Чому зменшення кількості автомобілів у містах чи перехід на відновлювану енергетику потрібні не лише «купці дивних екологів», а всьому людству, і які перспективи розвитку екологічного руху в Україні 

Євгенія Кравченко – із тих, хто зробив екоактивізм своєю щоденною працею і життєвою філософією. Разом із однодумцями з Центру екологічних ініціатив «Екодія» вони боряться за розвиток безпечної та чистої енергетики, аби запобігти катастрофічним кліматичним змінам та звести до мінімуму ризик нових ядерних аварій, відстоюють ефективне використання енергоресурсів, сталий сільський розвиток та транспорт. Про п’ять ключових «P» організації Євгенія розповіла BigIdea.

 


The Proposition / Не треба відмовлятися від комфорту, досить змінити щоденні звички на більш екологічні

Наш спосіб життя призвів до того, що ми масово виснажуємо природні ресурси, руйнуємо екосистеми, змінюємо клімат, вичерпуємо запаси води та родючих ґрунтів.

Що з цим усім робити і кого це стосується? Екологічні виклики, з якими людство зіштовхується останні десятиріччя, без винятку стосуються кожної та кожного. Наша команда переконана, що об’єднавши людей, ми зможемо зберегти планету і змінити наші громади, міста, країну на краще. І нам не важливо, яка у них освіта, професія, національна приналежність, віросповідання, сексуальна орієнтація, рівень обізнаності з екологічною тематикою. Головне – це щире бажання вкладати свій час і зусилля у кращий світ.

Сьогодні боротьба зі зміною клімату об’єднує мільйони активних громадян світу. Вони спрямовують свої дії, аби закликати уряди країн перейти до 100% чистої та відновлюваної енергетики – безпечної як для людини, так і довкілля. В Україні ми працюємо над тим, аби об’єднувати небайдужих і разом відстоювати кращий, справедливий світ, у якому природа і людина співіснують в гармонії. І 2017 рік дав нам велику надію.

Цього року Україна вперше презентувала революційний сценарій майже повного переходу нашої країни на відновлювану енергетику до 2050 року. Згідно зі сценарієм, ми можемо знизити наше споживання енергії на 27%, при цьому 91% енергії зможемо отримувати завдяки сонцю, вітру, біогазу… Наразі в нашій країні всього 1,52% енергії, яку ми отримуємо з відновлюваних джерел, бо є великий супротив з боку олігархічних структур, які впливають на владу. Тим часом, коли європейські країни згортають вугільну та атомну енергетику та переходять до безпечної відновлюваної енергії, наш уряд бере курс на атомну, вугільну та гідроенергетику. Таке враження, що ми в Україні – в іншій реальності. Хоча, ми, як і інші люди нашої планети, хочемо жити в гарних умовах: у вихідні чи у відпусту їздити туди, де можна насолодитися красою природи, щодня у власному місті дихати чистим повітрям, мати доступ до чистої питної води, швидко та комфортно дістатися до роботи чи в кіно, прогулятися парком і, звісно, менше платити за комунальні послуги (тут нам у поміч енергозбереження). Людству не потрібно відмовлятися від комфорту, нам просто достатньо змінити свої щоденні звички на більш екологічні. Такий кращий світ у своїй щоденній праці і виборює наша команда.

The People / Для нас дім – це значно більше, ніж стіни власної квартири

«Екодія» – це спільнота людей зі спільними цінностями, для яких дім – це значно більше, ніж стіни власної квартири.

Пригадую, за кілька днів до Кліматичного Маршу, який наша команда організовувала у 2015 році, ми вішали на мосту перед Міністерством інфраструктури України банер із закликом розвивати громадський і велосипедний транспорт на противагу приватним авто. Транспорт – один із головних факторів, що призводить до кліматичних змін на планеті. Ми були в костюмах ліквідаторів і білих ведмедів (через підвищення середньої температури льодовий шар Арктики щороку зменшується, що загрожує зникненню цих прекрасних тварин), без жодних позначок нашої організації. І раптом дві дівчини, що проходили повз, вигукнули: «У неділю ми з вами!» І ми не одразу зметикували, що вони мають на увазі Марш. У багатомільйонному місті о 8 ранку ми зустріли однодумців, людей, які з нами на одній хвилі. Це було великим натхненням, знаком, що ми робимо правильні речі.

