Сьогодні, вісім років по тому у слові CANactions приховано цілих три потужні смисли – щорічний Міжнародний архітектурний фестиваль, Публічна програма та міждисциплінарна Школа урбаністик.
Яка мета цих напрямків, як проекту вдалося досягнути свого нинішнього масштабу ВЕЛИКІЙ ІДЕЇ розповідає команда проекту CANACTIONS.
![]() |
Засновник CANactions Віктор Зотов (зліва) під час роботи |
The Proposition / Cидіти склавши руки ми не могли
Ми заснували CANactions в 2008 році – у рік кризи, коли в бюро Zotov & Co стало менше замовлень, але сидіти склавши руки ми не могли. З'явився час і ресурси для чогось нового, цікавого і корисного для суспільства.
Так співпало, що в цей час в Києві гостювали знайомі архітектори з данського бюро Bjarke Ingels Group. З'явилася ідея організувати лекцію для друзів-знайомих, послухати про досвід роботи колег з Європи, їх успіхи, підходи і рішення проблем. Коли на лекцію прийшло близько 500 глядачів, ми зрозуміли, що архітектурне співтовариство прагне нових знань, досвіду і натхнення. Так і народився CANactions.
![]() |
Назва фестивалю придумала Ксенія Дмитренко, яка тоді очолювала архітектурний журнал «АСС», і воно відображає наші головні цінності: обмін досвідом, освіту і дію.
The People / Нам завжди щастило на однодумців
До появи нашої Школи урбаністики CANactions команда організаторів складалася переважно із співробітників Zotov & Co, які паралельно з основною архітектурною діяльністю займалися організацією фестивалю. Зараз, з запуском у вересні 2015 року Школи і цілорічної щотижневої публічної програми, організація налічує 12 постійних членів команди, які займаються тільки проектами CANactions.
![]() |
Валентина Зотова, виконавчий директор CANactions |
Плюс нам завжди щастило на однодумців і чудових людей з інших сфер і організацій, які допомагають нам у створенні наших програм і подій.
The Performance / З'явилася необхідність не просто проектувати, а формувати філософію розвитку міста
Цього року фестиваль CANactions відбуватиметься вдев’яте. Крім вражаючої статистики – три з половиню тисячі відвідувачів, 12 конкурсів молодих архітекторів, вісім міжнародних воркшопів, 92 лекції фахівців, лідерів галузі – подія давно вийшло за архітектурні рамки.
Ми вважаємо, що це повноцінний соціальний рух, метою якого є ознайомлення та впровадження світових практик в сфері архітектури та урбаністики. Поле комунікації між небайдужими людьми з різним професійним і життєвим досвідом.
Через професійну необхідність ми переглядаємо багато робіт молодих архітекторів і бачимо, як сильно змінилися вони за останні дев’ять років. Багато хто вважає, що це відбувається саме завдяки нашому руху – з'явилася необхідність не просто проектувати, а формувати філософію розвитку міста.
Щороку ми визначаємо тему фестивалю, яка резонує з тим, що відбувається в Україні. Цього року темою стала Resilient Architecture – актуальна для сучасної архітектурної думки. Пружність, стійкість до змінами і здатність відновлюватися після соціальних або стихійних криз – так можна перевести це комплексне поняття.
![]() |
Наразі проект складається з лекцій провідних представників галузі, воркшопів на тему актуальних проблем міста, конкурсів для молодих фахівців з відчутними призами, відкриті дискусії, присвячені больових точках міста.
Ми хочемо показати, що архітектура – не тільки справа великих фахівців, які реалізують великі проекти по перетворенню покинутого порту в Копенгагені в рибну ферму з ресторанами, кластером і зоною для заняття водними видами спорту для городян.
Цього року ми представимо результати школи CANactions School for Urban Studies / Studio # 2: «Майбутнє (пост) індустріальних міст України». Це будуть глобальні проекти на тему майбутнього від студентів-архітекторів. І буде конкурс малих грантів на тему невеликих, але кумедних і дуже творчих ідеї формування міського простору, які доступні активним городянам.
