Якою має бути нова українська школа?

Якою має бути нова українська школа?

8221 3 хвилини хв. читання
29.02.2016

8 складових української школи майбутнього від команди EdCamp Ukraine.

 

 

Система освіти України досі орієнтована на навчання людей в умовах індустріального суспільства ХІХ ст. Для того, щоб дати українським дітям знання і навички, необхідні у ХХІ ст., експертами й експертками громадської організації EdCamp Ukraine була розроблена «Візія сучасної української школи».

Метою основних положень Візії є розвиток в учнівства компетенцій, необхідних для роботи і життя у XXI ст.: вміння комплексного вирішення проблем, критичного мислення, креативності, прийняття рішень та співпраці з людьми. Крім формування нових особистісних компетенцій, документ ставить перед сучасною школою завдання генерувати нові знання та розвивати відчуття соціальної справедливості.

Пропонуємо вашій увазі основні тези цього документу.


1. Навчання протягом життя

Lifelong Learning – один з основних глобальних трендів в освіті наших днів. Сучасні школи вже не можуть дати всю необхідну для життя інформацію. Проте вони можуть навчити учнів і учениць самостійно її шукати та аналізувати.

2. Навики XXI ст. – до шкільних програм

Уроки в школах мають перестати бути самоціллю. Вони мають стати ефективним засобом оволодіння учнівством ключовими компетенціями сучасності і майбутнього, зокрема, базовою грамотністю, вмінням вирішувати складні завдання, розвитком особистісних якостей тощо.

3. Школа як хаб

Школа XXI ст. більше не може бути єдиним унікальним джерелом знань. Місцями отримання освіти стають також засоби масової інформації, інтернет, музеї, кіно, театри, наукові спільноти, сімейна освіта, оточення однолітків тощо. У цій мережі можливостей школа має стати об’єднуючим центром для всіх стейкхолдерів освіти.

4. Учителі як тьютори

Вирішальну роль у становленні багатьох дорослих успішних людей часто відігравала одна єдина особа – учителька, тренер, лідерка спільноти, батько, наукова керівниця… Сучасному освітянському колу варто врахувати це для формування нової ролі вчителів як наставників, модераторів і тьюторів.

5. Сім`я як стейкхолдер освіти

Школа має активніше залучати сім’ю учня чи учениці до побудови освітньої траєкторії дитини, адже сімейний контекст може швидше розкривати таланти, нахили та бажання дитини.

6. Більше суб’єктів в освітньому процесі

До традиційних організаторів освітнього процесу – батьків, педагогів, адміністраторів освіти – сьогодні варто долучити так званий «золотий трикутник» – влада, бізнес, громадянське суспільство.

З огляду на це мають бути доповнені й критерії вимірювання успішності освіти. До них мають відноситися перспективні плани розвитку освіти, людський капітал, фінансові ресурси, технологічна інфраструктура.

Важливим стає зв'язок і діалог між усіма цими суб’єктами освіти.

7. Нетрадиційним шкільним практикам – так!

Ефективним у сучасній освіті є використання нових альтернативних освітніх практик, наприклад, ділових і навчальних ігор, табірних зборів, квестів, проектної роботи, зустрічей із цікавими людьми.

Потребує змін також організація простору класу. Демократизації навчання сприятимуть, наприклад, мобільні одномісні робочі місця, розташовані колом, які легко розміщувати у групи різної кількості.

Також варто переглянути зміст та форми домашніх завдань – у бік їх трансформації до творчих та групових вправ.

8. Сучасні технології в освіті вже зараз

Нова роль інформаційних технологій у нашому житті показує, що в школі їх можна використовувати не лише в комп’ютерних класах на уроках інформатики, а й для вирішення щоденних учительських завдань, змішаної освіти, «перевернутого класу», масових відкритих онлайн-курсів, у тому числі шляхом залучення персональних гаджетів.

 
Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Як різні фундаментальні аспекти реальності поглинають одні одних

Внезапная свобода может убить. Метамодернистка изучает границы ответственности за вмешательство.