Якщо спитати про іслам пересічного українця, він, імовірно, пригадає кримських татар або знайомого студента-іноземця, а частіше, мабуть, – стереотипні медіаобрази: від екзотичної культури, турецьких серіалів, хіджабу до гнітючих картин масової міграції, війни у Сирії, терактів у Європі… Поза цим «стандартним набором», який спрощує, а інколи й фальшує реалії, пропонуємо кілька маловідомих фактів, які допомагають ліпше пізнати одну з найбільших світових релігій і світобачення її віруючих, зокрема і в Україні

1. Татари: не тільки кримські, а й «острозькі»

Якщо про корінний народ Криму – кримських татар (киримли), унікальні мусульманські пам᾿ятки півострова (як мечеть хана Узбека початку ХIV ст. чи одну з найдавніших у Східній Європі медресе – Зинджирли, 1500 р.) більш-менш знаємо, то про мусульман на західноукраїнських землях відомо мало кому. Перша мечеть тут була зведена в Острозі (це Рівненщина) понад 400 років тому. Це пов᾿язано з ногайськими і кримськими татарами, котрих після перемоги від Вишневцем 1512 року князь Костянтин Острозький узяв в полон – і розселив поблизу Острога (нині це територія міста) і в довколишніх селах (сучасні Рівненщина, Хмельниччина).

В Острозі мечеть не збереглась. Натомість є залишки мусульманського кладовища: останні поховання датовані 1920-ми. Про ісламські сліди також нагадує вулиця Татарська, Татарська вежа, що перебуває далеко не в найкращому стані.

Історію «західних» татар або ж татар-липок (так називають татар на Волині, а також у Польщі, Литві, Білорусі), їхні писемні пам’ятки нині вивчають у Центрі ісламознавчих досліджень Острозької академії. Там цього літа відбулась чергова молодіжна ісламознавча школа, яку традиційно організовують Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраід» та Український центр ісламознавчих досліджень.

2. Коран українською: 100 років історії

Першим повним перекладом смислів Корану українською вважається робота Олександра Лисенецького, здійснена у Львові у 1913–1914 роках. Потім, ближче до нашого часу, українською перекладали Ярема Полотнюк (перший частковий переклад, безпосередньо з арабської), Валерій Рибалкін, Валерій Басиров. 2013 року в Медині, а минулого року й у Києві вийшов україномовний переклад смислів Корану з арабської, який виконав сходознавець Михайло Якубович з Острозької академії.

Деякі вихідці з України перекладали головну книгу мусульман російською, а уродженець Львова Мухаммад Асад – в майбутньому один зі співтворців держави Пакистан – англійською (нині у місті Лева діє Ісламський культурний центр ім. М.Асада). Найстаріший частковий переклад слов᾿янською мовою – польською з елементами білоруської – це «Мінський тафсір» 1686 року.

Цікаво, що більшість мусульман читає Коран у перекладі, адже його мова – арабська – є рідною лише для 15-20% сповідників ісламу. Від часів пророка Мухаммада (VII ст.) священний текст перекладали перською, ефіопською, грецькою. Є версії англійською, німецькою, боснійською, російською, македонською, кримськотатарською, японською, навіть словацькою і кілька чеською (хоч у Словаччині й Чехії мусульман зовсім небагато). Нині питаннями перекладу Корану на офіційному рівні займаються центри в Туреччині, Ірані, СА, також проводять спеціальні конференції, як-от у Марокко.

3. Сучасні мусульмани України – різні

Україна вважається країною з порівняно невеликою кількістю мусульман: за різними оцінками, це від 600 тис до 2 млн. осіб. Мусульмани тут – різні: кримські татари й татари з Волгоградського краю, турки та вихідці з Середньої Азії, Північного Кавказу й Азербайджану, а також з арабських країн. Є новонавернені серед українців, однак їх небагато. Загалом в Україні домінує сунітський напрям ісламу.

