Чи існує зв'язок між мистецтвом та технологіями?

Цей зв'язок існує, причому віддавна. Існує навіть окрема нова дисципліна – медіа-археологія – яка займається історією цього зв’язку. Її засновник професор Каліфорнійського університету та письменник Ерккі Хухтамо навіть якось заїжджав з лекцією до Києва.

Якщо поглянути в історію античності, там мистецтво, наука та технологія навіть позначалися одним і тим же терміном «техне». І лише в ХVIII ст., коли філософ Шарль Бате ввів термін «красні мистецтва», намагаючись відкинути ремесла від високого мистецтва, а інший філософ Алєксандр Баумгартен ввів поняття «естетика», мистецтво і технології розійшлися у своєму історичному розвитку.

В наші дні медіа-мистецтво або мистецтво нових технологій знову поєднує мистецтво і технології. Риса такого мистецтва спектакулярність, тобто спроба впливати на глядача. Цю рису мали також фотографія і кіно – батьки сучасного медіа-мистецтва. Інша важлива риса медіа-мистецтва, як і у його попередника кінематографа, медіа-арт – колективне мистецтво.

Сьогодні такі інституції як MIT MediaLab, яка виникла в 1985 році, почали запрошувати художників до роботи над технологічними винаходами. Внаслідок цього виникає нове емерджентне мистецтво – результат художньої діяльності, який перетворюється на утилітарний виріб.

Моя теза є в тому, що працювати потрібно з потенціалом, а не з досягненнями.

Серед всіх ресурсів, які ми маємо, єдиним невідновлюваним є час. З усіма іншими ми можемо працювати не виснажуючи їх потенціал. Саме це ми досліджуємо в рамках проекту «Код міста», створюючи «Навігатор сталого розвитку».

Кому потрібен цей потенціал? Учасникам сучасного міста: адміністрації, бізнесу, освіті, креативному клас, венчурами тощо.

Тут виникає потреба в новому словнику. Адже, коли ми кажемо адміністрація – це вже не влада, а певний сервіс, політика – не обробка електорату, бізнес – не великі підприємства колишніх комсомольців, які володіють ресурсами, однак не розвивають їх, а соціальне підприємство з новою бізнес-моделлю.

За різними версіями у світі кожні 18 місяців подвоюється інформація, а отже світ, про який ми вивчали з університетських лекцій чи книжок кілька років тому – це вже не той світі. Нам потрібні нові інструменти для його виміру. Чарльз Лендрі і Річард Флоріда запропонували дві моделі креативного потенціалу, якщо їх поєднати, можна вивести п’ять капіталів.

Для нас в рамках дослідження креативного міста є сенс говорити про три з них: людський (розвиток освіти та мобільності), соціальний (співпраця, соціальне забезпечення), культурний (цінності, ставлення до міста, творча діяльність). На думку Світового Банку дві з трьох частин глобального світового капіталу – людський.

Культура в цій новій моделі є способом визначення своєї суб’єктності, відповідає на питання: хто я, які в мене цінності. Сучасний світ не є плоским, як дехто вважає, а є скоріше долиною, над якою височіють піки – міста. Більше того, міста – давніші, ніж держави. Останні в сучасному вигляді виникли лише у XVIII ст. після концерту націй. Тому цілком можливо, що держава має свій горизонт.

Щоб визначити місце Дніпропетровська в цьому світі, можна звернутися до ряду рейтингів. Наприклад, є відомий Global Innovation Index, який визначає рівень розвитку міст.

Глобальний індекс інновації міст має кілька рівнів: Nexus (найвищий), Hub, Node, Influencer, Upstart. Київ нещодавно піднявся в Node, Дніпропетровськ – Influencer. Інноваційність міст в цьому рейтингу визначається кількістю інвестицій в інновації.

Більш красномовно скажуть про Дніпропетровськ українські рейтинги та опитування. В одному з них Дніпропетровськ займає 23 із 27 міст по рівню розвитку та безпеки життя – це тривожний показник.

В свою чергу група «Рейтинг» запитувала мешканців п’яти найбільших міст України, за що вони цінують своє місто. У Дніпропетровську найбільше – 67% – цінують молодь, 60% – індустріальний статус міста. На запитання щодо ставлення до майбутнього – 53,6% – готові турбуватися про майбутнє, 34,1% – живуть сьогоднішнім днем.  32,4% – підтримують за стабільність, 38,9% – вважають, що зміни це добре.

На запитання, чому вас навчило ваше місто, дніпропетровці відповідали – навчило не бути байдужим. Дніпропетровськ також сприймається, як місто де соціальний простір такий, де можна існувати лише когортою. Саме тому тут працюють великі корпоративні об’єднання. Виїхати з міста дніпропетровці готові хіба заради кращої роботи в Києві, або через війну.

Цікавими є відповіді жителів Дніпропетровська щодо культурних цінностей. Як виявилося в Дніпропетровську культурною подією може стати навіть новий асфальт, а інноваційними технологіями вважають швидкісний інтернет, 3G, очищення лиття сталі одним із підприємств та навіть інновативна сушила рук в туалеті в ТРЦ Мост-Сіті.

Що стає зрозумілим з цих опитувань: Дніпропетровськ – місто бізнесу. Саме тому бізнесу слід більше працювати з культурою і навпаки, культурним ініціативам потрібно більше працювати над співпрацею з бізнесом.