Наша команда постійно росте – як і команда штату, так і волонтерська команда. Команда штату – це ті, для кого «Екодія» – основне місце роботи. Усіх нас пов’язують спільні цінності і бажання робити громадську роботу системно та фахово. Ми займаємося не популярними екологічними напрямками, але, як не дивно, навколо них нам вдається згуртовувати людей. Ми не боїмося братися за складні завдання та небезпечні теми. Нещодавно на співбесіді одна з кандидаток сказала, що їй хочеться працювати в нашій команді через те, що в нас працюють сміливі люди. Не кожна організація насмілиться відкрито боротися з великими агрохолдингами і відстоювати права місцевих громад. Мене дуже надихає в нашій роботі ця складова – природа перш за все, незважаючи на те, хто по той бік барикад.

Наша діяльність була б мало помітною, якби не внесок волонтерської команди. Вони є обличчям і голосом «Екодії». Волонтерська спільнота «Екодії» налічує понад 250 учасників, у Києві – близько 100. У нас дотримуються всіх засад активізму і волонтерства: лише з власного бажання, у вільний від основної роботи час, діяльність, направлена на суспільні зміни і, звісно, наша команда дотримується принципу ненасилля – ми несемо у світ любов і емпатію. Я дуже принципова щодо цього. Мені подобається, що у нас волонтери не мають посадових інструкцій і ми їх не відбираємо за якимись наперед визначеними критеріями. Ми віримо, що кожна людина – унікальна, і якщо в неї є бажання робити цей світ кращим – нам цього достатньо, аби вона стала частиною нашої команди.

The Performance / Від зміни щоденних звичок до мотивування влади приймати більш амбітні екологічні рішення

За останні три роки нам вдалося зробити те, у що раніше ніхто не міг повірити. Наприклад, що кілька сотень людей у різних українських містах вийдуть на Кліматичний Марш і приєднаються до всесвітньої акції проти глобальної зміни клімату. Що в Києві відбудеться антиатомний фестиваль.

Ми піднімаємо непопулярні теми і робимо їх більш зрозумілими для громадськості. Бо екологічні проблеми – це не виклик, з якими зіштовхується “купка дивних екологів”, це виклик для всього людства. І подолати його зможемо, якщо будемо згуртовані і діятимемо спільно – від зміни щоденних звичок до мотивування влади приймати більш амбітні екологічні рішення.

Рік тому ми розпочали кампанію #ЗвільниСмугу, аби мешканці Києва чи його гості могли швидко, зручно та безпечно пересуватися по місту громадським транспортом, а не витрачати час  у заторах. Міські управлінці для цього намалювали 19 смуг. Однак досі ще не забезпечили їх безперешкодне функціонування. За нашими підрахунками, кияни втрачають додаткових півгодини щодня через незаконні паркування та пересування смугами для громадського транспорту інших авто.

Нам доводиться не тільки працювати з владою, поліцією та іншими зацікавленими сторонами, а й змінювати поведінкові стереотипи громадськості. На одній із зустрічей #ЗвільниCмугу мене вразило, що люди, які самі не користуються автомобілями, їх захищають, хвилюються що «їм не буде місця, де їздити». Вони в цьому щирі,  просто звикли і не знають, як можна інакше. А ми показуємо приклади, які вже існують у світі – зручний громадський транспорт, що рухається за чітким графіком, безпечна велоінфраструктура.

Такі непопулярні рішення змінюють наші міста на краще, роблять мешканців здоровішими і щасливішими. Жити у шумному місті, яке задихається від вихлопних газів, чи місті з багатьма парками і чистим повітрям? Для мене вибір очевидний. Все залежить від наших щоденних звичок. Люди переважно сідають на авто, аби подолати відстань у 8 км. Цю відстань легко можна проїхати на громадському транспорті чи велосипеді. Ми живемо у 21 столітті, де загалом кожен може дозволити собі мати авто. Зараз у Києві їздять на авто близько 22% дорослого населення. А уявіть, якщо ця цифра збільшиться до 50%!

Зараз у нас в активній фазі кампанія «1% бюджету на енергоефективність». Уряд прийняв проект бюджету на 2018 рік, у якому ми бачимо великі суми коштів на сфери, що важливі олігархам (вугільна промисловість та великі агрохолдинги), і мізер на сферу, від якої залежить комфорт і якість життя населення (енергозбереження). Проект бюджету передбачає всього 0,1% на енергоефективність. Ми працюємо над тим, щоб уряд виділив хоча б 1% бюджету, аби в цьому столітті застати Україну енергонезалежною.

