Хто змінює міський простір Львова?

Хто змінює міський простір Львова?

1706 8 хвилин хв. читання
22.06.2015
Гід новими урбаністичними ініціативами міста Лева

Спершу стовпці на тротуарах, які запобігають несанкціонованому паркуванню, встановлювали громадські активісти з групи «Дайте пройти!», а тепер цю добру практику перебрали районні адміністрації.

Спочатку громадські активісти проектували й збирали гроші для освітлення пішохідних переходів, а тепер, зрозумівши, що це важливо, про освітлення дбає також міська влада, – каже керівник управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури Департаменту розвитку Львівської міської ради Олександра Сладкова. Спробуймо простежити, як передається ця ланцюгова реакція у Львові, і хто сьогодні творить нові ідеї в міському просторі. 

лавка на пл. Св. Теодора, 1

«Все місто – центр» 

Один із найактивніших громадських рухів Львова «Дайте пройти!», який вболіває за комфортне місто та права пішоходів, виник 2012 року. Почався зі сторінки групи у Фейсбуці, яку створив журналіст і викладач УКУ Отар Довженко, із наліпок на неправильно припарковані авта, а переріс у сотні обмежувальних стовпців, встановлених на тротуарах кільканадцяти вулиць Львова за кошти самих активістів (звіти – на сайті trotuar.lviv.ua). А восени 2014 року завдяки цьому ж руху на проспекті Чорновола з’явилося сучасне контрастне освітлення пішохідного переходу.

Також 2012 задля поширення ідеї сталого розвитку міст виникла ініціатива lypneva.com. Один із її найактивніших волонтерів Дем’ян Данилюк спершу допомагав міській владі розробляти таблиці на зупинках міського транспорту. Разом з Олександром Шутюком вони в рамках ініціативи втілили проект ревіталізації Галицької площі. Так влітку 2013 на місці колишнього безконтрольною паркування автомобілів з’явилися круглі лавочки, дерева і кріплення для велосипедів.

Сьогодні розвивати мікрорайони міста Лева через культурні ініціативи зусиллями Вікторії Швидко та Тетяни Попович пробує громадська організація «Кластер», яка була утворена спільними зусиллями мистецьких формацій Wiz-Art та Art Workshop Drabyna.

пл. Св. Теодора

Інше починання – «Асоціація культурних індустрій» у складі Божени Закалюжної, Наталі Мисак, Андрія Шуляра, Остапа Мануляка та інших – намагається перетворити на сучасний культурний центр занедбану будівлю «Фабрики повидла» в мікрорайоні Підзамчого.

Про добросусідські стосунки на тому ж Підзамче дбає ініціатива «ЙОТА» за участі Олі Конончук, Зоряни Рибчинської, Ольги Коцької та Анна Хвиль.

І, так виглядає, що невдовзі в цьому ж районі з’явиться «Відкрита галерея» від мистецького об’єднання «КІСКІТ» ініційованого художниками, творцями графіті, хіп-хоперами, серед них – DJ Shon, Сергій та Віталій Грехи. Саме ця команда перемогла в конкурсі проектів «Хакатон соціальних інновацій», який проходив в межах соціокультурного проекту «Майстерня міста», а відтак отримає фінансування для втілення своєї ідеї.

Більшість ініціатив у цій частині міста отримують часткову або повну фінансову підтримку завдяки двом проектам: «Ревіталізація Підзамче» (втілюють Інститути міст Кракова та Львова за кошти Міністерства закордонних справ Республіки Польща при підтримці Львівської міської ради в рамках програми Polska Pomoc) і «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (реалізовують Львівська міська рада та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH на замовлення Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ).

проект пл. св. Теодора, 2

Реальні проекти ревіталізації громадських просторів Львова від 2013 року генерує команда Олі Криворучко та Анатолія Нємцова ГО Urbanideas, до якої належать фахові архітектори, реставратори та дизайнери. В межах проекту Urban Cafe, втілюваного спільно з Інститутом міста, Urbanideas періодично організовує воркшопи, до яких можуть долучитися всі охочі.

Як правило, це ― студенти «містобудівних» спеціальностей. Упродовж тижня команда вивчає вибраний простір і, враховуючи побажання користувачів та сучасні світові практики, створює проект його оновлення. Як правило, за час кожного воркшопу молодь втілює якийсь один елемент запропонованих змін: власноруч створює лавки, меблі тощо. За рік Urbanideas провела воркшопи з ревіталізації площі Митної, простору Погулянки, дизайну інтер’єру для Urban Бібліотеки, а в межах «Майстерні міста», яка цьогоріч триває до 21 червня, запропонувала проект оновлення площі Святого Теодора та організувала майстер-клас з виготовлення меблів для тієї ж таки Urban Бібліотеки.

«Група 109», складена з Володимира Палія, Максима Асафатова, Наталі Мисак, Маркіяна Максимюка, Марічки Закалюжної та Володимира Поріцького, – ще одна міждисциплінарна урбаністична ініціатива, яка виникла під час торішньої «Майстерні міста». Спершу молоді архітектори та журналісти вивчали громадські простори Львова, а останніх 10 місяців працювали над проектом оновленого скверу, розміщеного за адресою: проспект Червоної Калини, 109 у мікрорайоні Сихів.