Не лише мистецтво і технології, але й історія мистецтва та технологій є тісно пов’язаними мфж собою.

Digital Art History – нова дисципліна, частина цифрових гуманітарних наук. Термін Digital Art History виник в 1985 році, проте російською або українською цей термін дуже важко знайти в Інтернеті навіть сьогодні.

Приклад такої дисципліни – поняття «гіпертексту». Всі знають гіпертекст, наприклад, по Вікіпедії. Свого часу це була нова форма в роботі з гуманітарними дисциплінами та знаннями.

Дискусія чи є Digital Art History окремою дисципліною, чи комп’ютерні науки приносять нові смисли в історію мистецтва триває і нині. Така група як CHArt (Computers and the History of Art group) або найбагатша в світі інституція Фонд Гетті наразі працюють з цим. Як дисципліна Digital Art History не читається в жодному університеті в світі, проте викладається в масі літніх шкіл. В 2015 році вийшов перший номер нового видання Digital Art History, який видаватимуть частина авторів Chart.

В напрямку цієї дисципліни діють також такі новітні проекти як Google Cultural Institute, який наразі займається трьома напрямками: Google Art Project – оцифрування колекції найвідоміших музеїв у формі додатку до браузера, Historic Moments – візуальне описання найвидатніших моментів історії, а також World Wonders – проект, який збирає інформацію про пам’ятки людства. Google Art Project починали з 17 музеїв, зараз вони співпрацюють з 151 музеєм

В таких проектах розваги, освіта, технологія та мистецтво зростаються в одне і те ж саме. Тут також працює форма гіпертексту, бо користувач завжди може перейти на інформацію про автора чи музей. Споживач мистецтва бачить картини в тій якості, яка йому не доступна в музеї, більше того тепер він може бути незалежним від музейних кураторів та оминати їх формування експозицій.

Свого часу існували побоювання, що Google збере всі колекції світу та закриє музеї. Однак це нагадує дискусії навколо цифрової книги. У людей лишається потреба здійснювати символічний живий контакт з об’єктом мистецтва, та і роль куратора в випадку цифрової вседоступності творів мистецтва не послаблюється, а посилюється.

Більшу небезпеку для нас становить те, що ми недооцінюємо інновації, а не переоцінюємо їх.

Ця історія почалась близько шести років тому, коли я разом із друзями повернувся до Франківська, будувати свою справу тут, в повільному та творчому місті, залишивши суворий та безкомпромісний Київ. Основною причиною такого переїзду стала всім нам добре знана криза 2008-2009 років. Слід сказати, що саме неспокійний, нестабільний час нерідко стає свого роду трампліном до звершень, адже в умовах, коли шалено тиснуть обставини, народжується творчий, інноваційний та кардинально відмінний підхід. Так було із «Теплим містом».

Криза в ресторанному бізнесі сягнула своєї стелі ринку. Той момент, коли розумієш, що бажання та потенціал віддавати більше є, але ринок не готовий це прийняти. Тоді виникла авантюрна ідея створити ринок іншого рівня, вийти за межі звичної конкуренції, запропонувавши інноваційно інший підхід.

Разом з командою однодумців ми спробували створити таке середовище, яке спиралось на дослідження міста, його принципів, та будуванню стратегії, спрямованої на його розвиток. В результаті тісної співпраці воно врешті виникло, і було названо «Тепле місто».

Якщо спочатку це було середовище, то за рік ми зрозуміли, що стали платформою. «Тепле місто» будується на засадах відкритості, проактивності, гідності та теплоти. Місією нашого проекту є створення умов, можливостей для розвитку та самореалізації мешканців Франківська задля досягнення більш високо рівня життя.

Платформа має кілька реалізованих та успішних проектів, але найбільшої значності набув громадський ресторан «Urban space 100». Особливістю цього закладу є те, що прибуток направлений на розвиток міста та реалізацію соціально значущих проектів, знову таки, на розвиток сталого міста. Цифра 100 – не лише цифра. Це сотня соціально активних людей, які стали співзасновниками, об’єднані ідеєю створення якісного розвитку міста.

Це стало свого роду точкою збірки для прогресивних людей, які в своєму розвитку дійшли тієї межі, коли відчувають потребу не просто накопичувати, а віддавати. Це дуже крутий фільтр, вибірка таких самосвідомих людей дуже точна і має високу планку. Успіх став можливим завдяки об’єднанню, навіть не успіх, а можливість реалізації цієї ідеї. Адже лише об’єднавшись ми вийшли за існуючі рамки, задля дослідження та роботи з іншими міськими середовищами в синергії.

В планах на майбутнє відкриття Urban space radio, абсолютно прозора студія якого знаходитиметься безпосередньо в приміщення ресторану. Небайдужі можуть підтримати цей проект вже зараз. Також планується відкриття подібних закладів у Львові та Києві. Звісно, сотні соціально активних буде замало, тому загадкова цифра в назві збільшиться до 300 і 500 співзасновників відповідно.

Ми досліджуємо потенціал міста задля відкриття урбаністичних територій. Бо цей потенціал є, необхідно лише направити його в потрібне русло. Глобальною місією платформи «Тепле місто» є активізація людей, цінності яких набувають критичної маси, і тоді настає момент готовності, дійсно плідні та круті ідеї обов’язково вистрілюють.