Що таке resilient architecture, placemaking, аматорські міста, століття міст, мультискаларність, дематеріалізація архітектури, відновлення селищ? Та про що ще можна дізнатися на фестивалі CANactions 2016?

В четвер 19 травня в Києві стартує міжнародний архітектурний фестиваль CANactions. Цього року цей найпомітніший в Україні фестиваль архітектури та урбаністики відбудеться вже дев’ятий раз.

Свою мету проект вбачає в об’єднанні міських інноваторів, які працюють з невизначеністю сучасного світу. Саме тому серед анонсів лекцій, круглих столів, воркшопів, фільмів та виставок фестивалю можна зустріти так багато нових термінів. ВЕЛИКА ІДЕЯ обрала кілька найцікавіших нових концептів, про які можна буде дізнатися під час фестивалю CANactions.

Resilient Architecture

Головною темою фестивалю в цьому році стане ідея Resilient Architecture. «Життєздатність» архітектури є реакцію на мінливість сучасного світу, хронічні соціальні проблеми та дефіцит ресурсів.

avatar

Мілош Косек

практикуючий архітектор, публіцист, письменник

«Порожні виробничі площі, розпад інфраструктури та приватизація того, що було колись публічним – все це, здається, означає кінець модерності в тому вигляді, в якому ми її знали. Ці антиутопічні сцени розширюються в зони конфлікту навіть в містах розвинених країн світу. Архітектор в цій ситуації грає подвійну роль та знаходиться між двох вогнів – приватних та публічного блага. «Життєздатність» архітектора часто єдине що знаходиться між руїнами ідеалів Просвітництва та тотальної просторової та соціальної дезінтеграції».

19 травня, 17:00 – презентація Мілоша Косека «Руїнкарнації».

Placemaking

Однією з основних подій CANactions буде воркшоп в музеї Івана Гончара, який буде проводитися для учасників відібраних на основі конкурсу серед студентів-архітекторів та урбаністів.

Воркшоп буде побудовано на концепції placemaking, яка означає переосмислення міських площ як громадського простору. В конкретному випадку темою переосмислення стане подвір’я музею та прилеглих територій. Замість дослідження його фізичних властивостей, воркшоп буде аналізувати функції, які цей простір виконує в житті мешканців міста.

avatar

Тео Гаубен

Архітектор Hauben Architecture & Urbanism, куратор фестивалю CANactions

Сприйняття громадського простору постійно змінювалося разом з історією України і зараз ми хочемо запросити зацікавлену сторону – Музей Івана Гончара – поділитися та обговорити, який зв’язок має музей з громадськими просторами і як вони можуть брати участь у placemaking їхнього міста та середовища проживання.

19–20 травня, 10:0018:00 – воркшоп Re: Ivan Honchar Museum Placemaking в музеї Гончара.

Аматорські міста

В час, коли капітал захоплює простори міст та витісняє з них людей, громадяни та архітектори мають займати захисну позицію та критично дивитися на урбаністичний розвиток.

Аматорські міста – назва даного круглого столу на фестивалі, а також – нідерландської архітектурної онлайн-платформи, направленої на перетворення міських мислителів у міських діячів. За цією концепцією стоїть ідея само організованого міського простору, коли не влада, а самі мешканці міста впливають на його обличчя. Серед прикладів фестивальної дискусії будуть зокрема українські кейси СамоСад, Місто-Сад.

20 травня, 15:00 – дискусія «Аматорські міста» під модераціїю Ані Моленди та Христини Ампадзиду

Століття міст

Австрійський містобудівник Крістіан Ґіґлер називає ХХІ століття «століттям міст». Ця ідея буде покладена в основу його лекції на фестивалі, яка стосуватиметься виживанню і відновленню міст в умовах поступового вичерпання ресурсів.

У Відні вже є кілька вдалих прикладів відновлення колишніх занедбаних промислових та комерційних об’єктів, про які архітектор розповість під час свого виступу.

19 травня, 16:15 – лекція Крістіана Ґіґлера «Урбаністичне відновлення і активізація як внесок до сталого розвитку міст».

Мультискаларність

Під час своєї лекції в Києві Бенджамін Коуп представить експериментальні проекти міських наукових досліджень, розроблені в Європейському гуманітарному університеті у Вільнюсі. Основним прикладом його дослідження буде місто-супутник закритої Ігналінської АЕС.

Методами Коупа є критична картографія, локальна культурна індустрія, гендерні питання простору, а також дослідження мультискалярних контекстів урбаністичних просторів.

avatar

Бенджамін Коуп

директор Лабораторії критичного урбанізму в Вільнюсі та в Національній галереї мистецтв в Zachęta в Варшаві

«Мультискалярність» – концепція, яка прагне показати, як прогалини в сучасному світі виробляються складною взаємодією на різних просторових рівнях: місцевому, національному, регіональному. Корінь цього терміну походить від поняття «масштабу» в картографії. В сьогоднішньому світі часто потрібно діяти враховуючи ці різні масштаби, навіть написання листа часто вимагає використання своєї рідної мови, а також англійської. Таким чином мультискалярність намагається описати процес, враховуючи різні просторові рівні в щоденних діях.

20 травня, 14:00 – лекція Бенджаміна Коупа «Експерименти у мульти-скаларності: міські дослідницькі проекти у Вільнюсі та Вісагінасі»

Дематеріалізація архітектури

Поляк Мацей Сіуда прославився в архітектурних колах своєю дипломною роботою XYZ Structure, яку навіть презентували в Музеї Ґуґґенгайма в Нью-Йорку, а також проектом школи на Гаїті, яку визнали однією з 20 найбільш важливих будівель Латинської Америки за останні роки.

В основі проектів Сіуда керується філософією дематеріалізації архітектури. В прикладах, які він представить в Києві різні форми дематеріалізації – фізичне знищення, грань між природою і будівлею, розмивання межі між підлогою, стіною та дахом, використанням повітря як матеріалу.

21 травня, 16:00 – лекція Мацея Сіуди «П'ять історій про дематеріалізацію архітектури»

Відновлення селищ

Сьогодні, коли понад 50% мешканців планети мешкають в містах, 40% суходолу Землі працюють на те, щоб ці міста прогодувати. Однак в той час як третина світового продовольства йде у смітник, кожен сьомий мешканець світу живе в голоді.

Оскільки світ вже не готовий до невпинного збільшення населення, необхідні нові концепти, які допоможуть виправити ситуацію. Одним з таких є ідея «відновлення селищ» від копенгагенської архітектурної команди EFFEKT, розробленої разом з дослідниками Стенфордського університету. В основі даного рецепту створення самодостатніх спільнот лежить п’ять складників: енергетично доцільні будинки, органічне харчування, використання відновлювальної енергії, переробка відходів, розширення прав місцевих громад.

21 травня, 18:00 – лекція Сінус Лунге «Регенераційний урбанізм».

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Вкладаючи кошти в культурний проект, який репрезентує країну як простір, що народжує зірок світового мистецтва, спонсори інвестують у власний успіх, бо позитивний імідж держави, де існує успішна, цікава всьому світу художня сцена – це найкращій шлях до поліпшення іміджу національного бізнесу на міжнародному ринку.