Проект «Світлоград» розпочався у листопаді 2016-го року. Саша Долгий, уродженець міста Лисичанськ, ініціював творче переосмислення історії цього урбаністичного утворення на Луганщині, датованого початком 20-го століття, та створив (серію графіті-написів теґів) «Світлоград» у місті Сєвєродонецьк.
У січні 2016 року на виставці ДЕ НЕ ДЕ у Києві Саша Долгий представив творчу роботу «Діло «Світлоград» – це серія архітектурних макетів публічних просторів міста-утопії і архівних матеріалів, пов’язаних з історією Світлограда.
Вже у листопаді 2016 року учасники проекту ДЕ НЕ ДЕ продовжили творче дослідження міфу про Світлоград.
DIS/ORDER «Реверс-інжиніринг». Інсталяція
DIS/ORDER – арт-група та дизайн-студія у складі Любові Малікової та Макса Побережського.
Церква Світлограду сповідує іноваційні підходи у роботі з мирянами та надає прихисток всім, практикує індивідуальний підхід. Тут є два собори – Храм Аскетизму й Храм Надлишковості. Така модель забезпечує максимальне охоплення пастви та оптимізує відвідання церкви вірянами, в залежності від поточної фази розвитку та потреб кожного суб’єкта.
Михайло Алєксєєнко «Безпечна зона або сімейні міфи». Інтервенція в основну експозицію Лисичанського краєзнавчого музею
Проект заснований на сімейних міфах про те, як вдалося вижити родині художника. Він складається зі спогадів та збору інформації художником, зокрема, розповідей членів родини. «У 1928 році моя родина по лінії бабусі, котра мешкала у селі Городище, Черкаської області потрапила у список «О мероприятиях по ликвидации кулацких хозяйств в районах сплошной коллективизации». Було вирішено тікати на Донбас. Після чого родина зупинилася в Ворошиловграді (Луганськ), де змогла пережити голод і не потрапила під репресії», - розповідає художник.
Залишки експозиції Лисичанського музею, а конкретно – зал, присвячений Ворошилову та Сосюрі – додатково працюють на художню роботу.
Володимир Воротньов «ЗДЕСЬИСЕЙЧАНСК». Об’єкт
ЗДЕСЬИСЕЙЧАНСК - слоган, нанесений на транспарант, попри те, що римується з назвою міста, наголошує у іронічно-революційній манері гасла-вимоги на поточному моменті.
Ксенія Гнилицька та Антон Смірнов “SVITLOGRAD”. Діорама
В своїй роботі художники звертаються до мистецтва діорами. Антиутопічний сюжет про покинуте у майбутньому місто "Світлоград" у дещо іронічному авторському трактуванні: зображений закинутий радянський проект із непрацюючими заводами і новобудовами, де фігурує перефразований знак "Голівуду".
Саша Долгий «Проект утопії Світлоград». Архітектурний макет
Декілька стендів з архітектурними макетами різних масштабів від загального до окремих будівель з детальним описом їхнього функціоналу. Тут і нова модель модульного житла для мешканців Світлограда, і транспортні розв’язки із новими технологіями. Мета проекту – актуалізація уваги спільноти до ресурсів, якими вона володіє, і відповідних можливостей.
Олександр Єльцин «Без назви»
Проект заснований на дитячих спогадах художника та родинній історії. Його батько з дитинства у Красному Лучі (Хрустальний) захоплювався авіацією і в 16 років самостійно створив дельтаплан, на якому піднявся у небо. Хобі залишилося з ним на все життя, як і мрії про повітряні подорожі.
Анастасія Живкова «Світло тут». Слайди
Серія поетичних фото-слайдів із пам’ятками Світлограда.
Сергій Попов «Урок новітньої історії України». Інсталяція, живопис
У серпні 2011 року у «Мистецькому Арсеналі» у рамках проекту «Незалежні» присвяченого до дня Незалежності України, був представлений проект «Урок історії». Розкладені на шкільних партах контурні карти, заповнені школярами на уроках історії, демонструють тип історичних подій, лежать у часи формування незалежної держави - військовий конфлікт із Радянською Росією. Нині робота має нове значення в умовах територіального конфлікту.
Аліна Якубенко «Світлоград-центр сучасного мистецтва». Відео
Псевдодокументальна відеоробота у форматі інтерв’ю, де розповідається фантастична історія про те як Світлоград став центром сучасного мистецтва за незрозумілих і фантастичних обставин пов'язаних з припиненням роботи заводу “Азот”.
Андрій Рачинський та Даниїл Ревковський «Джерело світла». Інсталяція
Проект, зроблений на основі післявоєнних фотографій будування сєвєродонецького хімкомбінату. Фотограф знімав об’єкти на різних стадіях формування. На багатьох із цих фотознімків будівельники і робітники комбінату, які випадково потрапили у кадр. Тепер їхні силуети винесені окремо.
Вже за кілька днів після відкриття виставка поповнилась новим об’єктом, авторства Enjoy. Великі дзеркальні літери, що складають слово СВІТЛОГРАД, з’явились на одній з вулиць Лисичанська. Рефлексії дзеркал створюють своєрідний діалог глядача з міським середовищем. Відображуючись в поверхні літер, сам-на-сам із публічним простором свого міста, городяни мають можливість відчути себе його невід’ємною частиною.
Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру реалізується проектом «Музей відкрито на ремонт: Слов’янськ і Лисичанськ» у рамках Української ініціативи зміцнення громадської довіри (UCBI) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Фото Анна Сорокова та Музей відкрито на ремонт. Лисичанськ.