Парки культури і змін

Парки культури і змін

1911 7 хвилин хв. читання
13.01.2016

До 20 тисяч відвідувачів у день. Чотири з половиною мільйони гривень доходу у 2015 році проти одного – у 2013. 47 організованих оригінальних подій за рік. Статус улюбленого місця відпочинку для більш ніж 80% містян.

 

Як Львівському парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького вдалося в минулому році стрибнути вище голови?

Ще два роки тому у львівському Парку культури не відбувалося нічого більш цікавого, ніж (звісно, платні) концерти зірок Alfa Jazz Fest. А сьогодні тут громадськість, влада та бізнес спільно перетворюють занедбану зелену зону у щось більше, ніж просто парк.

До 20 тисяч відвідувачів у день, але не на концерті якоїсь зірки. Чотири з половиною мільйони гривень доходу у 2015 році проти одного – у 2013. 47 організованих оригінальних подій за рік. Статус улюбленого місця відпочинку для більш ніж 80% містян. Все це минулорічні досягнення Львівського Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького.

Нещодавно молода команда паркової адміністрації, яка і є двигуном усіх змін, презентувала концепцію розвитку цієї відпочинкової зони на 2016 рік. Цей комплексний проект львів’янам допомогли розробити українські та закордонні архітектори, дизайнери і урбаністи, які взяли участь у воркшопі, проведеному в парку цього літа. А також самі львів’яни, які взяли участь у соціологічному опитуванні.

Нові атракціони

Парк культури заробляє на себе сам. Прибутки – від атракціонів та орендарів. Проте з 11 атракціонів тільки один новий. Решта – старі радянські, яким десятки років. Два з них закрили минулого року, ще два доведеться закрити в 2016.

Звісно, зароблених самотужки грошей на нові атракціони не вистачить. Тому, відкинувши пропозицію про інвестора, який насамперед захотів би заробляти сам, адміністрація парку вирішила просити кошти на нові атракціони у міста. За словами директора парку Олександра Молодого, нове атракціонове містечко коштуватиме 3,5 млн євро. Таку ціну для Парку підрахувала київська фірма ITALPARK, яка пропонує кращі у світі конструкції італійського виробництва. Нове атракційне містечко розділять на дві частини: дитячо-сімейну з 16 і екстремальну – з п’ятьма сучасними атракціонами.

     
  Термін окупності нових атракціонів 3-5 років. Після того місто зможе навіть заробляти на них.  
     

Єдине «але»: нового колеса огляду у парку встановити поки що не зможуть, адже його вартість три млн євро. Натомість, помалюють та підсвітять старе. Такий крок, за попередніми підрахунками, обійдеться менше, ніж у півмільйона гривень.

Гойдалка-генератор для дітей

Торік у парку з’явився перший платний дитячий мотузковий майданчик. Наступного року обіцяють відкрити подібний, але безкоштовний.

У найбільш засадженій деревами зоні мають прокласти пригодницькі стежки для тренування наймолодших вихованців «Пласту». Власне, пластуни й стануть партнерами при створенні нового тренувального маршруту.

Перший інклюзивний дитячий майданчик – такий, на якому зможуть бавитися і здорові дітки, і діти з обмеженими можливостями – встановлять весною. А на зразок одного із польських парків, у парку обіцяють створити інтерактивний освітній «парк дослідів», де можна буде в ігровій формі ознайомитися із тим, як працюють закони фізики.

У травні 2016 в Парку культури запрацює гойдалка-генератор, гроші на встановлення якої ініціатори і розробники (Парк культури разом із Українською молодіжною кліматичною асоціацією і громадською організацією AIESEC) виграли у конкурсі «Майстерня клімату».

     
  Коли хтось гойдається, гойдалка вироблятиме електроенергію, достатню для того, щоб освітлювати себе саму в темну пору доби.  
     

 

Таким же чином можна буде заряджати мобільний телефон чи інші пристрої, що не потребують потужнішого джерела енергії.

Також для дітей встановлять всесезонну гірку, оновлять дитяче автомістечко, відремонтують існуючі дитячі майданчики, обладнають кімнату матері і дитини.

