Групи CANactions School – «Екологія», «Культура та спадщина»,  «Економіка», «Інфраструктура», «Політика і соціум» – представили свої перші напрацювання.

Три з половиною місяці – з серпня по грудень 2015 року – 18 молодих і спраглих до знань студентів першого набору CANactions School for Urban Studies здобували знання з урбаністики і реалізовували їх на практиці.

Три блоки занять, п’ять інтенсивних воркшопів з вітчизняними та зарубіжними т’юторами і фінальний case study для розвитку Івано-Франківська. Свої напрацювання вони представляли на фінальнній презентації Studio #1: ‘From General Plan to Guiding Plan: Strategic Tools for Contemporary Cities Development'.

«Спочатку для нас Івано-Франківська був табула раса. Багато хто з групи ніколи не був там раніше. Під час першої частини ми вивчали місто, а під час другої – аналізували, що вийшло, розробляли урбаністичну конституцію міста. Тиждень досліджували все, що могли, у Києві, а потім сім днів безпосередньо в Івано-Франківську говорили з експертами, звичайними людьми, і отримали величезну хмару інформації, з якої і викристалізовували урбаністичні історії.

Ми почали з намагання зрозуміти, які глобальні тренди є в світі, і як у контексті Івано-Франківська їх застосовувати. У нас було п’ять груп з п’яти різними фокусами, і кожна з груп перейшла від аналізу до більш критичного урбанізму».

image

Група «Екологія»

«Ми були приємно вражені, наскільки зеленим і компактним виявилось місто, розташоване у дельті двох річок. Поблизу – ліс, Карпати, проте в реальності виявилось, що місто сповна не використовує свого ресурсу.

Ми находили в місті з 60 кілометрів, зібрали багато інформації, з якої вийшло дві історії: нафтогазова промисловість у регіоні та "Івано-Франківськ супермаріо", у якій ідеться про подорожі містом та перешкоди, з якими ми стикнулись.

Наша ідея полягає в запуску walking virus – соціальної кампанії, яка спрямована відновити вільний і приємний доступ до природних ресурсів міста за допомогою пішого засобу пересування жителів міста».

Група «Культура та спадщина»

«Різні історичні періоди відклали свій відбиток на тканині міста. Архітектурна спадщина занедбана, культурні заходи поза межами центру міста відсутні, культурні активісти діють поодинці.

Ці проблеми стали основою нашого ключового принципу – місто поважає свою спадщину і закликає громадян долучатись до її збереження та розвитку. Необхідні культурні заходи, технічне забезпечення та мобільність.

Це втілено в нашій ідеї – культуромобіль (або культуровоз). За допомогої новоствореної ГО він би подорожував містом і запускав низку цікавих заходів. Кожен мешканець зможе пропонувати свою ідею, здійснювати заходи в історичних двориках, зелених зонах, постіндустріальних місцях і спальних районах. Куди не поїде культуромобіль – хороші наслідки і для людей, і для культури».

Група «Економіка»

«Ми визначили три основні грошові потоки в місто: іноземні інвестиції, люди з сіл та заробітчани за кордоном.

Фінансові ресурси ідуть або за кордон, або використовуються окремими персоналіями. Ми хочемо змінити стратегію на розвиток – і моноцентричний Івано-Франківськ перетворити на поліцентричний, у якому б економічна активність відбувалась не лише в центрі міста, а і в постіндустріальних місцях.

Для цього пропонуємо створити корпоративний дім – платформу, де головну роль у формуванні житла виконує майбутній його мешканець. Збирається ком'юніті зі спільними інтересами, пишеться бриф, на аутсорсі працюють архітектор-інженер-будівельна компанія, і в результаті – дім, у якому б мешканці хотіли жити. Що отримує від цього місто? Залучення постіндустріальних територій. You are the one who creates the city».

Група «Інфраструктура»

«Ми визначили три теми міста: один з найкомпактніших обласних центрів країни, за генеральним планом місто повинне розростатися в обидві сторони, іноземні студенти не залучені у співжиття мешканців.

Пропонуємо ключовий принцип : Івано-Франківськ – місто з привітною інфраструктутрою, екосистемою і сферою послуг. Оптимізувати існуючий простір завдяки розвитку пішохідних зон і велоструктури, розвивати дорожню структуру біля постіндустріальних зон і ущільнення міста завдяки їм.