Ми хочемо, щоб виступи лекторів надихали людей змінювати місто на краще і робити те, що під силу їм. Про це одна з публічних дискусій – аматорські міста – присвячена саме феномену участі городян у формуванні міського середовища, на які запросимо соціальних активістів міста. І ми любимо додавати в фестиваль розважальну програму: кінопокази з теми або фотовиставки.
![]() |
Також буде прекрасна дитяча програма: її куратор Люка Галофаро переконаний, що архітектуру потрібно викладати з дитячого віку, що він і практикує в школі своєї дочки. У нас діти гратимуть і робити індіанські тіпі – мобільні хатини – паралельно отримуючи уявлення про формування простору для життя.
The Plan / Хороший архітектор повинен позбавлятися від зайвого і діяти за принципом «не нашкодь»
Наша мета – брати участь і впливати на розробку стратегії розвитку міст України, які, перш за все, враховували б ідеї самих жителів.
У сучасному світі є і продовжує з'являтися занадто багато зайвого: транспортні розв'язки, нові будівлі і проекти, поява яких обумовлена нерозумністю одних і цинізмом інших, верховенством особистих інтересів над суспільними. Хороший архітектор повинен позбавлятися від зайвого і діяти за принципом «не нашкодь».
Ми хочемо впроваджувати ці ідеї в суспільну свідомість і провокувати позитивні зміни в сфері архітектури. У тому числі – завдяки порівнянню з показовими прикладами «звідти».
Хочемо, щоб архітектуру почали сприймати мультидисциплінарним заняттям. Хто розвиває місто? Архітектори? А чому – не вчителі, філософи, журналісти, політики або активісти? Архітектура не може існувати в просторі одиничного висловлювання. Вона пов'язана з урбаністикою – проектуванням міст, живим процесом становлення середовища проживання тут і зараз проживають людей.
Архітектори більше не рок-зірки з музейними проектами – з висоти професіоналізму вони допомагають скласти проект з суми актуальних вимог. Ми хочемо моделювати ситуацію, коли ми разом з вами будуємо місто.
![]() |
Ми бачимо перспективи, а не конкурентів. Конкуренція – це про світ людей, дуже стурбованих своєю індивідуальністю. Ми вважаємо, що в архітектурі все повинно рухатися від демонстратора до модератора, від естетики до етики, від прикрашення до функціональності. Нам однією дорогою з тими, хто так думає. І робити проект нішевим ми не хочемо.
Куратор цьогорічного фестивалю CANactions Тео Гебен вважає, що сучасні архітектори – це модератори, які при створенні об'єкта можуть поєднати економічні, культурні, історичні, соціальні складові. Вони мають створювати об'єкт з урахуванням запитів часу і місця, залучати не тільки умовних професіоналів, але і простих жителів і соціальних активістів. Тому CANactions не тільки для наших колег, а й широкого кола зацікавлених.
The Potential / Ми створюємо експериментальну ідеальну модель планування майбутнього міст
Ми побачили потенціал у впровадженні освітніх програм для молодих фахівців, яким явно не вистачає академічної освіти. У 2011 році з вересня по травень ми запустили щотижневу Публічну програму CANactions – лекції цікавих людей, покази фільмів, воркшопи, майстер-класи та інші відкриті заходи для всіх охочих.
А у вересні 2015 – великий освітній проект Школа урбаністики CANactions. Це міждисциплінарна лабораторія міських досліджень. Мета Школи – вивчення, розробка концепцій, визначення конкретних дій зі стратегічного розвитку українських міст, і основне – підготовка фахівців у сфері міського розвитку, які здатні генерувати і реалізовувати різномасштабні міські проекти.
![]() |
На конкурсній основі набираємо випуск з 12-20 учнів, причому половина з них не є архітекторами за фахом – група доповнена людьми з умовно близьких спеціальностей, наприклад журналісти або айтішники. Так ми створюємо експериментальну ідеальну модель планування майбутнього міст, коли враховуються не тільки професійні амбіції, а й базові потреби жителів.
Навчання триває три з половиною місяці, викладають фахівці з усього світу. Ми навчаємо на прикладі кейсів, які пояснюють лектори, і сподіваємося, що таким чином допомагаємо формувати нове покоління фахівців у сфері архітектури.
Ідеальні CANactions – це суспільство активних людей, які впливають на розвиток своїх українських міст.
![]() |