Після прощання з Кримом епіцентром відпочинку в Україні стануть Карпати. А замість формули «сонце – море – пісок» новий український тренд «пейзажі – традиції – дозвілля». Так вважає МИКОЛА СЕМЕГЕН, експерт по карпатському відпочинку співзасновник ресурсу Karpaty.ua.

Цей сайт, присвячений Карпатським горам, не лише каталогізує інформацію про бронювання житла, фестивалі, епічні місця Карпат, але і намагається розвивати культуру туризму в Україні.

В розмові з «Великою ідеєю» Микола розповів, як створювався найбільший в країні гірський путівник, за що Карпати люблять поляки та чого не слід робити господарям карпатських садиб.

— Все почалося з того, що в 2010 ми зареєстрували домен та створили торгівельну марку Karpaty.ua.

Ми живемо в Івано-Франківську біля Карпат, і я бачив перспективу монетезації навіть ще не створеного ресурсу.

Серед усіх можливих варіантів використання домену ми взяли найпростішу – бронювання житла.

— Ми намагалися пояснити людям, що онлайн-бронювання є найпростішим методом, проте тоді ще не всі знали, як працює інтернет, і тому спершу ми вирішили просто розміщували контакти господарів на сайті. Перша сотня закладів була найважчою, але далі мені люди самі почали дзвонити, щоб потрапити на сайт.

Найважливіше, що люди в Карпатах почали отримувати перших клієнтів, – і це була найсуттєвіша мотивація іншим також додаватися до нас на сайт.

На даному етапі ми плануємо повертати вкладені кошти за рахунок відсотків з бронювань. Ми організовуємо спільний проект з сайтом Bookit, який займається онлайн-бронюванням.

— Ми бачили, що по Карпатах дуже важко знайти якусь інформацію і швидко забронювати житло так само виявляється проблема, бо є дуже багато фейкової інформації. На тому ж Slando розміщуються оголошення, які пізніше виявляються несправжніми.

Ми вирішили створити ресурс, за допомогою якого людина, яка ніколи раніше не була в Карпатах зможе зорієнтуватися, куди вона їде.

— Ми пробували шукати, якісь схожі проекти закордоном, але так нічого гідного і не зайшли і стали набивати шишки на своєму досвіді.

В Україні є багато ресурсів присвячених пошуку житла – але то більш комерційний напрямок. Він розвивається лише, щоб заробляти гроші.

А щоб показати, чому варто їхати в Карпати, показати їх красу, ресурсу подібного до нас, нажаль, немає.

Хотілося б щоб були конкуренти, щоб можна було обмінюватися досвідом, змагатися.

— Влітку в Карпатах сезон ніколи не проявлявся якось так бурхливо, швидше взимку всі приїжджали на лижі, існувала асоціація з новорічно-різдвяним періодом.

Але оскільки ми фактично остаточно позбулись такої туристичної території як Крим, минулого літа ми мали приплив відвідувачів до Івано-Франківської області.

Виявилося, що Карпати влітку можуть бути не менш цікавими, ніж взимку.

Почався ажіотаж і господарі будинків також почали переорієнтовуватися, шукати як зробити так, щоб гостям Карпат було цікаво тут знаходитися і привозити сюди свої гроші. З’явилися якісь басейни, нові форми дозвілля, ті ж квадроцикли, позашляховики, почали організовуватися нові походи.

— Карпатам не вистачає креативності.

Люди щось хочуть робити, але їм це вдається лише частково. Вони дивляться, що сусід збудував котедж і починає отримувати з нього кошти, і будують свій котедж. Котеджів набудували безліч, створилась конкуренція. Але мало хто придумує щось специфічне і цікаве, щоб розважити людей, чи запропонувати їм нові зручності.

Є котедж, два ліжка і ніяких особливостей. 

— Можна було би якось розвивати й інші галузі дозвілля, а не лише проживання. Бодай якісь будиночки в горах чи на деревах. Закордоном цього дуже багато. Є на що подивитися, є у кого вчитися. Але нажаль поки що все робиться дуже по стандарту.

Буковель намагається пропонувати щось оригінальне, якісь риболовлі, басейни, але мені здається що цього замало. Було би добре і дешевше якби розвивалася Верховина, де природа цікавіша. Там гори може і не такі високі, але стрімкіші.

Я більше люблю відпочивати в саме таких віддалених районах, ніж в Буковелі чи Яремче.

— Друга велика проблема Карпат – дороги.

Ті ж поляки чи молдавани люблять наші Карпати, але люблять за те, що тут можна займатися будь-чим. Можна на джипах їздити гірськими дорогами, руйнуючи їх ще більше, і ніхто їм за це нічого не скаже.

А людей, які цікавляться горами, природою, визначними місцями, їх стримує те, що немає нормального під’їзду, дороги повністю завалені.

Тільки на Закарпаття можна доїхати трасою Київ-Чоп, тому ця гілка і найпопулярніша. В іншому напрямі до Верховини доїхати практично нереально, і це дуже великий мінус, тощо там багато чого є. Через кожну хату там фактично музей, є на що подивитися, є з ким поспілкуватися.

— Карпати – не монолітні.

Ми на Karpaty.ua розділяємо регіони Карпат за певною специфікою. Є значна частина території, яка спеціалізується на гірськолижному відпочинку, такі як Славське, Пилипець, Подобовець.

Є території, яка славляться своїм культурним надбанням. якщо взяти наприклад Овруч, то в кожній хаті можна знайти майстра по дереву.

Культурні місця ми також виділили в окрему область – туди відносяться Косів, Верховина. Там можна купити сувеніри потрапити на якісь майстер-класи, поспілкуватися з майстрами, які вишивають, займаються різьбою по дереву.

—  Якщо наш оновлений ресурс сприйме український споживач, я думаю, що варто буде розвиватися на всі Карпати.

В Словаччині дуже високі і красиві Карпати, в Румунії дуже багато класних замків.

Там є про що писати, там більший напрямок, ніж у нас, але подивимося спочатку, реакцію в Україні, а вже потім будемо підкорювати нові країни.