Один із відвідувачів написав на стіні: «Халяви і шари не буде!». Саме «не любителів» халяви й зібрав в Кременчуці проект Transformersss з метою пошуку «Своїх місць в місті».

В перший день свого нового відкриття після тривалого періоду занепаду, Художній Салон в місті Кременчуці зібрав чимало відвідувачів. Прийшла майже уся місцева творча молодь, представники місцевих ЗМІ, а також містяни, які пам’ятали салон у колишні часи.

Колись це було місце, де виставляли та продавали свої роботи місцеві художники. Згодом його не оминула сумна доля занепаду та розтягування за борги. Ініціаторки оновлення салону, Ірина Каць та Вікторія Миронюк у день нового відкриття мали змішані почуття стосовно його майбутнього. Лише кілька місяців до того вони cкооперувалися в рамках програми культурного обміну Tandem, щоб реалізувати україно-бельгійський проект Transformersss.

image

Під час відкриття, окрім запланованої програми, було неформальне спілкування та різноманітні можливості для творчості. Однією з таких стала стіна, яка перетворилась на спільне полотно, де всі бажаючі могли висловитися та залишити малюнок чи текст. Деякі з них мали досить гострий та актуальний характер.

Один із відвідувачів написав: «Халяви і шари не буде!». Саме «не любителів» халяви й зібрав в Кременчуці проект Transformersss з метою пошуку «Своїх місць в місті».

Знайти такі місця вдалося завдяки тимчасовій окупації Художнього салону та, пізніше, літнього кінотеатру в Придніпровському парку. До освоєння першого простору було залучено українську команду «Urban куратори» та бельгійську Toestand.

Сьогодні минуло майже півроку з часу нового відкриття Художнього Салону, і тепер можна проаналізувати значення кременчуцького досвіду. Для українського середовища такий досвід тимчасових перетворень можна вважати новим, проте можна провести деякі паралелі із вдалими європейськими прикладами. 

Простори альтернативної культури

Однією із таких потреб, яку вирішували під час проекту Transformersss, є потреба у відкритих просторах для альтернативної культури. В місті Кременчук з населенням майже 250 тис. є п’ять офіційних культурних закладів: Палац культури ім. Івана Котлова, ДК «Кредмаш», Міський палац культури ім. Петровського, ДК «Автокраз» та Центр культури та дозвілля.

З одного боку креативна молодь не знаходила себе в них, а з іншого не мало свого власного. Ця необхідність була перевірена на практиці під час існування Художнього салону.

За п’ять місяців існування простору активна спільнота творчих людей довела, що може наповнювати цей простір культурними подіями: музичними концертами, майстер-класами, тату салоном, спортивними іграми на повітрі, проведенням культурних віче, літературними вечорами.

Гнучкість у програмі подій, їх відкритість для всіх охочих та швидкість реалізації по-справжньому привабили людей.

avatar Ірина Каць
співорганізаторка проекту Transformersss

В процесі трансформації «Художнього салону» виникало багато дискусій та суперечок з пересічними мешканцями стосовно зовнішнього вигляду. Проводячи паралелі з добротним колишнім Салоном, мешканці не розуміли у чому цінність трансформованого простору, де меблі були зроблені з вторинних матеріалів, а колони очищені від штукатурки та вагонки. Тільки згодом, коли створений «вільний простір» молодь заповнила різноманітними творчими активностями і колишній «забутий» магазин сувенірів перетворився на альтернативний культурний центр, прихильників змін у Художньому салоні стало значно більше, ніж критиків.

Дизайну – ні, можливостям – так

image

Найбільший європейський інкубатор для митців знаходиться в Амстердамі в NDSM об’єднує 80 мистецький студій, які не могли собі дозволити орендувати приміщення за ринковою ціною в одному просторі. Щоб отримати якомога більше творчої свободи і різноманітності, було вирішено будувати тільки каркас будівлі, який міг бути завершений митцям.

Крім Художнього салону тимчасовій трансформації піддався також кінотеатр. В обох випадках увага приділялася не так зовнішньому вигляду, скільки принципам, які втілюють нові простори: відкритості, прозорості, доступності, свободи.

Обрані місця мали перетворитися на простір для комунікації, навчання та творчості. Дизайн лише слугував цим ідеям і передбачав лише три основні заходи: знищення зайвих перегородок, та залучення рекламної вітрини до простору, що дозволило одночасно вміщати більше людей,  а також створення тимчасової перегородки – як місця для текстів і малюнків.

Водночас естетика незавершеності в салоні, повинна була промовляти, що тут можна себе виразити. Тут можна змінювати простір і він далі залишатиметься гармонійним. Це пряма протилежність до надто впорядкованих інтер’єрів чи традиційного в Україні благоустрою, де відвідувачам не залишається нічого, лише пасивно споживати не торкаючись.

Нові міжсекторні зв’язки

image

Найбільшого результату в налагоджені зв’язків між різними секторами досягли у місті Бремен в Німеччині. Офіційна агенція ZZZ, яка підтримує, консультує та ініціює проекти перетворення вакантних територій під нові функції, які потрібні спільноті. До складу цієї агенції входять представники 11 різних органів місцевої влади. Багато проектів тимчасового перетворення у місті відбулися завдяки діяльності агенції.

Через відкритість таких проектів долучитися до творення і подальшого користування можуть всі бажаючі. Об’єднані спільним бажанням створити новий простір учасники починають комунікувати, а самі простори стають інкубаторами для такої комунікації та нової культури. Гарним прикладом може стати молодіжна команда «Инотеатр», яка сформувалась під час проекту перетворення кінотеатру у Придніпровському парку, та вирішала самостійно провести свій культурний фестиваль в Кременчуці.

