Засновники, частинка команди Солом'янських котиків та респонденти інтерв'ю:

Грищук Роман – співзасновник, депутат Верховної Ради України

Єрофєєв Андрій – співзасновник, виконавчий директор

Майданюк Валентин – співзасновник, проєктний директор

Новіков Геннадій – співзасновник, операційний директор

Семенова Ксенія – співзасновниця, депутатка Київради

Як працює ініціатива?

Андрій Єрофєєв: «25 лютого, на другий день повномасштабної війни, у Громадському хабі в Солом’янському районі Києва зібралося близько 15-20 киян та киянок. Ми всі були і є друзями чи колегами, які й до війни любили своє місто та створювали ініціативи, щоб робити його кращим. На початку війни вирішили, що треба разом захищати місто від росіян і створили волонтерську спільноту Солом’янські котики. Так ми об’єднали понад 300 волонтерів. Кому тільки не допомагали! Надавали їжу, техніку та екіпірування захисникам, надсилали ліки та продукти у лікарні, роздавали продуктові набори, одяг та ліки всім, хто потребував.»

Ксенія Семенова: «Через два місяці ситуація у Києві стала покращуватися, росіян вигнали з області, запрацювали місцеві органи та різні бізнес-сервіси. Гуманітарних запитів ставало менше, проте більш актуальними стали напрями тактичної медицини (далі — такмед) та розмінування, на яких ми й сфокусувалися.» 

Валентин Майданюк: «З 12 квітня ми працюємо як благодійний фонд. З того часу навчили такмеду майже 8 тисяч осіб - фокусуємося на захисниках, але стараємося знаходити час і для цивільних, зокрема для журналістів. Передали більше 150 сумок для розмінування саперам, а також допомагаємо їм різними інструментами. Також разом з працівниками ДСНС і Нацполіції вчимо дітей мінної безпеки та правил поводження з вибухонебезпечними предметами.» 

Хто люди у вашій команді, хто чим займається. як ви будуєте систему взаємодії та роботи в команді?

Геннадій Новіков: «Люди в нашій команді —  проактивні кияни та киянки, які хочуть і міняють місто на краще. Неправильно буде сказати, що це нова ініціатива, адже ця спільнота урбаністів, аналітиків, депутатів, комунікаційників, викладачів та студентів працювала і до війни. Ми робили проєкти Громадського бюджету, проводили ті ж самі тренінги з такмеду, організовували освітні події, завжди були в курсі того, що відбувається у районі та місті. Тому коли почалася повномасштабна війна, волонтерська спільнота об’єдналася та розширилася дуже органічно, залучивши сусідів нашого району, студентів різних університетів, колег та друзів»

Роман Грищук: «До нас щодня доєднувалося все більше прекрасних людей з досвідом, тому відразу знали, що будувати процеси треба з самого початку. Команда працювала в умовних відділах — надихалися структурами великих компаній. Була команда координаторів, яка задавала темп роботи, формувала бачення і допомагала контролювати всі задачі. Відділ логістики займався транспортом та перевезеннями, відділ партнерств шукав нові можливості для співпраць та комунікував з бізнесом, менеджери складів та закупівель слідкували за наявністю необхідних речей, колцентр приймав та обробляв запити. І так відділів було значно більше!»

Андрій Єрофєєв: «Особливістю фонду є те, що в нас добровільна взаємодія, відповідальні по задачам обираються на власній ініціативі. Ми підтримуємо один одного і радимось, якщо є сумніви, або не вистачає досвіду в якомусь питанні. Кілька місяців ми вставали рано вранці і починали працювати — було досить зручно, адже ми буквально жили в укритті сусіднього дому. А під кінець дня традиційно збиралися за одним столом для стратсесії та кілька годин проговорювали результати дня і плани на наступний.»

Валентин Майданюк: «Співзасновниками фонду є Андрій Єрофєєв, Валентин Майданюк та Геннадій Новіков, які координують напрями роботи фонду, та Роман Грищук та Ксенія Семенова, які допомагають з стратегічними задачами.»

Коли і як ви вирішили залучати кошти на Спільнокошті?

Ксенія Семенова: «У нашої команди був позитивний досвід, коли ми збирали кошти на видання книги Семена Широчина “Невідомі периферії Києва”, відновлення годинника з найбільшим у Києві циферблатом і видання книги молодого автора, сучасного викладача Олександра Демарьова. Кейси були успішними, тому вирішили використати цю платформу і для нової мети — зібрати 600 000 гривень, щоб забезпечити українських захисників та захисниць. Ми розглядали десятки варіантів того, як можна збирати кошти найкращим способом. Як уже впевнилися — Спільнокошт є одним з найефективніших.»

Що сталось, коли ви зібрали кошти?

Андрій Єрофєєв: «Зраділи, бо тепер маємо гроші, щоб навчити багато бійців. Зараз на етапі підписання договорів для отримання коштів, це дасть додатковий буст розвитку програмного напряму. Але крім реального підсилення нашої спроможності, це ще одна перемога фонду.»

Валентин Майданюк: «Якщо сказати чесно, ми на початку дуже сумнівалися, яку суму ставити для збору, оскільки вже бачили тенденцію на спад пожертвування коштів. Але коли все ж змогли зібрати 600 000, це дуже підтримало наш дух та мотивувало працювати далі.»

Що плануєте робити в наступні місяці?

Роман Грищук: «Наразі фокусуємо роботу за двома напрямами: тактична медицина та гуманітарне розмінування. Навчаємо захисників та рятувальників тактичної медицини та видаємо аптечки. Також навчаємо такмеду цивільних, зокрема маємо окремі тренінги для журналістів, коли наші інструктори мають вільний день.»

Геннадій Новіков: «Також забезпечуємо рятувальників, ЗСУ та поліцію обладнанням та спеціальними саперними сумками для розмінування. Це допоможе якнайшвидше розмінувати деокуповані території, щоб місцеві жителі повернулися до власних домівок та змогли працювати. Продовжимо навчати дітей та батьків мінної безпеки й уже маємо нові цілі. А також придумали нові проєкти, які поки будемо тримати у таємниці :) »

Що додає вашій команді сил рухатись далі?

Андрій Єрофєєв: «Наприклад, такий успішний збір на Спільнокошті! :) Кожна маленька перемога є емоційною та нагадує про більшу мету. Кожного дня ми спілкуємося з захисниками та захисницями, яким допомагаємо, вони діляться такими історіями, що розривається серце. Ми бачимо, як тяжко та сміливо вони захищають наші домівки, тому загалом думка про втому чи мотивацію з’являється не надто часто. Ми просто знаємо, що всі разом маємо пахати, щоб перемогти русню.»

Ксенія Семенова: «Ми надзвичайно вдячні нашим донорам, партнерам, волонтерам іншим волонтерським організаціям і фондам, які вже 8 років працюють та об’єднують спільноти, щоб Україна перемагала. Саме оця об’єднаність українців та жага до життя допомагає нам також ставити все амбітніші цілі.»

Дізнатись більше про поточну діяльність спільноти можна в  — instagram, facebook.

____

Повернутись до колекції "Історії стійкості"