Художниця Анастасія Любченко стала першою українкою в Амстердамській академії театру, зараз вона повернулася в Україну, щоб разом зі своїм проектом Mime Wave розвивати сучасний фізичний театр в Україні

Режисерка, художниця, засновниця проекту Mime Wave АНАСТАСІЯ ЛЮБЧЕНКО розповідаю про своє навчання на міма в Нідерландах, свою нову виставу та пошук фінансування на незалежні театральні ініціативи. 

Між Україною та Голландією

Проект Mime Wave почався в 2010 році, коли я поїхала навчатись на бакалаврат в Амстердамську театральну академію на відділення Mime.

В Україні не має шкіл, які викладають такий вид театру, саме тому я хотіла потрапити на навчання в Амстердам. Виявилось, що я була та залишаюсь першою українкою серед студентів школи за 40 років її існування.

Потрапити в школу було нелегко, адже стипендій для українців у них не має. Також важко було здати вступні іспити – це міжнародна школа і на перше місце претендують не менше 20 абітурієнтів зі всього світу. Мене дуже підтримали мої рідні і я змогла вступити до школи та навчатись там.

Тоді я вирішила: якщо в мене є можливість отримати цей унікальний досвід, я маю ним ділитись з іншими митцями в Україні. Так з’явилась ідея голландсько-українського проекту Mime Wavе, який я заснувала в 2010 році. Проект покликаний налагоджувати культурну співпрацю між митцями Голландії та України. Минулого року до проекту приєднались також митці та партнери з Польщі.

Між Майданом та Метаморфозами

image

Mime – це сучасний фізичний театр, який бере за основу тіло та рух, а також інтегрує сучасні технології з текстом. Останні 40 років цей вид театру розвивався саме в Голландії, він навіть має свою назву Dutch Mime (голландський мім).

Кожного року ми робили виставу та майстер-класи з фізичного театру в Києві. В 2010 році у виставі грала лише я та моя колежанка з Бельгії, потім в нас була можливість запросити акторів і працювати разом над виставою. Ще через рік ми додали анімацію. Тобто кожного року проект проходив певний розвиток – як в форматі, так і у виборі тем для вистав.

В 2014-2015 році наша вистава Influence (Вплив) стосувалась подій в тогочасній Україні. Це було візуальне відображення історії про те, як події на Майдані вплинули на мене, коли я знаходилась далеко від України.

Ідея цьогорічного проекту «Метаморфоза» почалась в березні 2015 року під час активних змін в Україні. Ми дуже хотіли відрефлексувати ці зміни через театр. В цьому році ми також вперше отримали підтримку від польських партнерів на тритижневу арт-резиденцію в Любліні, де група з п’яти українських акторів і двох голландських музикантів, польської дизайнерки костюмів і, звичайно, мене, працювали протягом місяця над створенням вистави. До проекту також залучені дизайнер світла та менеджер з України.

«Метаморфоза» – це музично-візуально-пластична вистава, що базується на темі сучасного українського повсякдення та змінах в країні. На прикладі України у виставі ми розглядаємо теми, які поширені в суспільстві кожної країні: свобода, сила влади, війна, національні інтереси, агресія, відповідальність, толерантність, пам’ять та прагнення до змін.

Ми вже показали виставу в Любліні та отримали дуже позитивні відгуки від польських та українських глядачів. В Києві прем’єра вистави відбудеться 13 та 14 лютого в Центрі ім. Леся Курбаса, а потім – вперше за п’ять років існування проекту – ми повеземо виставу в регіони. Плануємо покази та майстер-класи у Вінниці, Івано-Франківську та Львові.

Між фізичним театром та критичним мисленням

Кожного року ми збираємо в Києві повний зал в Центрі ім. Леся Курбаса, який є нашим постійним партнером. На вистави часто приходять мої рідні та друзі, і я чую від них дуже різні, часто неоднозначні відгуки – від «Це була найкраща вистава про Майдан» до «Я ще такого нікого не бачив». Так чи інакше, багато глядачів говорять про те, що такого театру в Україні ще не існує. Також цікаво, що ті самі вистави, які я показала в Голландії, викликали зовсім інші асоціації, ніж в українського глядача.

Театр взагалі, і наш театр зокрема – це простір для глибокого міркування та критичного осмислення власної соціальної реальності. В нас не має мети сказати глядачеві, що він чи вона має думати або робити. Ми створюємо образи, складаємо їх в асоціативний ряд та пропонуємо глядачам самостійно скласти враження про те, що він має робити аби почати зміни в суспільстві.

В рамках проекту «Метаморфози» ми плануємо робити обговорення із залом після кожного показу, таким чином дати можливість глядачам спільно обговорити свої враження та думки щодо вистави.

Між Мінкультом та незалежними грантодавцями

Створення сучасного некласичного актуального театру робить важливий внесок в розвиток мистецького середовища. Сам прецедент колаборації художників різних країн для створення вистави «Метаморфоза» є унікальним. Фізичний театр є новою методикою для українського театрального простору, адже для пострадянського контексту театр все ще залишається драматичним.

На жаль, Міністерство Культури України фінансує лише класичні театри і не підтримує фінансово пошуки в галузі сучасного фізичного театру, в той час як в країнах Європи розвиток театру випереджає український контекст, як мінімум, на 40 років. Також є велика різниця в системі підтримки сучасних мистецьких ініціатив.

Прем’єра вистави «Метаморфози» відбудеться в Києві 13 та 14 лютого в Центрі ім. Леся Курбаса

В Європі на рівні держави (Міністерства культури) існує система грантової підтримки проектів сучасних театрів та молодих перспективних митців. Звичайно, процедура заповнення заявок не позбавлена бюрократії, а результат іноді доводиться чекати два-три місяці, що змушує художників планувати свою діяльність на рік вперед. Тому в моєму календарі вже є розклад вистав на кожен день в 2016 році. Але наявність такої підтримки в принципі є важливим чинником стрімкого розвитку сучасного мистецтва в Європі. Наприклад, наш проект отримав більшість свого фінансування від голландського фестивалю Europe by People, який отримує кошти від фондів Євросоюзу, та Люблінського культурного центру в Польщі.

Але тішить те, що в Україні теж зявляютсья нові мистецькі ініціативи. Цього року нас інформаційно та організаційно підтримує фестиваль Intermezzo (Вінниця), а також проект «Тепле місто», який надав нам грантову підтримку. Хочеться сподіватись, що таких ініціатив ставатиме все більше в Україні та вони отримають державну підтримку. 

Автор
Співзасновниця ініціативи "Театр для діалогу" та координатор проектів ініціативи

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Візьміть на себе відповідальність не лише за зовнішні процеси, але і за свій внутрішній стан