Гарна новина для тих, хто заплутався в нових культурних організаціях України.

Відтепер «Культура-2025», «Конгрес активістів культури» і група «Культура» в Реанімаційному пакеті реформ працюватимуть спільно над культурними проектами в Україні. 

Ідея об’єднання в Альянс культури виникла після презентації Стратегії культури від профільного Міністерства. Рішення про Стратегію було прийняте більше року тому, на створення було витрачено багато часу і зусиль, і врешті, працівники державної установи презентували її для аналізу культурному середовищу.

image

Реанімаційний пакет реформ – громадська ініціатива, заснована з метою виведення України із кризи через реформи. Група «Культура» займається реформами у сфері культури. Ключові представники і представниці: Наталія Кривда, Вікторія Колеснікова, Володимир Кадигроб, Ірина Подоляк, Сергій Галетій, Антон Корвін-Піотровський.

За словами Наталії Кривди, експертки групи «Культура» Реанімаційного пакету реформ, текст Стратегії виявився імітацією – невиконуваним планом, який не відображає справжніх запитів суспільства на культуру. Міністерство на свій захист запропонувало експертам створити власну Стратегію, що стало поштовхом для створення Альянсу культури.

Реанімаційний пакет реформ не мав ресурсів та інтелектуальної змоги, щоб написати Стратегію самостійно. Тому ми звернулися до «Культура-2025», яка є однією з найвпливовіших, найсистемніших культурних організацій із системою методології. Ми забезпечуватимемо законодавчу рамку прийняття Стратегії, а «Культура-2025» – її змістовну складову. Працюємо з ними в синергії, але ключову роль у написанні відіграють колеги, а РПР буде активно займатися лобіюванням документу», – пояснює Наталія.

«Роль "Культура-2025" – це "мозкова" робота, розробка Стратегії, але разом ми обговорюватимемо її принципові засади, – додає учасник платформи стратегічних ініціатив «Культура- 2025» Микола Скиба. – Стратегія включає візію культури на 10 років, опис інерційних сценаріїв, що наразі реалізовуються, та виклад пріоритетів розвитку».

image

«Культура-2025» – платформа для громадянського суспільства та органів державної влади, де обговорюється і створюється Стратегія розвитку культури 2015-2025. Ключові представники і представниці: Катерина Бота нова, Олександра Коваль, Олеся Островська, Юрій Рибачук, Микола Скиба, Катерина Чуєва

Конгрес активістів культури, який займався об’єднанням низових активістських ініціатив на різних рівнях, виконує функцію перевірки напрацювань Стратегії. Свою роль в Альянсі вони вбачають у підтримці зв’язку з регіонами, аби Стратегія культури на національному рівні включала розробку міських та регіональних стратегій культури.

«Одна з важливих засад роботи Конгресу – мобільність активістів з різних регіонів України, яка б дозволяла долучатись до проектів одне одного, і таким чином, збагатити досвід. Ми розуміємо, що Київ дуже відірваний від реальності в регіонах, і те, що в столиці виглядає як сьогодення, для багатьох міських спільнот лише в мріях. Завдяки Альянсу ми матимемо можливість збирати й узгоджувати різноголосся регіональних експертів та активісті, шукати шляхи втілення в реальність найбільш запитуваних і важливих рішень», – розповідає Олена Правило, співзасновниця Конгресу активістів культури. Наразі вони допрацьовують механізм співпраці з регіонами, аби охопити якомога більше представників культурного експертного середовища в містах і містечках.

image

Основні завдання, які ставить перед собою Альянс:

§   розробка та впровадження інформаційної кампанії для пояснення значення культури різним аудиторіям;
§   стимулювання запиту від суспільства на якісну модернізацію культури;
§   успішне завершення розробки і впровадження Довгострокової стратегії розвитку культури до 2025 року;
§   перевірка дотримання Стратегії;
§   коригування Стратегії.

Також Альянс вбачає своїм завданням адвокацію культури в суспільстві – задля розуміння значення культури кожним прошарком населення, формування нового і доступного розуміння суті і користі культури для різних аудиторій.

«Ми підтримуємо прагнення ініціювати дискурс про роль та вплив культури, адже навіть при наявних розмовах про креативні індустрії та важливість інновацій, вона досі сприймається у суспільстві лишень як спосіб проведення вільного часу», – вважає Олена Правило.

image

«Конгрес активістів культури» – міжнародна мультидисциплінарна мережа активістів, що об’єднує культурних діячів України. Ключові представники і представниці: Олена Правило, Людмила Ничай, Євгенія Моляр, Ярослав Белінський, Елла Штика

Міністерство культури, на думку Альянсу, повинно бути модератором процесів. Адже це не лише установа, яка управляє грошима з державного бюджету на утримання культурних інституцій, до його обов’язків має належати функція створення і регулювання культурних політик. Проте на сьогодні Міністерство цього не виконує – і як наслідок, культурні експерти перебрали роль ініціаторів і виконувачів процесів.

Міністр Кириленко публічно проголошує бажання співпрацювати з громадянським суспільством, виявляє інтерес до напрацювань Культури-2025, обіцяє підтримати прийняття нової Стратегії, але поки що культурні експерти вважають комунікацію з держустановою надскладним завданням. «З Мінкультом як інституцією, звісно, потрібно співпрацювати. Але поки там буде Кириленко – це малоймовірно», – говорить Микола Скиба.

Ідеальною моделлю розвитку культурних проектів, на думку Наталії Кривди, було б створення експертної платформи – Ради культури, яка б замінила Міністерство культури, і замість управління бюджетними коштам займалася б упровадженням ініціатив. Подібні ради функціонують у Великобританії, Швеції та Литві.

«У Литві об’єднання з 200 експертів вирішує, як фінансово підтримувати не лише державні музеї, галереї, а і на який фестиваль виділяти кошти з бюджету. Це відбувається прозоро і відкрито, і в разі провалу підтриманого проекту тягар відповідальності лежить на всіх. А в нас рішення про виділення коштів приймають управлінці, а не фахівці культурної сфери – вони, може, і хороші люди, проте запитів суспільства не розуміють. І за помилки ніхто відповідальності не несе. Ми хочемо, аби кожен міг дізнатись, на які конкретні культурні проекти ідуть гроші платників податків», – пояснює експертка.

Багато відомих культурологів розглядають ритуал, міф та міфологічних персонажів як метод соціальної комунікації. 

Освіта нового покоління спирається на цінності, як квінтесенцію людської мудрості різних епох і країн. За цією логікою навчання має фокусуватися на нових знаннях і дисциплінах, що ще не стали частиною загального культурного багажу.