Фестиваль включав виставки, музичні концерти, нічний кінопоказ, лекції про мистецтво, читання віршів. Подія успішно відбулася наприкінці серпня, ставши першим спільним проектом нової команди.

На першому етапі із організаторами проекту співпрацювали громадські організації та місцеві активісти. Але згодом вже після проекту Transformersss, почала долучаються місцева влада, представники приватного сектору. У випадку із Художнім салоном представники малого бізнесу стали партнерами проекту, надавши матеріали для реконструкції: гамаки, картонні меблі, тощо. Після завершення проекту Transformersss місцева влада – запропонувала локацію для наступного культурного простору

Пережити свою тимчасовість

image

Одним із вдалих європейских прикладів подовження тимчасового втручання є проект архітектурного колективу EXYZT в Лондоні. Під кураторством цієї команди проходила тимчасова культурна окупація споруд вздовж старої залізниці на 100 Union Street у Лондоні. Через діалог з місцевим девелопером Lake Estates, EXYZT провели техніко-економічне обґрунтування для адаптивного використання території, яка протягом років використовувалась тільки як парковка. В результаті ця територія була інтегрована у місцевий план розвитку району.

Не треба розглядати закінчення тимчасового проекту як кінець проекту в цілому.

В більшості випадків це всього на всього лише кінець етапу. Наприклад, після того, як був трансформований Художній салон, натхненні успіхом активісти перебазувались в Кінотеатр, де розпочалась нова трансформація.

В даному випадку найголовніша цінність тимчасової окупації салону – це перший досвід, який дав розуміння та віру того, що це можливо. З іншого боку, це дало початок формуванню альтернативної культурної спільноти.

Ірина Каць – ініціаторка та організаторка проекту, ділиться своїми враженнями та висновками:

«Основною метою процесу трансформації було об’єднання творчої молоді навколо ідеї створення та розвитку "свого місця в місті". Оскільки вся діяльність активістів в Художньому салоні базувалася на тимчасових усних домовленостях з керівництвом, можна говорити про короткотермінову культурну окупацію даного простору, в процесі якої згуртувалася команда агентів змін, яка потребувала платформи для розвитку. Приміщення Художнього салону, з юридичними обмеженнями його використання не могло бути цією платформою. Такою платформою став закинутий кінотеатр "Дніпро" у центральному парку міста Кременчука».

Зберегти спадщину: архітектурну, культурну та історичну

avatar Френ Тонкіс
директор Cities Programme в Лондонській школі економіки
Це дуже легко недооцінити практику «тимчасових втручань» та зрозуміти їх як просту та малозначущу нішу урбаністичних практик. Ці втручання мають значення через можливості, які вони створюють в місті – житло, місце для роботи, місце для соціальних комунікацій, місце зустрічей, освіти та ін. В контексті цілого міста тимчасові перетворення доводять факт можливості реалізації міських проектів поза межами офіційної системи. Це відобразилось в самоорганізації, безринкових обмінах, праці волонтерів, довірі між учасниками процесу.
image

В Лейпцизі існує потужна та ефективна організація Haushalten E.V, яка зосередилась на культурному відновлені будинків кінця ХІХ ст., запланованих до демонтажу. Їх основний інструмент – саме тимчасові перетворення та наповнення культурними подіями.Вони розробили унікальну модель, за якою всім гравцям була вигідна участь у проекті: владі, власнику будівлі та майбутнім мешканцям. Цей проект допомагає з одного боку зберігати спадщину, а з іншого надавати альтернативній культурній спільноті приміщення для своєї діяльності.

В Кременчуці є багато пам’яток: наприклад старий відкритий кінотеатр у парку за Палацом культури ім. Котлова, Водонапірна вежа, Спостережний пункт за рухом по Дніпру.

Команда проекту провела триденне дослідження наявності покинутих територій та їх потенціалу для міста.

Такі місця можуть бути просто пам’ятками або просто цінними та можуть згодом бути трансформовані під подібні до Художнього салону чи літнього кінотеатру об’єкти. Зібрали їх на одній мапі

Трансформація міського простору через «тимчасові втручання», здійснені громадськими та культурними організаціями та відповідають локальному контексту і є маленьким урбанізмом.

Тимчасові трансформації в Кременчуці мають всі перелічені ознаки, тому в праві називатися маленькими урбанізмом. Трансформація Художнього салону та кінотеатру «Дніпро» не мали на меті лише зміну дизайну. В їхніх концепціях були задачі зі знаходження нових організаційних моделей, пошуку та розподілення матеріальних та трудових ресурсів, вирішення питань права власності. Під час цього, були знайдені альтернативні моделі, які стали корисними для подальшої роботи.

Тимчасові перетворення, які наслідують вищезазначені задачі повинні оцінюватися як цінна та невід’ємна частина довгострокового планування. Більше того, вони на сьогодні є чи не єдиним із не багатьох можливих варіантів створення комфортного міста, в якому є місце для кожного. 

Література:
1. Studio Urban Catalyst 2003: Strategies for Temporary Uses – Potential for Development of Urban Residual Areas in European Metropolises. Berlin
2. Urban Drift Projects 2014: Make_Shift city. Berlin
3. Tutur final report. Temporary use as tool urban regeneration
4. Haushalten 2008: guardian buildings in leipzig an initiative by haushalten e.v

Анастасія Пономарьова, Андрій Шуляр

Автор
архітекторка-урбаністка, дослідниця, співзасновниця ГО "urban куратори".

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Гра «Місто Синергія» сприяє розвитку спільної мови для команди, що підвищує їх адаптивність та винахідливість у спільних діях.