Від зрілого суспільства до спроможного

Міжнародному фонду «Відродження» вже майже тридцять років. Для кожної організації утримувати свою актуальність для громади впродовж такого тривалого періоду – неабиякий виклик. Особливо в умовах сучасного плинного світу загалом та стрімких змінах української соціально-політичної ситуації зокрема. За весь час діяльності фонд постійно діяв у межах своїх стратегічних, наскрізних пріоритетів: права людини, прозора та відповідальна влада, соціальні інновації. Тепер МФВ зокрема звертає увагу на виклики з реформування державного сектору (децентралізація, реформа держслужби, впровадження моделей адвокації, моніторинг...) і водночас виводить нову філософію підходу – зосередитися на практичній реалізації реформ, до яких залучені неурядові організації, аналітичні центри і волонтери. Як практично вдається реалізовувати актуальну стратегію фонду? Як правильно працювати із такою комплексністю викликів і не розгубитися? В чому цінність краудфандингу як інструменту залучення коштів для спільнот? Про це говоримо зі Станіславом Лячинським, директором програми «Соціальний капітал» у Міжнародному фонді «Відродження».

The Proposition / Від індивідуальної підтримки до формування раціональної та відповідальної державної політики

Програма партнерства


Стратегічна мета Міжнародного фонду «Відродження» – сприяння становленню відкритого демократичного суспільства в Україні. І вона фактично залишається незмінною протягом усього часу нашого існування, а розпочали ми свою діяльність ще до здобуття країною незалежності, у 1990 році. Тоді ми стали першим донором і надією для багатьох інтелектуалів, вчителів, професорів. Були стипендії «Соросівський вчитель», «Соросівський професор», які допомогли багатьом науковцям залишитися у цій країні і продовжувати свою діяльність. Тоді ж МФВ долучився до видання перекладів світової гуманітаристики (близько 700 найменувань). Таким чином ми підтримали українське книговидавництво на першому етапі його розвитку, а головне – сприяли поширенню ідей. Це і є одним із ключових досягнень фонду.

Є певні незмінні цілі й гнучкість у формуванні стратегічних пріоритетів. Відповідно до контексту життя країни наші експертні ради та правління фонду формулюють ці пріоритети. Коли це було вкрай потрібно, ми реагували на корупцію в освіті, системно сприяли впровадженню ЗНО.

Тепер змінилися підходи. Від індивідуальної підтримки, характерної для 90-х, до формування раціональної та відповідальної державної політики, яка б створювала такі можливості. Звісно, підтримка МФВ є вкрай важливою, але ми хочемо також, щоб до цих добрих справ долучалася держава. Щоби державні інституції були насправді прозорими та інклюзивними, включали всі зацікавлені сторони і стейкхолдерів.

Кейс ЗНО якраз добре демонструє зміну підходів від точкових грантів до впровадження нових практик. Або поліпшення доступу до пацієнтів, які потребують знеболення. У нас сотні тисяч людей, які перебувають у термінальній стадії невиліковної хвороби, потребують цього щороку. І зараз власне МФВ також підтримує медичну реформу. Можна сказати, що сприяння найважливішим реформам завжди було у пріоритетах фонду.

The People / Мережа змінотворців


Основні рішення ухвалює правління фонду, яке є ключовим органом, та профільні експертні ради. Менеджмент фонду здійснює адміністрування проектів. Та щоб бути постійно актуальною організацією, потрібно кілька чинників, як от елементи новизни у своїй роботі, відповідна швидкість ухвалення рішень, наявність незалежних фахових експертів та мультидисциплінарність. Наприклад, члени наших експертних рад не є співробітниками фонду, але їм делеговано право ухвалення рішень, зокрема й остаточних рішень по грантових проектах. Також експертні ради ротуються щотри роки і це певним чином вносить динаміку у нашу роботу. Усі свої плани, напрямки, ідеї ми проговорюємо не тільки всередині фонду, а й включаючи в комунікацію експертів із різних сфер та середовищ: бізнесово-донорського, НГО у різних спрямуваннях, мистецького, правового, гуманітарно-філософського тощо. Таким чином ми можемо. поглянути на проблему з різних позицій, що дуже важливо. Ми спираємося на саме громадянське суспільство, саме воно задає порядок денний.