Майданчики для спортсменів

Спортивних зон у парку з’явиться кілька. За словами головного адміністратора парку Христини Пархуць, упродовж наступного року там побудують майданчик для скейтерів, а також для занять з велотріалу, воркауту, перший професійний майданчик для гри у петанк.Має бути і мультиспортивне поле – для баскетболу, волейболу, міні-футболу, настільного тенісу тощо.

Адміністрація сподівається, що, крім щоденних занять львівських спортсменів, у парку зможуть відбуватися всеукраїнські та міжнародні змагання з різних видів спорту.

Є у Парку культури і свій 50-річний стадіон «Юність», який перебуває в оренді: там проводять ігри команд з американського футболу. Та якщо поле стадіону – ще більш-менш, то глядацькі сидіння абсолютно понищені.

Наразі кошти з міського бюджету виділили тільки для реконструкції приміщення, де розташовані роздягальні та душові. Чи вдасться у наступному році щось вдіяти з трибунами – невідомо.

Вулична медіатека

Христина Пархуць також анонсує створення в парку відкритого лекторію, коворкінг-лаундж простору (іншим словом – ще однієї Медіатеки, але на вулиці, де можна буде проводити різні зустрічі, лекції і обговорення), відкритої мистецької галереї і танцювального майданчика. Разом із планами реконструкції старої сцени, в адміністрації є амбітні плани на створення нової – мобільної. Адже багато подій відбуваються при вході до парку, під аркою, – для цього і потрібна невелика збірна конструкція.

На весну-літо анонсують наступний воркшоп для дизайнерів з цілої України з метою створення сучасних вуличних меблів.

Новинкою для парку стане соціальний город – ділянка, де кожен охочий зможе посадити якісь овочі, доглядати за ними, а згодом забрати собі. На такий крок адміністрація іде частково з освітньою метою, а, частково, щоб віднадити людей від вандалізму: може, те, що посадять діти, не наважаться нищити.

Можливо, найамбітнішим проектом у Парку культури є відновлення потічка. Така ідея виникла під час воркшопу, але для її реалізації, насамперед, потрібно провести гідрогеологічні дослідження.

     
  Вже в жовтні у парку стартував проект «Подаруй дерево»: кожен охочий може висадити саджанець певної породи у певному місці, визначеному адміністрацією, – як подарунок паркові або близькій людині. Наразі там уже росте 18 іменних дерев.  
     

У листопаді в парку встановили перші пандуси в найбільш людних місцях. Христина Пархуць анонсувала ще й зручну навігацію, перший у місті майданчик для тренування і вигулу собак, встановлення контейнерів для сортування сміття.

Найголовніше питання

Насправді, у Парку культури старі не тільки атракціони. Тут потребує заміни банальне покриття доріжок. Також треба поправити стан клумб, багато паркових об’єктів за попередні роки набули орендарів і власників, які з думкою адміністрації рахуватися не бажають і на співпрацю не йдуть. Попри те, що у деяких місцях парк почали агресивно забудовувати, міська рада досі не затвердила для зеленої зони конкретних меж.

«Ми не маємо землі. Парк, нібито, є, але меж нема. Тож може статися так, що з 27 гектарів парк з часом звузиться до кільканадцяти. Щоб запобігти, потрібна політична воля, якої поки нема», – каже Олександр Молодий.

Попри те, що у Львові досі нема снігу, в Парку культури вже відкрився «Зимовий парк»а 31 грудня тут відбулася весела новорічна вечірка, яку відвідали близько п'яти тисяч львів'ян та гостей міста.

     
  Адміністрація наголошує: нинішній образ Парку сформували саме події та оригінальні свята. Вони приводять туди відвідувачів, а відвідувачі – підприємців.  
     

Є й інший алгоритм: відвідувачі стають співорганізаторами акцій, приносять свої ідеї, – а від цікавих ідей молода команда не відмовляється і допомагає їх втілювати, навіть попри різні бюрократичні перепони.

Тож, видається, найбільшим ризиком наразі є навіть не те, чи все заплановане у концепції розвитку вдасться, а просте питання: на скільки часу вистачить мотивації в адміністрації львівського Парку культури?

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Думаю, страх свободи існує – страх серед можновладців, що люди знайдуть собі до діла щось краще та корисніше, ніж створювати прибутки капіталізму.