Ми розуміємо, що бюджет країни – це не просто гроші, а й розстановка пріоритетів. Енергоефективність – це не лише економія коштів. Це і створення нових робочих місць (будівельники, енергоменеджери, енергоаудитори, тощо), підвищення комфорту в оселях, зростання собівартості квартир та будинків на ринку нерухомості, енергонезалежність країни за рахунок зменшення споживання газу та інших імпортних енергоресурсів, і що не менш важливо – позитивні екологічні наслідки. Чим менше споживаємо – тим менше необхідно і виробити енергії, а отже, і викиди в атмосферу зменшуються. Ніби такі прості і водночас зрозумілі речі, але ми зіштовхуємося з тим, що і за це потрібно боротися.

 

The Plan / Вчитися робити більше справ, результат яких можна відчути на дотик

Створення в Україні потужного масового екологічного руху – це дуже амбітне завдання і над ним має працювати окремий організм. Наша команда бачить у цьому роль «Екодії». У майбутньому ми хочемо розвивати її як членську громадську організацію, до лав якої буде можливість вступити всім, хто розділяє наші цінності. Дуже надихає приклад наших друзів – Шведського товариства охорони природи. Членами цієї організації є 225 тисяч людей, тобто кожен 40-й громадянин Швеції. В Україні важко знайти екологічну організацію, яка нараховує хоча б 1000 членів. Думаю, наша країна вже готова до того, аби не чекати поки прийдуть зміни, а створювати ці зміни власноруч.

За статистичними даними, в Німеччині, Скандинавських країнах понад 50% людей, крім своєї основної діяльності, системно волонтерують. Я для себе знаходжу такий зв’язок: чим більше в країні волонтерів, тим більш вона розвинена. Ми прагнемо давати нашим волонтерам більше самостійності, розвивати самоврядні команди. У 2018 році на нас чекає стратегічне планування – як напрямків, за якими працює організація, так і самого розвитку організації. Будемо вчитися робити в наших напрямках більше справ, результат яких можна відчути на дотик. Бо зміна ціннісної парадигми у суспільстві не відразу стає помітною, лише з плином часу. А в громадській роботі важливо бачити результат відразу, бо це надихає на подальші звершення.

 

The Potential / Про важливість ненасильницької комунікації в екологічному русі

Ці три роки в професійному екологічному русі дали мені розуміння важливості ненасильницької комунікації. Коли працюєш із великою кількістю різних людей, то рано чи пізно зіштовхуєшся з агресією. Зустрічаючи агресію, ми вчимося не відповідати агресією, бо люди нас не почують і навряд вони будуть прагнути змінюватися. Я мала честь познайомитися з великою кількістю людей, причетних до гарних змін, які відбуваються в світі. Вони щодня зіштовхуються з дуже складними проблемами, бачать на власні очі, як гине планета, і при цьому зберігають гідність, спілкуються без агресії, претензій. Ці люди є моїми вчителями, навіть не знаючи цього. У своєму житті я прагну максимально дотримуватися ненасильницької комунікації. Це важко і часто не виходить. Але ніхто не обіцяв, що буде легко. Хочемо змінювати людей, маємо змінювати себе в першу чергу. Мабуть, це і є найбільший потенціал у кожного з членів нашої команди.

У роботі європейських природозахисних організацій найбільше вражаєпрофесіоналізм. Ми в «Екодії» хотіли б піти за прикладом європейських колег, щоб люди довіряли нам і підтримували. Нас буде більше видно на вулицях міста, спілкуватимемось з людьми особисто. Природоохоронці у Європі працюють не лише через Фейсбук, ЗМІ (хоча онлайн складова теж важлива), а й face-to-face, буквально стукають людям у  двері і налагоджують контакти. Так народжуються суспільні рухи, і мені здається, через декілька років «Екодія» створить в Україні такий прецедент. І, якщо ви відчуваєте, що вам з нами по дорозі, то будемо раді бачити у нашій команді.

 

Фото надані Євгенією Кравченко

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Найбільша проблема на сьогодні – це нерозуміння людей, що сміття та навколишнє середовище – наш спільний ресурс. Керувати спільним ресурсом українців ніхто не вчив.