Сьогодні, вісім років по тому у слові CANactions приховано цілих три потужні смисли – щорічний Міжнародний архітектурний фестиваль, Публічна програма та міждисциплінарна Школа урбаністик.

Яка мета цих напрямків, як проекту вдалося досягнути свого нинішнього масштабу ВЕЛИКІЙ ІДЕЇ розповідає команда проекту CANACTIONS.

Засновник CANactions Віктор Зотов (зліва) під час роботи

The Proposition / Cидіти склавши руки ми не могли

Ми заснували CANactions в 2008 році – у рік кризи, коли в бюро Zotov & Co стало менше замовлень, але сидіти склавши руки ми не могли. З'явився час і ресурси для чогось нового, цікавого і корисного для суспільства.

Так співпало, що в цей час в Києві гостювали знайомі архітектори з данського бюро Bjarke Ingels Group. З'явилася ідея організувати лекцію для друзів-знайомих, послухати про досвід роботи колег з Європи, їх успіхи, підходи і рішення проблем. Коли на лекцію прийшло близько 500 глядачів, ми зрозуміли, що архітектурне співтовариство прагне нових знань, досвіду і натхнення. Так і народився CANactions.

Назва фестивалю придумала Ксенія Дмитренко, яка тоді очолювала архітектурний журнал «АСС», і воно відображає наші головні цінності: обмін досвідом, освіту і дію.

The People / Нам завжди щастило на однодумців

До появи нашої Школи урбаністики CANactions команда організаторів складалася переважно із співробітників Zotov & Co, які паралельно з основною архітектурною діяльністю займалися організацією фестивалю. Зараз, з запуском у вересні 2015 року Школи і цілорічної щотижневої публічної програми, організація налічує 12 постійних членів команди, які займаються тільки проектами CANactions.

Валентина Зотова, виконавчий директор CANactions

Плюс нам завжди щастило на однодумців і чудових людей з інших сфер і організацій, які допомагають нам у створенні наших програм і подій.

The Performance / З'явилася необхідність не просто проектувати, а формувати філософію розвитку міста

Цього року фестиваль CANactions відбуватиметься вдев’яте. Крім вражаючої статистики – три з половиню тисячі відвідувачів, 12 конкурсів молодих архітекторів, вісім міжнародних воркшопів, 92 лекції фахівців, лідерів галузі – подія давно вийшло за архітектурні рамки.

Ми вважаємо, що це повноцінний соціальний рух, метою якого є ознайомлення та впровадження світових практик в сфері архітектури та урбаністики. Поле комунікації між небайдужими людьми з різним професійним і життєвим досвідом.

Через професійну необхідність ми переглядаємо багато робіт молодих архітекторів і бачимо, як сильно змінилися вони за останні дев’ять років. Багато хто вважає, що це відбувається саме завдяки нашому руху – з'явилася необхідність не просто проектувати, а формувати філософію розвитку міста.

Щороку ми визначаємо тему фестивалю, яка резонує з тим, що відбувається в Україні. Цього року темою стала Resilient Architecture – актуальна для сучасної архітектурної думки. Пружність, стійкість до змінами і здатність відновлюватися після соціальних або стихійних криз – так можна перевести це комплексне поняття.

Наразі проект складається з лекцій провідних представників галузі, воркшопів на тему актуальних проблем міста, конкурсів для молодих фахівців з відчутними призами, відкриті дискусії, присвячені больових точках міста.

Ми хочемо показати, що архітектура – не тільки справа великих фахівців, які реалізують великі проекти по перетворенню покинутого порту в Копенгагені в рибну ферму з ресторанами, кластером і зоною для заняття водними видами спорту для городян.

Цього року ми представимо результати школи CANactions School for Urban Studies / Studio # 2: «Майбутнє (пост) індустріальних міст України». Це будуть глобальні проекти на тему майбутнього від студентів-архітекторів. І буде конкурс малих грантів на тему невеликих, але кумедних і дуже творчих ідеї формування міського простору, які доступні активним городянам.

