Чи мають гроші квантові особливості?

Чи мають гроші квантові особливості?

114 5 хвилин хв. читання
11.10.2015

...або, якою може бути економічна революція?

 

«Гроші здавались водночас реальними і нереальними – відчуття знайоме для будь-кого, хто вивчав квантову фізику»

Економіка потребує революції. Таку думку висловлюють фахівці – від фізика, який став менеджером хеджевого фонду Жан-Філіпа Бушо до головного економіста Банку Англії Ендрю Гелдейна (у своєму вступному слові для студентського руху в Манчестерському університеті Post-Crash Economics) і до груп активістів, як Kick It Over.

То як виглядала би така революція?

Можливо, первинною моделлю для наукової революції є квантова революція, що шокувала світ на початку минулого століття. Впродовж всього кількох років майже все, що було відомо про природу матерії, було спростовано. ньютонівський погляд на світ як на передбачуваний механізм було зруйновано.

Це, власне, не стосувалось економіки, яка продовжувала базувати свої моделі на псевдо-ньютонівських економічних законах.

     
  Особливою рисою ортодоксальної економіки є ставлення до грошей як до інертного засобу обміну, який сам по собі не має жодних властивостей. Внаслідок цього гроші здебільшого вилучають з макроекономічних моделей, що є однією з причин, чому неможливо було передбачити фінансову кризу 2007-08 років.  
     

Багато в чому, якщо подивитись на це через призму квантової фізики, гроші поводяться так само як матерія – і визнання цього факту обіцяє зробити з економікою те саме, що свого часу квантові частинки зробили для фізики.

Головне осяяння квантової фізики – це те, що матерія складається з об’єктів (сутностей), які в певних випадках поводяться, як хвилі, а в інших – як частинки. Цей новітній здогад суперечив ньютонівського погляду, що більярдні кулькоподібні атоми поводяться незалежно одне від одного. Промінь світла, наприклад, є електромагнітною хвилею, але це також потік окремих частинок, відомих як фотони. На рівні квантів матерія є фундаментально дуалістичною: ні опис частинок, ні опис хвиль не є вичерпним сам по собі.

Те саме можна сказати й про гроші, що, виявляється, мають квантові особливості. Візьмемо для прикладу банкноту одного долару США. З одного боку, вона відображає число – в нашому випадку – число один. З іншого, – це фізична річ, якою можна володіти, обмінювати її цінувати понад усе (особливо, якщо їх достатня кількість). Таким чином, вона живе частково в абстрактному світі чисел і математики, і частково – в реальному світі речей, людей і цінностей.

Те саме стосується будь-якого об’єкту, який ми використовуємо для оплати. Тут «об’єкт» може поставати як фізичний об’єкт, як монета, або як віртуальний об’єкт, як 1,2107 біткойн, надісланий з телефону. Що робить такі об’єкти особливими – так це те, що вони мають визначену, усталену цінність згідно з валютною одиницею.

Поки поширеним залишається тривіальний погляд на гроші як на предмети з фіксованою валютною цінністю, виявляється, що вони мають складні і суперечливі властивості, які цілісно включені в економічний процес. Зокрема, вони поєднують два аспекти – абстрактне число і цінність реального світу, які є настільки відмінними, як хвилі і окремі частинки.

     
  Наприклад, числа є предметом математичних законів, як складні відсотки, і можуть зростати нескінченно, водночас, коли в реальному світі природні процеси прямують, звично, до певних меж. 1850 року американський адвокат вивчав математику і порахував, що внесок з 5 англійських пенні, зроблений першого року н.е. з 5% ставкою, зріс би до 32 мільйонів планет з чистого золота, розміром з Землю. Це корисна вправа для будь-кого, хто думає, що валовий внутрішній продукт може зростати нескінченно.  
     

Числа можуть бути від’ємними у випадку заборгованості, але як зазначив Фредерік Соббі, фізик і економіст, не існує такого явища як негативне число предметів. Ти можеш бути «під водою» зі своєю іпотекою, але ти не можеш бути власником негативного будинку. Упродовж всієї історії жахлива здатність негативної заборгованості безмежно зростати є відповідальною за примусове економічне рабство людей.

Числа є стійкими і чіткими, як частинка в матерії. Поняття реального світу як цінність є невизначеними і багатозначними, як хвильовий ефект в матерії. Поєднуючи ці два аспекти в один пакет, гроші стають нашим внеском у квантовий всесвіт.

Дуалістична природа грошей пояснює її часто парадоксальну поведінку. На початку 2000-х дешевий кредит в США означав, що навіть люди з низьким доходом можуть володіти власним житлом. Дехто скористався цим і продав свої будинки під час цінового піку ринку. Для них гроші були реальними – вони могли піти в банк і зняти доларові банкноти. Але коли вдарила кредитна криза, більшість нових грошей розчинилась, ніби їх ніколи не існувало. Гроші здавались водночас реальними і нереальними – відчуття знайоме для будь-кого, хто вивчав квантову фізику.

Як квантова фізика спростувала ньютонівську, так само переосмислення грошей може підірвати економіку. Причина, чому критики закликають до фундаментальних змін, полягає в тому, що неокласична економіка не змогла відповісти на проблеми, пов’язані з грошовою нерівністю, фінансовими кризами і занепадом довкілля – в чому немає жодної дивини, якщо до грошей і надалі ставляться як до інертного ньютонівського засобу для обміну. Тенденція грошей до накопичення з маленькою групою кредиторів, або від природи нестабільні фінансові ринки, або те, що зростання ВВП цінується більше ніж довкілля, - ці всі фактори стають зрозумілішими, якщо усвідомлювати життєву, активну роль грошей та розбіжності між числами та реальним світом.

Звісно, не варто недооцінювати опір економістів новим ідеям, однак всесвітній студентський рух, що закликає до змін, навряд зійде нанівець. Економіці не уникнути власної квантової революції. 

Девід Орвел,

математик і публіцист, його остання книжка «Істина або Краса: наука і пошук порядку» досліджує роль естетики в науці. Наразі він працює над книгою про гроші.

adbusters.org

Переклад: Дарина Ніколенко

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Віртуальна реальність та роботи — уже в лікарняних палатах 

Що є правдою найближчого можливого майбутнього? Чи розпізнають сучасники цей час як епоху Взаємостановлення? Люди усвідомили вразливість моделей, які організовує унормованість уявного ідеального? Чи справді конкуренція між ідеальними концепціями породжує насильство і звужує простір зарадності? Як змінюються ланцюги зворотного зв’язку в світі? Війна гасне і забирає з собою нерівність? Люди відкрили собі себе?