Також ми ідентифікували мало задіяні наразі території, і частину з них пропонували б розвивати як промислову – для мануфактури і бізнесу, житлового будівництва. Кінцева мета – зберегти в існуючих межах місто між двома річками та його компактність, а також розвивати велоінфраструктуру».

Група «Політика і соціум»

«У місті є чотири зацікавлені сторони – громада, влада, церква та бізнес. Ми розробили схему взаємодії усіх зацікавлених сторін, побачили непрозорі рішення у сфері будівництва і землеволодіння, скандальні справи у використанні публічних локацій.

Разом із тим – фінансування соціальних урбаністичних ініціатив, об’єднання спільноти навколо історичної спадщини. Тож зробили висновок, що громада або взаємодіє із владою, або запускає альтернативні процеси. Зацікавлені сторони використовують церкву заради піару. І наш ключовий принцип – мешканці міста повинні відчути відповідальність та долучитись до розвитку Івано-Франківська, адже наразі їхня залученість у вигляді громадянської активності проявляється у волевиявленні на виборах, проте відсутня відповідальність за цей вибір та бажання участі у сталому розвитку міста.

Тому ми пропонуємо створити публічну платформу для діалогу між владою і суспільством – «Форум довіри», яка матиме виконавчу команду, наглядову раду і відбуватиметься в бібліотеках. Ідею для міста може пропонувати будь-який мешканець, вона має набрати умовних 777 підписів, після чого передається наглядовій раді, які і вирішує, чи передавати її на Форум. Це публічна подія, де усі бачать процес роботи і результат. Завдяки йому можна зруйнувати чорні коробки та створити довіру і прозорі рішення задля розвитку міста».

image
avatar

Віктор Зотов

засновник Школи

Найкорисніший рецепт, який я можу запропонувати – є концептуально два різних шари розвитку. Перший – максимально загальний і світосприйнятний, – це мрія, а другий процесуальний, –щодня робити маленькі тактичні кроки у напрямку до мрії.

Говорячи про Школу, ми вже розуміємо напрям цього вектору, аби робити наступний крок, який дає змогу зрозуміти зміст наступного. Ще два місяці тому було багато питань, а зараз більш ясно – як заходити в наступний семестр, і після наступного семестру ми зрозуміємо у сто разів більше, ніж зараз.

Слово "урбаністика" на Заході комусь вже, мабуть, приїлося, бо в них воно вже є давно, а у нас найважливішим є те, що ми почали його пізнавати. Це навіть починає бути модним – використовувати його в різних випадках, за необхідністю і не дуже.

От ви спитаєте мене: "Що таке урбаністика?". Я не знаю, але сам процес пізнання приємно хвилюючий, у ньому з’являється багато різних ресурсів і можливостей, які можуть вивести наше життя на краще.

avatar

Владислав Тимінський

директор освітньої програми

Найголовніший урок – найбільш неймовірну ідею можна реалізувати, якщо прийшов час і ти дійсно не просто віриш, а набрався досвіду, знань, зробив дослідження, на якому ми в Школі робимо такий великий акцент, підготувався, і втілив.

Логічно було б, якби ця Школа не відбулась, адже в країні війна, криза, грошей немає, люди зневірені. Але, як мінімум, знайшлося 18 ентузіастів, а західний світ допоміг підтримати, тому все і вийшло.

Ми не хочемо спекулювати на темі "урбаністики", бо займаємось перш за все urban studies, і це більш про міждисциплінарність, що треба досліджувати місто і на цьому базувати проектну пропозицію.

Ми задоволені результатами першого семестру, адже це був експеримент, подібних проектів у нас до цього не було, і були цілі "максимум", яких ми і досягли: ми хотіли отримати нульову фазу, яка може стати базою для стратегії розвитку міста, визначили два слова у назві – "урбаністична конституція", нерозуміння якої стимулювало дуже чітко і зрозуміло доносити, що ми маємо на увазі. У місті дуже багато ініціатив, але відсутня координація. Для нас був важливим принцип "не нашкодити" , тому чітко усвідомлювали, до чого може призвести кожен маленький крок. Або ж не призвести.

Для отримання можливості пільгового навчання у Школі CANactions – Studio #2 навесні 2016 року, подавайтесь на грант

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Три основні елементи для впливової стратегій дистрибуції фільмів: Охоплення – хто має подивитись ваш фільм, до кого ви хочете достукатись. Реакція – відгук на ваш фільм, виражений у певній активності або зміні поведінці. Прибутки – чи потрібні вам гроші, які у вас цільові показники по доходам.