Якщо говорити про мережу зв’язків самого фонду, то тут йдеться радше не про вплив, а про суспільні зміни. Ми включені у мережу змінотворців. Є організації та люди, які поділяють наші цінності, об’єднані спільною метою, для яких права людини й прозора влада є пріоритетом, які хочуть змінити життя в цій країні. Очевидно, що між ними природньо виникають зв’язки та певна соціальна взаємодія. І здається, в останні роки в Україні цієї соціальної взаємодії стало більше. Так, зараз у більшості домінують цінності виживання, але середовище активних громадян продовжує шукати нові можливості. А ми раді ці можливості створювати.

The Performance / Тематика соціальних інновацій нам абсолютно не чужа


Фонд є системним донором для великої кількості грантерів. І ці грантери дуже різні. Ми взаємодіємо з широким спектром різноманітних спільнот, громад, організацій – від пацієнтських до ромських ГО. Наш основний інструмент – гранти для громадських організацій, але також у фонду є власні проекти, які він реалізує самостійно. Ми допомагаємо іншим робити добрі справи в межах наших стратегічних пріоритетів.

Власне, фонд «Відродження» працює з комплексністю та великою кількістю пріоритетів. У нас є шість програм, кожна з яких має ще кілька підкомпонентів. Один із методів менеджерування цих напрямків – стратегічні сесії з залученням правління та експертних рад. Якщо ми говоримо про власне грантову діяльність, то тут уже включена програмна співпраця. Крім того, ми провадимо ініціативу розвитку аналітичних центрів, як от Тексти.орг, VoxUkraine чи «Нова Європа», а їхні напрацювання використовуємо у різних програмах фонду. Тематика соціальних інновацій нам абсолютно не чужа.

За весь час існування МФВ фонд коригував свої пріоритети відповідно до суспільно-політичної ситуації в країні. Наприклад, у 2015-2016 роках ми реалізовували проект соціального бізнес-акселератора «Новий відлік» для вимушених переселенців  і ветеранів АТО. Нам потрібні були конкретні кейси і рольові моделі для того, щоб спільноти добре оцінювали внесок ВПО для локальних громад. Найпростіше це зробити конкретними невеликим справами, як от відкриття малого бізнесу, що створить нові робочі місця зокрема і для громади. І ці історії були цікавими та успішними для багатьох. Тоді було зрозуміло, що саме така допомога ВПО на часі, бо це було безпрецедентним явищем для незалежної України. Зараз ми вже більше звертаємо увагу на системні державні політики.

Якщо подивитися, як ми структуруємо свою роботу, у нас є кілька наскрізних, фундаментальних пріоритетів: права людини, прозора та відповідальна перед громадянами влада, активні громадяни, довіра між різними спільнотами, соціальні інновації. Ми розуміємо, що фонд повинен дослухатися до голосу нової хвилі громадських активістів, знаходити нові шляхи для підтримки громадських організацій. І саме наша краудфандингова ініціатива й відповідає на ці виклики. Ми розуміємо, що українське громадянське суспільство стає більш зрілим, і сподіваємося, що воно стане й більш спроможним, зокрема, самостійно знаходити ресурси для фінансування цікавих, значущих ініціатив. Можливо, спочатку не для масштабних довготривалих проектів, але для малих подій чи конкретних акцій. Тому для нас важливий розвиток культури краудфандингу в Україні.

