Що відбувається, коли прогрес випереджає еволюцію

Чи можна назвати людей свідомими? Академік та директор Інституту фізіології Олег Кришталь вважає, що абсолютну більшість свого життя ми проживаємо як «біороботи» і тільки іноді вмикаємо свою свідомість.

Проте якщо обернути цю тезу у сферу роботизації та технологій, то виявиться, що вчені і досі не можуть сконструювати комп’ютер з його власною «свідомістю та особистістю». Чому? Можливо, проблема криється у формулюванні, а не технологіях. Особистість – це продукт «запису» світу з усіма пережитими подіями і відчутими почуттями конкретної людини. Натомість у комп’ютера відсутнє тіло чи, наприклад, система сприйняття феромонів, тоді як у людини вона закладається під час формування нервової системи ще в ембріональному періоді.

У нас є приблизно від 10 до 100 мільярдів нервових клітин, що пов’язані між собою трильйоном «наноґудзиків». Ці «ґудзики» звуться синапсами, вони змінюють свої властивості при збуджені нервових клітин. Коли дитина з’являється на світ, її велика голова абсолютно пуста, це tabula rasa, але як тільки вона розплющує очі, навколишній світ «записується» у цій системі наноґудзиків. І ємність цієї системи надзвичайна – кількість комбінацій, які можуть утворювати синапси у різних станах перевищує кількість атомів у відомому нам Всесвіті, не враховуючи чорну матерію. Кожному з нас природа подарувала фантастичну абсолютну систему.

А чи можна удосконалити цю систему? Що відбулося з людством після науково-технологічної революції? Прогрес замінив біологічну еволюцію. Не тому, що хтось «відмінив» еволюцію. Проте еволюція відбувається в масштабі мільйонів років, натомість прогрес видно зі швидкими змінами. І можливі еволюційні зміни вже не відіграють жодної ролі на тлі змін часу. Подальший прогрес людства – це не що інше, як еволюція свідомості, що дозволить різко збільшити ефективність використання мозку.

Ми знаємо, що у нас є свідомість та підсвідомість, але свідомість – дуже неефективна система, про що свідчить закон Міллера (правило, сформульоване американським психологом Джорджем Міллером 1956 року. Згідно з ним, кількість об'єктів, яку середньостатистична людина може тримати в оперативній пам'яті дорівнює 7(±2) – авт.). Або інший приклад. На велелюдному заході люди розмовлятимуть, розбившись на менші групи, і член однієї групи не зможе вести дискусію одразу у кількох. Тому що мова слів, якщо порівнювати з мовою програмування, – це повільний неефективний послідовний код. Але саме мова зробила нас людьми, а свідомі й тварини та птахи. Завдяки появі мови у людства з’явилася культура, а подальша наша еволюція полягатиме в тому, що ми зможемо освоїти метамову, внутрішню мову підсвідомості. І роль свідомості у цьому процесі – навчати підсвідомість. Тут найважливіше – розуміти і пізнавати, а не завчати. І коли ми зможемо опанувати менталізм, тоді людство перейде на новий етап розвитку.

 

Ілюстрація з ресурсу Unsplash

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Практичні поради фестивальної промоції фільмів від американської експертки Тесси Мой

Дослідник довів, що штучний розум не володіє свідомістю, властивою людині, а отже, не зможе замінити його в тих сферах, де потрібно розуміння, а не відтворення алгоритмів, і не озброїться проти своїх творців, як в голлівудських фільмах.