Регіони найбільшого розселення мусульман – Крим, Донеччина, Луганщина, Херсонщина й великі міста, як Київ, Харків, Запоріжжя, Дніпро, а чи не «наймусульманськішим містом» України є Одеса, де діє 8 мечетей.Події останніх років на півдні й сході України дещо змінили картину: чимало сповідників ісламу емігрувало з окупованих територій. Якщо раніше в Україні діяло сім духовних управлінь мусульман із центрами у Криму, Донецьку, Києві, то тепер – лише кілька, зокрема Духовне управління мусульман України «Умма», Духовне управління мусульман України, «Київський муфтіят».

4. «Частина України»: на фронті та в тилу

Мусульмани України – активні учасники важливих суспільно-політичних процесів, зокрема подій Революції Гідності та військових дій на Донеччині й Луганщині. Представники цієї релігійної спільноти воюють у зоні АТО в лавах ЗСУ, Нацгвардії; шестеро осіб отримали відзнаку «Народний герой України». Діє капеланська служба ДУМУ «Умма», волонтерський рух «Мар᾿ям», що допомагає військовим і внутрішньо переміщеним особам, а також ініціатива донорства крові для поранених бійців, розповіла учасниця волонтерського руху Тетяна Євлоєва. Як часто наголошує муфтій ДУМУ «УММА» Саїд Ісмагілов, вбачає головну мету в тому, щоб тутешні мусульмани «вважали себе частиною України».

5. «Мусульманська столиця» Європи – це…

Нині найбільші мусульманські спільноти в Євросоюзі – у Франції, Німеччині, Великобританії, Нідерландах. Вони відчутно зросли там після Другої світової війни, коли уряди цих країн почали активно залучати мігрантів для повоєнної відбудови. Так, у 1960-х Франція приймала представників своїх колишніх колоній (Марокко, Алжир, Туніс), і тепер 6-10% населення країни – мусульмани. Цікаво, що перші мечеті у Парижі з’явились ще після першої світової війни – на знак вдячності за участь мусульман у захисті французьких володінь; далі кількість місць для молитви зростала: якщо всередині 1970-х у Франції було 150, то на 2012-й – понад 2000 мечетей.

Звичайно, визначити кількість номінальних і практикуючих мусульман складно. Але в цьому контексті «мусульманською столицею» Західної Європи вважають Лондон: там найбільше тих, хто чітко дотримується приписів ісламу, а ім᾿я Мухаммад – досить популярне.

6. Кількість сповідників ісламу зросте

Якщо в 1990 у Європі частка мусульман становила 4% населення континенту, то нині – 7% (близько 5 млн чоловік), а до 2050 – ще помітно підскочить. В Інституті міграційної політики США це пов᾿язують передовсім із високим показником народжуваності нащадків мусульман-іммігрантів, які прибули до Європи в 1950–1970-х роках, і новим потоком приїжджих із Близького та Середнього Сходу, Північної Африки й Азії.

Нині у світі приблизно 1,6 млрд. мусульман. За прогнозами дослідників, на середину століття частка християн і мусульман майже зрівняється – їх буде приблизно по 2,8 млрд. осіб. Кількість останніх активно зростатиме, адже регіони, в яких вони живуть, динамічно розвиваються.

7. Фактор «Заходу»: як змінюються мусульманські країни

Іслам змінює обличчя Заходу, водночас мусульманський світ зазнає зворотного впливу. Він, як і світ християнський, – різний: є більш консервативні суспільства, є такі, де усталені звичаї і практики суспільного й державного життя змінюють, інтегруючи західний досвід. Яскравим прикладом реформаторства нині є Саудівська Аравія, доволі традиційна країна: шлях змін знаменує програма «Бачення 2030»: суть – у переорієнтації з нафти як головного джерела прибутку на наукомістку економіку (зокрема інвестиції у науку, освіту, ІТ, охорону здоров’я і туризм) й модернізацію суспільства (скажімо, збільшення зайнятості жінок, впровадження електронного урядування).