проект пл. св. Теодора, 2

Тема №1: зелені зони

Чи не найбільший резонанс громадської думки викликає серед львів’ян доля скверів. Не встигли завершитися дискусії на Сихові (пр. Червоної Калини, 109), як спалахнув новий конфлікт – за сквер на площі Святого Юра, який заклав відомий ландшафтний архітектор ХІХ століття Арнольд Рьорінг.

Захисники сихівського скверу – мешканці довколишніх будинків Андрій Рущак, Наталя Піпа, Юля Глушко ті інші небайдужі, котрі об’єдналися в ГО «Кращий Сихів» – спершу захищали свій громадський простір від забудовника, котрий намагався звести в цьому місці доволі великий торгівельний центр.

Від травня 2014, коли понищений сквер раптом почав трансформуватися у будмайданчик, громада почала боротьбу за нього, водночас організовуючи там багато культурних акцій. Попри те, що забудовник досі намагається довести свою правоту в судах, виконком ЛМР наразі відмінив наказ департаменту містобудування щодо надання під забудову цієї ділянки, а ГО «Кращий Сихів» активно працює над тим, щоб офіційно затвердити межі зеленої зони.

Оновлена вулиця Курбаса

Очікуючи остаточних рішень, упродовж останніх місяців за власні кошти (більше 20 тис. грн.) мешканці встановили у сквері смітники, лавки, фігурку Матері Божої, посадили квіти і дерева, а спільно з урбаністами «Групи 109» розробили сучасний проект нового громадського простору, який тепер називають «Сквером Гідності».

Для заміни мощення скверу активісти домоглися від районної ради 700 тис. грн. із бюджету розвитку міста. Нова плитка, яку вже почали мостити, буде тактильною, адже сквер хочуть зробити зручним та доступним як для різних вікових груп, так і для людей з особливими потребами. Також до кінця червня в межах «Майстерні Міста» у сквері Гідності з’являться перші круглі лавки. Додатково для розвитку громадського простору на початку місяця ГО «Кращий Сихів» отримала грант у сумі 17 150 грн.

Сквер гідності

Ще кілька зелених зон запланували оновити в самій Ратуші. До Управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури, яке тільки торік утворилося в ЛМР у складі Департаменту розвитку, відразу увійшло кілька активних урбаністів, зокрема — Олександр Шутюк з ініціативи lypneva.com. Завдяки лобіюванню цих (досі незвично казати) «чиновників» у центрі Львова з’явилася ще одна пішохідна вулиця – Леся Курбаса. Про кожен штрих її перетворення Олександр не лінується пояснювати у своєму блозі, сам контролює висаджування дерев, встановлює захисні решітки довкола них тощо.

Невдовзі, за словами керівника управління Олександри Сладкової, зелена громадська зона має з’явитися в районі вул. Богдана Хмельницького (між перетином її з вул. Грінченка та вул. Липинського, Шевченківський район). На це в бюджеті міста передбачили 2 млн 500 тис. грн. Також оновити планують сквери на вул. Японській та на перетині вулиць Садової і Симона Петлюри.

Ще один приклад дієвих змін «згори» – ревіталізація закладеного 1951 року Парку культури імені Богдана Хмельницького. Почалася вона влітку 2014 з призначення нової адміністрації, на чолі з Олександром Молодим та Христиною Пархуць. Відтоді парк культури раптом з’явився в інформаційному полі львів’ян як організатор та співорганізатор цілої низки культурних подій: «Кіно під зорями», «Кавуновий фестиваль», «Фестиваль фарб (Holi Fest)», «Мир очима дітей», «Парк-пікнік».

Наразі парк бере участь у міжнародному проекті – Воркшоп «Розвиток парку культури»: 30-31 травня відбулася перша його частина, а вже в липні у Львові зустрінуться п’ять команд архітекторів, дизайнерів, підприємців, менеджерів культури та інших спеціалістів з України, Німеччини, Польщі, Білорусі, щоб напрацювати цілісний проект оновлення парку, який згодом має затвердити міськрада і профільне міністерство. Для його реалізації адміністрація залучатиме здебільшого спонсорські та грантові кошти.

кіно в Парку культури

Крім багатьох тематичних майданчиків, які зонуватимуть парк культури для різних груп відвідувачів, до кінця літа там з’явиться гойдалка-генератор електроенергії. Цей проект реалізовується за кошти ГО «Майстерня клімату». Грант у розмірі 1000 доларів на втілення еко-ідеї парк культури виграв разом з львівською філією міжнародної молодіжної організації AIESEC. А запроектувати гойдалку так, щоб гойдаючись, людина освітлювала місцину довкола себе або заряджала свій мобільний телефон, зголосилися власники та користувачі львівського коворкінгового закладу Betaplace.


Код Міста

Матеріал створено в рамках програми «Код Міста»Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.


Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Наша особиста гідність співзалежна з гідністю нашого оточення. Не можна бути гідним чи гідною окремо від усіх