Дейв Айсей, засновник веб-сайту StoryCorp та Брендон Стентон, засновник Humans of New York, зібрали понад 75 000 історій, розказаних звичайними людьми з різних країн. Айсей записує ці історії у вигляді аудіофайлів, а Стентон фотографує і потім бере інтерв'ю у тих, хто ділиться з ним розповідями; вони обоє блискуче володіють прийомами, які створюють довірливу атмосферу і допомагають оповідачам бути відвертішими. Нещодавно вони розповіли про свою роботу і поділилися з Ideas.ted.com думками з приводу того, як створити атмосферу відкритості та чесності під час інтерв'ю.

Хороші історії з'являються в комфортному середовищі

«Склалася думка, що інтернет – це таке місце, де повно грубощів тощо, але наші читачі з повагою ставляться до тих, хто ділиться історіями. Мене весь час це приємно дивує», – каже Айсей про тих, хто дивиться та слухає історії на StoryCorp. «Секрет нашого успіху – у дружній атмосфері, де найголовніше – відчуття довіри».

Стентон погоджується: «Ми нікого не засуджуємо і не піддаємо критиці», – каже він. «Я розмовляю з людьми щиро і захоплено, тому основне емоційне забарвлення сайту – безпосередня зацікавленість та співпереживання».

Стентон вважає, що саме атмосфера довіри і підтримки є причиною того, що Humans of New York й досі існує.

«Як тільки ця атмосфера зникне, зникне і Humans of New York», – відверто визнає він. «Якщо я підходжу до когось на вулиці і прошу дозволу зробити фото для сайту, і якщо ця людина знає, що після публікації на сайті фото та розповіді буде шквал неприємних коментарів, то навряд чи хтось погодиться на інтерв’ю, оскільки такий негативний досвід нікому не потрібен. Мій сайт може прожити без широкої аудиторії, проте він не може існувати без людей, які діляться історіями».

Слухайте уважно. При потребі, чемно перебивайте оповідачів

«Загалом, люди не дуже розуміються на тому, як саме розповідати історії, – каже Стентон, – тобто нерідко їм бракує точності та виразності».

Вміння перебивати оповідача - це частина роботи інтерв'юєра. «Інтерв’ювання – це проактивний процес; треба докласти чимало зусиль, аби вивести людину на відверту розмову (зазвичай інстинкт самозбереження не дозволяє рокриватись повністю)», – продовжує Стентон.

«Мої інтерв’ю дуже цілеспрямовані. Я активно слухаю і чемно втручаюсь у розмову тоді, коли це потрібно. Досвід навчив мене, що людина розкаже будь що, якщо її зацікавити і люб’язно попросити поділитись своєю історією».

Айсей доповнює: «Коли я лише починав записувати аудіоісторії, то хотів бути посередником, через якого оповідачі ділитимуться розповідями про себе з широким загалом». Але це не означає, що оповідачі можуть говорити про що завгодно.

Ось типова лірична публікація на Humans of New York: "Коли мені було 12 чи 13 років, я поїхав з Белізу, саме тоді, коли всі мої друзі опинилися в бандах. Знаючи, що дітей не посадять до вязниці, бандити примушували дітлахів виконувати брудну роботу. У мене збереглась стара фотографія, на якій я з давніми друзями. Нас було семеро. Після того, як я поїхав до Америки, всіх моїх друзів повбивали, одного за другим, у тому ж порядку, в якому вони стояли на тій фотографії

Довіряйте людям

«Робота в StoryCorp навчила мене менше боятися інших людей», – говорить Айсей. «Я переконався, що насправді поганих людей досить мало, хоча якщо почитати газети, складається зовсім інше враження – то все через домінування культури страху, в якій ми живемо».

Надавши охочим можливості поділитися своїми історіями, Айсей пересвідчився, що люди, власне, є хорошими. «Такі відверті розмови потрібні, але сам процес може бути важким і лячним. Я б порівняв це зі стрибком в крижану воду. Просто треба зробити той перший крок і поговорити з тією людиною».

Не робіть з історій товар

«Єдине, на чому я заробляю, – це книги та публічні виступи», – каже Стентон. «У Humans of New York десь близько 15 млн. читачів, але на сайті нема реклами. Я хочу, аби на Humans of New York були історії людей, і десь глибоко в душі мені не подобається ідея заробляти гроші на цих історіях або розміщувати рекламні оголошення».

Що стосується StoryCorp, то з самого початку це була неприбуткова справа. Як президент компанії, Айсей більшість часу займається фандрайзингом – як він сам стверджує, він робить це із задоволенням, адже завдяки залученим коштам StoryCorp залишається на плаву.

Якщо ви вже знайшли своє покликання, невтомно йому слідуйте

«Одразу ж після першого інтерв’ю я збагнув, що це саме те, чим я збирався займатися решту життя», – каже Айсей. Втім, говорить він, це не завжди було легко. «Потрібно мати певну сміливість для того, аби знайти своє покликання і слідувати йому, не звертаючи увагу на те, що кажуть недоброзичливі люди».

Щодо Стентона, то раніше він працював у фінансовій сфері, аж поки не втратив роботу. «Мені подобалося фотографувати, тому кілька місяців після звільнення з роботи я займався лише фотографією», – каже він. Ось так і започаткувався веб-сайт Human of New York.

«Якби я чекав того моменту, коли я нарешті "дозрію" до того, аби зробити Humans of New York, цей сайт ніколи б не з’явився на світ». Айсей погоджується: «Треба просто набратися хоробрості і стрибнути в холодну воду».

Ideas.ted.com

Переклад: Інга Попеско