Ми хочемо, щоб виступи лекторів надихали людей змінювати місто на краще і робити те, що під силу їм. Про це одна з публічних дискусій – аматорські міста – присвячена саме феномену участі городян у формуванні міського середовища, на які запросимо соціальних активістів міста. І ми любимо додавати в фестиваль розважальну програму: кінопокази з теми або фотовиставки.

Також буде прекрасна дитяча програма: її куратор Люка Галофаро переконаний, що архітектуру потрібно викладати з дитячого віку, що він і практикує в школі своєї дочки. У нас діти гратимуть і робити індіанські тіпі – мобільні хатини – паралельно отримуючи уявлення про формування простору для життя.

The Plan / Хороший архітектор повинен позбавлятися від зайвого і діяти за принципом «не нашкодь»

Наша мета – брати участь і впливати на розробку стратегії розвитку міст України, які, перш за все, враховували б ідеї самих жителів.

У сучасному світі є і продовжує з'являтися занадто багато зайвого: транспортні розв'язки, нові будівлі і проекти, поява яких обумовлена ​​нерозумністю одних і цинізмом інших, верховенством особистих інтересів над суспільними. Хороший архітектор повинен позбавлятися від зайвого і діяти за принципом «не нашкодь».

Ми хочемо впроваджувати ці ідеї в суспільну свідомість і провокувати позитивні зміни в сфері архітектури. У тому числі – завдяки порівнянню з показовими прикладами «звідти».

Хочемо, щоб архітектуру почали сприймати мультидисциплінарним заняттям. Хто розвиває місто? Архітектори? А чому – не вчителі, філософи, журналісти, політики або активісти? Архітектура не може існувати в просторі одиничного висловлювання. Вона пов'язана з урбаністикою – проектуванням міст, живим процесом становлення середовища проживання тут і зараз проживають людей.

Архітектори більше не рок-зірки з музейними проектами – з висоти професіоналізму вони допомагають скласти проект з суми актуальних вимог. Ми хочемо моделювати ситуацію, коли ми разом з вами будуємо місто.

Ми бачимо перспективи, а не конкурентів. Конкуренція – це про світ людей, дуже стурбованих своєю індивідуальністю. Ми вважаємо, що в архітектурі все повинно рухатися від демонстратора до модератора, від естетики до етики, від прикрашення до функціональності. Нам однією дорогою з тими, хто так думає. І робити проект нішевим ми не хочемо.

Куратор цьогорічного фестивалю CANactions Тео Гебен вважає, що сучасні архітектори – це модератори, які при створенні об'єкта можуть поєднати економічні, культурні, історичні, соціальні складові. Вони мають створювати об'єкт з урахуванням запитів часу і місця, залучати не тільки умовних професіоналів, але і простих жителів і соціальних активістів. Тому CANactions не тільки для наших колег, а й широкого кола зацікавлених.

The Potential / Ми створюємо експериментальну ідеальну модель планування майбутнього міст

Ми побачили потенціал у впровадженні освітніх програм для молодих фахівців, яким явно не вистачає академічної освіти. У 2011 році з вересня по травень ми запустили щотижневу Публічну програму CANactions – лекції цікавих людей, покази фільмів, воркшопи, майстер-класи та інші відкриті заходи для всіх охочих.

А у вересні 2015 – великий освітній проект Школа урбаністики CANactions. Це міждисциплінарна лабораторія міських досліджень. Мета Школи – вивчення, розробка концепцій, визначення конкретних дій зі стратегічного розвитку українських міст, і основне – підготовка фахівців у сфері міського розвитку, які здатні генерувати і реалізовувати різномасштабні міські проекти.

На конкурсній основі набираємо випуск з 12-20 учнів, причому половина з них не є архітекторами за фахом – група доповнена людьми з умовно близьких спеціальностей, наприклад журналісти або айтішники. Так ми створюємо експериментальну ідеальну модель планування майбутнього міст, коли враховуються не тільки професійні амбіції, а й базові потреби жителів.

Навчання триває три з половиною місяці, викладають фахівці з усього світу. Ми навчаємо на прикладі кейсів, які пояснюють лектори, і сподіваємося, що таким чином допомагаємо формувати нове покоління фахівців у сфері архітектури.

Ідеальні CANactions – це суспільство активних людей, які впливають на розвиток своїх українських міст.