад, ви можете сказати, що не проти випити разом кави.

Але для тих, хто працює за розкладом творця, зустрічі без конкретної мети є дуже марнотратними. Ці люди опиняються у складному становищі: вони мусять або жертвувати своїм робочим графіком, або ображати людей відмовою. Проте є ще й третій варіант: пояснювати відмінність між цими двома типами розкладів. Можливо, якщо більше людей розумітимуть конфлікт між розкладом менеджера і розкладом творця, проблем буде менше.

Ті, хто дотримуються розкладу творця, готові йти на компроміси. Вони знають, що без зустрічей не обійтися. Їхнє єдине прохання – щоб люди з розкладом менеджера розуміли ціну цих зустрічей.

 

Пол Ґрегем

програміст, публіцист, співзасновник Y Combinator
В оригіналі опубліковано під назвою Want to start a startup?

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Ментори хочуть, щоб менті проявляли ініціативу і самі зверталися. Але, на жаль, в українському контексті це не працює, бо ми не звикли до менторства як культури. Має бути більше розуміння про нього для змін.