Кількість проектів Культура-Спільнота 2017/2018Краудфандинг у «пілотному режимі» як інструмент фонду ми спробували ще у минулому році. Загалом фонд приймає заявки конкурсні та позаконкурсні. Деяким із цих позаконкурсних проектів за рішенням нашої експертної ради було запропоновано вийти на краудфандинг, зібрати половину суми, а тоді МФВ дофінансовував цю ініціативу. І перші такі краудфандингові проекти, як от «Мистецька резиденція імені героя Небесної Сотні Назара Войтовича» чи ініціатива ГО «Родина Героїв Небесної Сотні», збирали навіть більше, ніж планували на початку. Тож у березні цього року уже стартував постійно діючий відкритий конкурс ідей «Культура. Спільнота». Постійнодіючий означає, що у конкурсу немає одного дедлайну. Щомісяця ми приймали заявки, а експертна рада відбирала тих, для кого ми станемо партнерами. Після відбору проект мав 6 місяців на збір коштів на краудфандинговій платформі, а після успішного завершення фондування МФВ видавав проекту грант у розмірі зібраної суми, тобто фактично подвоював її, з одним лише «але» – сума цього гранту не мала перевищувати суму мети краудфандингу. І 150 тисяч гривень – це максимальна межа для одного проекту.

Кількість доброчинців

За останні роки практики співфінансування набирають все ширшої популярності. Проте для нас краудфандинг – це радше історія про довіру, відповідальність та спільноту. Це формування навколо проекту спроможних активних громадян. Це індекс певного соціального капіталу – кількість доброчинців, здатність залучити кошти. Ми, звісно, не відмовляємося від звичної форми надання грантів, але краудфандинг – це певний тест на здатність спільноти мобілізувати ресурси, на здатність того чи іншого проекту довести свою актуальність аудиторії, і це показник спроможної команди. І поряд з донорськими та публічними коштами краудфандинг цілком може стати джерелом залучення фінансування. І в нашому випадку краудфандинг, як інструмент, стає ціллю – розвитком громадянського суспільства.

Міста

The Plan / Горизонтальні зв’язки і залучення до громадської активності людей цифрової епохи


Наскрізні пріоритети фонду залишаються незмінними: права людини, прозора та відповідальна влада, активні громадяни. А нашими тематичними пріоритетами найближчого майбутнього будуть права людини і правосуддя, громадське здоров’я, формування ініціативи соціального капіталу і т. п. Підтримка громадських ініціатив нової України це той напрямок, який зародився 2014 року і був присвячений певним чином кризовому реагуванню: проекти із залученням ВПО, ветеранів АТО, антикорупційні конкурси. Те, що допомагало організаціям нової хвилі відповідати на виклики, які стоять перед країною.

Натомість тепер ми переходимо до таких пріоритетів, як соціальна згуртованість та соціальні інновації. Пошук взаєморозуміння, співпраці та взаємодії між різними групами та середовищами є одним із ключових викликів. Активна частина сьогоднішнього суспільства є доволі фрагментованою, звідси поширюються різноманітні нерозуміння. Взаємодія, горизонтальні зв’язки і спроби залучити до громадської активності людей цифрової епохи – це вкрай важливо. Тут ми можемо спостерігати перехід від персональної довіри до довіри інституційної, індикатором якої є здатність віддавати ресурси людям, яких ти не знаєш. В Україні після 2013-го саме волонтерство було чинником формування довіри, тоді люди матеріально підтримували тих, кого взагалі не знали, і цей феномен, поки ще не пізно, варто зафіксувати.

The Potential / Соціальні зв’язки – це ресурс


Фонд керується принципом конкретної осяжної дії та результату. Наприклад, в межах конкурсу «Культурна дипломатія» були реалізовані певні арт-продукти: вистави, поетичні тури, тощо, – але важливішою тут була певна співпраця між учасниками конкурсу, що знайомилися, спілкувалися, обмінювалися досвідом, планували спільні ініціативи. І цей обмін ідеями між різними середовищами та людьми і є однією з наших місій.

Ми сподіваємося сформувати певний тренд, підвищити попит на якісне, сформувати культуру співфінансування та співтворення в межах наших можливостей. Краудфандинг дуже зміцнює і команду, і спільноту. І успішна краудфандингова кампанія з подвоєною сумою від фонду «Відродження» – це ресурс. Соціальні зв’язки – це ресурс. І це те, що ми намагаємося утверджувати.

 

Обкладинка: Дана Мощенко
Інфографіка: Лєна Заяц




Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Думаю, страх свободи існує – страх серед можновладців, що люди знайдуть собі до діла щось краще та корисніше, ніж створювати прибутки капіталізму.