Подія в такому форматі може допомогти у пошуку рішень для викликів сучасного медійного середовища: сегментації медійних ініціатив, відсутності спільноти, де новостворені медіа-стартапи могли би повчитись один у одного та посилитись, “нарощуючи м’язи” перед існуючими “комунальними ЗМІ” та шукаючи шляхи розвитку в складних економічних умовах.

У Харкові за останні роки не проводилось хакатонів, орієнтованих на медійний бізнес, де учасники працювали б із технологіями, сенсами та створенням рішень, тому ця подія відбулася як гідний експеримент.

Не дивлячись на велику кількість університетів, що пропонують програми з медіакомунікацій, проблема створення і розвитку нових медіаініціатив існує. Причин декілька, і, на нашу думку, це: висока кваліфікація медійників, але відсутність продуктового мислення; відсутність софт-навичок міждисциплінарності та обмежена експертиза у медійників; сприйняття журналістики радше як інструменту висвітлення подій, ніж проведення досліджень, створення якісного контенту з креативною подачею матеріалу; фокус на регіональних подіях та слабке використання технологій для створення медійних продуктів.

Світові аналоги хакатонів

Не ми придумали медіа-хакатон – в світі існують декілька форматів хакатонів, в Україні, наприклад, проходить Media Hack Weekend, організований 1+1 Media. В нас немає такого ресурсу, як у медіа-концерну, й хотілось більше проекспериментувати з “опенсорсністю” явища.

Існуючі хакатони, які мають ближчий до нашого формат, або які нас надихали: AL JAZEERA Canvas, Techspectations, Bayern, Stockholm, Reality, Virtually.

Для чого

Проблема, з якою нам хотілось працювати, – це відсутність продуктового мислення у медійщиків, які мають різногалузеві експертизи, але не мають системного бачення як поєднати підприємництво, стратегічний маркетинг та створення прототипів до своїх ідей. Не дивлячись на те, що у місті існують дві кафедри медіакомунікацій (кафедра медіакомунікацій в університеті Каразіна, та кафедра медіакомунікацій в Економічному Університеті), рішення, як це зробити, там не пропонують.

Як ми дізналися, ці кафедри самі розробляють свої програми, випускають студентів, але, як нам здалося, ще самі шукають відповіді на питання “для чого?”. Обговорюючи можливість проведення хакатону з учасниками медіа-спільноти, ми отримували як слова заохочування від ринкових гравців, так і застерігання щодо того, що хакатон – неприваблива практика для студентів, і проведення хакатонів в нічний час ускладнене з юридичного боку.

В чому прорив

Прорив відбувся в створенні прецеденту – події, де представники різних спільнот змогли спробувати свої сили, отримуючи технологічну та глобалізуючу експертизу. Це відбувалося завдяки підтримці та лекціям гостьових мендорів: Дарії Федько, Яни Юхименко, Сергія Караванцева, Марії Крючок та харківських тренерів Віталія Фіша, Михайла Дьомшина, Сергія Прокопенка, Дарії Нагаївської та Артема Липовенка.

В чому інноваційність

Інноваційність полягала у взаємодії різних спільнот, стику експертизи менторів та роботі з сенсами, задля генерації прототипів медіапродуктів.

Також, для учасників була корисною інформація про пошуки підприємницького та креативного підходу для розбудови власних проектів з кейсами світових рекламних агенцій, підприємницьких практик та технологічних трендів майбутнього, які вже назрівають у світі, але ще не дійшли до нас.

Окрім технологічної та підприємницької складової, до програми були включені основи політичної освіти від ГО “ЧЕСНО”, які промоціюють прозорість владних систем. Таким чином ми намагались додати компоненти, які б довершили трикутник “бізнес-влада-громада” та додали зовнішніх контекстів до технологічних пошуків.

Хто робив

NASNAGA MEDIA HACKATHON був розроблений креативною командою проекту Gwara Media, що складається з експертів IT, бізнесу, діджиталу та маркетингу (Сергій Прокопенко, Дар’я Нагаївська, Артем Липовенко) та активістів – представників учасників (Галіна Нікітіна, Дмитро Гой, Людміла Нікітіна), спільноти підтримуючих та волонтерів.

Було прийнято рішення розробити новий бренд хакатону –  “з нуля”, не імпортуючи існуючі франшизи задля випробовування “чистого” формату.

