У чому ж різниця суспільного та громадського мовлення? Як вони співіснують, чи є взаємовиключними? Чи є суспільним мовником медіа, яке працює за його стандартами?

Відповіді на питання, які давно висіли у повітрі, дають члени команди Громадського Радіо: секретар правління Ірина Славінська, головний редактор Кирило Лукеренко та голова правління Андрій Куликов.

Громадське Радіо від самого створення працює за стандартами суспільного мовлення. Наша співпраця з Національною суспільною телерадіокомпанією (НСТУ) розпочалася ще до того, як вона стала так називатися. У лютому 2014 року ми розпочали спільне виробництво двогодинної програми “Громадська хвиля”. Зараз працівники Громадського Радіо, у вільний від роботи час, створюють для Першого каналу Українського радіо 50-хвилинну програму під такою ж назвою. Вона виходить щоденно о 10 вечора. Там є короткий огляд подій цього дня та попереднього, репортажі, розмови.

Ми готові розвивати співпрацю з НСТУ у різних напрямках. Перш за все, виробляти продукт для Українського радіо: робити програми, сприяти у плануванні й запуску сайту, ділитися управлінськими напрацюваннями, надавати контент для публікацій на ньому.

У нас уже є свої моделі і досвід, якими ми можемо поділитися з суспільним мовником. Так, НСТУ зараз на вірному шляху. Уже обрано керівництво наглядової ради НСТУ, взимку ухвалили новий статут та інші установчі документи, іде конкурс на посаду голови правління НСТУ – проведена масштабна робота. Але за стандартами суспільного, або громадського мовлення наші колеги ще не працювали. Так, деякі програми і проекти вписувалися у стандарти мовлення громади і для громади, але це швидше винятки, ніж системна робота. 

Hromadske_Kulykov

Ми неодноразово пропонували наші послуги нашим колегам з Українського радіо, але не завжди знаходили відгук. Головне тут, як ми вважаємо, що у колег до недавнього часу не було ясного розуміння, що в якому напрямку вони рухаються.

Громадське та суспільне мовлення не є взаємно виключними. В деяких країнах успішно співіснують кілька суспільних мовників. Ми вважаємо, що теж можемо побудувати співпрацю на умовах win-win (спільної вигоди) в Україні. Засади суспільного мовлення опікуються інтересами аудиторії, тому чим більше компаній будуть їх враховувати – тим краще. Такі компанії не розбещують і дають інформацію, необхідну для прийняття рішень у наші непрості часи.

Навіть коли в Британії чи США суспільні мовники апелюють до тієї самої аудиторії, це не створює конкуренцію – це дає вибір слухачу/глядачу. Наприклад, в Америці телевізійний виробник PBS об’єднує громадські телестанції, виробляє для них продукт.  Якщо глянути на американське суспільне радіо, то тут є NPR – компанія-продюсер програм, що виробляє контент, який поширюють невеликі громадські радіостанції по цілій Америці. PRI – іще один виробник радіопродукту. При цьому такий сильний громадський мовник, як WNYC з Нью Йорку, теж виробляє програми, які закуповують колеги в інших містах.

Ми не бачимо проблеми у співіснуванні системи Суспільного мовлення з Громадським радіо і Громадським телебаченням. Є деякі нюанси з юридичного боку – ми існуємо як громадська організація, а у законі “Про суспільне телебачення і радіомовлення” визначений лише один суспільний мовник. Проте з часом можна буде уточнити формулювання в законі, або допустити альтернативні форми суспільного мовлення. Саме тому у своїй стратегії ми визначили різні форми взаємодії та інтеграції з суспільним мовленням та іншими організаціями.

Старші люди звикли, що у них є безкоштовне державне мовлення. Але епоха безкоштовного пост-радянського мовлення завершилася: його банкрутством в Україні, або перетворенням на зброю масової пропаганди в Росії.

Hromadske_Slavinska

Комерційні мовники ставлять максимізацію прибутку як першочергову мету.

Комерційне мовлення обмежує коло тем. Часто відмовляється дивитися туди, куди не готова зазирнути основна маса людей. Існують стереотипи, шаблони цього орієнтованого на прибуток мовлення. Журналісти комерційних ЗМІ більше працюють з темами, що викликають сильні емоції. Або фокусуються на тому, що не має значимості для самої аудиторії. Для комерційних мовників головне, аби люди залишалися в ефірі якомога більше часу, бо це дає їм рейтинг. А рейтинг означає прибуток. Тому вони намагаються залучити аудиторію за будь-яку ціну. 

ЗМІ і політика мають бути розділені. Засоби масової інформації (ЗМІ), за якими стоять політики, допомагають їм здобути чи утримати владу. Тому, вони готові переконувати свої аудиторії, що все погано, чи все добре. Їх задача працювати не на вас, а на політиків.

За нами не стоїть бізнес. За нами не стоїть влада. Формат громадської організації дає нам змогу діяти не лише як журналісти, але і як громадяни. Це не обмежує нас, а натомість додає гнучкості. Саме тут громадське та суспільне мовлення виграє. У нас є спільна мета – служити аудиторії доносити до неї найбільш докладну інформацію. Нам легше працювати, бо ми не відволікаємося на другорядні цілі. Звісно, для цього ми теж маємо думати про забезпечення свого фінансування. Саме тому для нас так важлива підтримка на Спільнокошті, гранти, залучення спонсорів.

 

Hromadske_Lukerenko

У радіоефірі не можна «напарити» яскравий жовтий заголовок на який ти поведешся і клікнеш. За своєю природою радіо – доволі повільне. Тобі треба прослухати інтерв’ю від початку до кінця і у тебе є час проаналізувати сказане. Така «нетоксичність» радіо як медіа є дуже важливою для людей, які підтримують нас. У той же час, радіо дуже оперативне – навіть більше за телебачення. А якщо вправно працювати, то не поступається й Інтернету у поширенні новин.

За якісне і чесне медіа треба платити. Це вже шоста кампанія Громадського Радіо на краудфандингу. З попередніх, три – на українському Спільнокошті, і дві – за кордоном. Наша кампанія на Спільнокошті дає аудиторії зрозуміти, що за якісне медіа треба платити. Так само як суспільне мовлення у Франції чи Німеччині не може існувати без внесків громадян у вигляді податків, чи мит, які входять у ціну телевізорів, наприклад. Звісно, ми можемо забезпечувати своє існування через гранти та інші зовнішні надходження. Але це не може і не має бути єдиним джерелом.

Заплати за якісну інформацію гривнею і гарантуй собі, що в разі дійсно серйозного розвитку подій в тебе буде бодай один ресурс, де можна буде отримати об’єктивну інформацію.

Краудфандинг дозвлить нам планувати роботу з довшим диханням. А також реалізувати не одномоментні цілі – одну програму, чи один подкаст. Ми зможемо вийти за межі тактичного планування у більш стратегічний розвиток – впровадження Стратегії розвитку, яку ми презентували в серпні минулого року.

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Як людство залишилося без здібностей, притаманних середньостатистичній особі ще 10-20 років тому

Украинский олигархический капитализм основан на монополии. Это значит, что вы имеете ренту от монополии. Рента – нечестная монополистическая прибыль, связанная с влиянием на государство. Если у вас есть эта рента, то вы стараетесь максимально остановить развитие, потому что развитие – это конкуренция, и вы можете потерять олигархический капитализм, который фиксирует монополию и тормозит развитие. Это и есть главная причина нашей бедности.