Хто учасники

Щоб закласти основи для стабільності проведення хакатону у майбутньому, було проведено серію “засівних” подій: ми розповідали про явище хакатону, його цілі та програму, так зібравши 8 проектів-учасників. Пізніше додавалися інші учасники, і до фіналу дійшло три проекти.

Для проведення таких засівних подій необхідно розуміти екосистему міста, організовувати публічні презентації в спільнотах різної експертизи та знайомити між собою людей, щоб вони могли сформувати команди до хакатону.

З нашого досвіду маємо сказати, що проведення регіонального медіахакатону вимагає значної роботи в місті перед подією, пояснювання самої суті хакатону та все одно не захищає від організаційних ризиків. Не дивлячись на новизну події, варто запрошувати учасників з усієї країни, так як в одному місті медіастартапів може не вистачати для сильного ривку на хакатоні, і необхідна попередня підготовка.

Ми як команда, що пройшла організаційний процес від початку й до кінця, можемо виділити 7 головних помилок при запуску або проведенні хакатону (без опису адміністративних та технічних моментів):

Помилка #1: Відсутність чіткої цілі

Приклад: А давайте зробимо хакатон, бо це хайп!

Як робили ми: Робимо хакатон для того, щоб медійні стартапи побачили один одного, зробили ривок вперед і мали більше шансів на успіх.

Помилка #2: Відсутність плану, що буде відбуватися потім

Приклад: “Дякуємо за пітч, красава” 

Як робили ми: Розробили план на півроку після хакатону по работі з переможцями.

Помилка #3: Відсутність комунікаційної стратегії

Приклад: Давайте зробимо сторінку реєстрації, і подивимось хто прийде!

Як робили ми: Детальна, покрокова комунікаційна стратегія – це важливо.

Помилка # 4: Відсутність розуміння аудиторії, яка запрошується

Приклад: “Вітаємо всіх!”

Як робили ми: Запрошували команди, які вже мали план дій, допомагали новим командам формуватися до хакатону.

Помилка # 5: Слабкі результати (презентації замість прототипів)

Приклад: “Учасники покажуть щось круте!”

Як робили ми: Обов’язкова вимога для учасників показати прототип, та дискваліфікація при невідповідності правилам хакатону.

Помилка # 6: Партнери залучені, але не роблять свій внесок як зусиллями так і ресурсами

Приклад: Власники місця події змінили рішення за 2 тижня до події...

Як робили ми: В нас так і сталося :) Ми оперативно замінили місце проведення події, що трохи порушило, але не знищило ппроцес підготовки проведення хакатону.

Помилка # 7: Відсутність рамки події

Приклад: Ми хочемо, щоб учасники створили щось цікаве з нами!

Як робили ми: Хакатон мав оголошену, хоча й досить широку, задачу й формат – створення прототипів продуктів на стику медіа, технологій та арту.

Результат

В результаті хакатону перемогли два проекти. Один із них – це проект подкасту Sirentina, нішевого альтернативного медіа, платформи для публікації авторських передач. Інший – проект зі створення онлайн-радіо.

Тепер головне, щоб їх автори дотиснули у створенні проектів і видали на ринок готові продукти.  Для цього в організації хакатону ми врахували необхідність сталого розвитку – як проектів, так і самого хакатону.

Для цього ми використали такі інструменти:

– менторські ваучери, що дають 20 годин кожному проекту на взаємодію з експертами хакатону задля отримання порад, критики та підтримки під час фіналізації підготовки проекту до запуску;

– заходи з підсилюючої мотивації: у разі виводу проекту на ринок у період до 6 місяців після закінчення хакатону, учасники мають змогу відвідати студії та офіси нових медіа України, щоб поспілкуватись про підходи до управління, проблеми пошуку та налаштування існуючої бізнес-моделі. Ми вважаємо таку практику дуже важливою для медіа проектів, що формуються – це безцінний обмін досвідом, шанс побачити кращі приклади з медіа-середовища, адже в регіонах не легко знайти кейси успішних, сильних медіапроектів.

Плани надалі

Найголовнішим результатом хакатону для нас було розуміння того, що завдяки технологіям учасники можуть швидко створювати нові медіапроекти, таким чином формуючи потужний імпульс для розвитку бізнесового та технологічного підходу для медійних та культурних продуктів.

NASNAGA MEDIA HACKATHON вже набирає оберти для нового кроку у 2018 році.