28 листопада 2013 року на саміті у Вільнюсі ЄС може підписати з Україною Угоду про асоціацію. Угода стосуватиметься нових торгових правил з Європою. При цьому підписання не стане етапом політичної інтеграції України до Євросоюзу чи введення безвізового режиму з Шенгеном. Скоріше, Угода вплине на репутацію України як європейської держави і це побічно вплине як на візовий режим, так і на міцності географічних обіймів Європи. А оскільки невідомо, чи буде Угода підписана, чи ні, ВЕЛИКА ІДЕЯ вирішила розглянути переваги обох сценаріїв.

 Експерти

Сценарій перший – Угода підписана

Якщо Угоду підпишуть, її ратифікація може забрати до двох років, а адаптація українського законодавства до європейських правил гри триватиме до десяти років. Втім поступово українці можуть отримати ряд приємних нововведень, як-то чотири додаткові дні до відпустки, визнання українських дипломів в Європі та навіть зниження цін. Крім того, українцям з більшим завзяттям можна буде називати себе європейцями. Хто ще виграє від підписання Угоди?

1. Споживачі

За рахунок зниження мит приблизно на 10% стануть дешевшими автомобілі, пилососи, пральні машини та холодильники. Подешевшають голландські та польські сири, оливкова олія, французькі вина, адже на ці товари протягом п’яти років будуть скасовані ввізні мита. Також можуть знизитися ціни на авіаперевезення. «Створення запланованої угодою зони вільної торгівлі є однозначно вигідним для нас як споживачів – адже на українському ринку підвищиться конкуренція, а це завжди означає зростання якості товарів і зменшення їхньої вартості», – зазначає Анатолій Марциновський, експерт з питань ЄС, журналіст «Газети по-українськи».

2. Користувачі інтернету

Можуть впасти ціни на інтернет. Український ринок надання телекомунікаційних послуг наразі розподілено між українськими компаніями. Прихід європейців може знизити ціни. Оскільки також планується створення органу, що перешкоджатиме виникненню монополії в цій галузі. До того ж спроститься процедура ліцензування телекомунікаційних послуг. Втім для оживлення деяких галузей самої Угоди буде не достатньо, важливою буде також політика уряду. «Якщо у нас і зараз влада не опікується ІТ, новими технологіями та послугами, машинобудуванням – а пріоритет віддається вугільній галузі та АПК – то так і далі ми будемо виробниками сировини та напівфабрикатів, – попереджає Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». – Зараз нам слід думати про те, щоб Україна була залучена до високотехнологічних мереж, міжнародних ланцюжків виробництва та послуг (у тій же ІТ-сфері, транспорті і т.д.). Тому, якщо угода про асоціацію буде належним чином виконуватися – то в Україні з'являться нові підприємства і може навіть цілі галузі, яких наразі нема».

3. Бізнесмени

Спроститься процедура сертифікації багатьох продуктів. Вважається, що після підписання Угоди з Європою виробляти товари в Україні стане вигідніше, ніж завозити їх з Китаю. Крім того одночасна присутність України як на європейському так і  пострадянському ринках підвищить її інвестиційну привабливість. «Покращення інвестиційного клімату має призвести до створення в Україні нових підприємств, а це – нові робочі місця та більше надходжень до державного бюджету», – нагадує Анатолій Марциновський.

4. Аграрії

Виробники сільськогосподарської продукції зможуть ввозити 83% своїх товарів в Європу без мита. Аграрний сектор взагалі отримає найбільше переваг від підписання угоди і скасування мита, які становитимуть 330 млн грн щороку. «Наслідком анулювання митних тарифів буде вигода для споживачів у нижчих цінах на імпортні європейські товари, а також вигода для виробників у кращих можливостях експорту на ринок ЄС, – розповідає Дмитро Шульга. – Іншим наслідком буде збільшення конкуренції для вітчизняних виробників з боку європейських товарів. Хоча, скоріш за все, ефектом буде не так нижчі ціни, як урізноманітнення пропозиції, асортименту імпортних товарів на українському ринку». 

5. Прихильники здорового харчування

Виробники продукції самі будуть самі встановлювати собі правила безпеки. За не якісну продукцію відповідатиме сам виробник, а на санітарні контролюючі органи. Кількість перевірок пожежників чи епідеміологів зменшиться, а отже залишиться менше простору для корупції.

6. Всі українці

В Україну поступово прийдуть європейські стандарти якості продукції. Буде більше підстав вважати хліб і овочі в магазинах придатними до вживання. Зараз стандартам ЄС не відповідає дві третини українського молока та 95% українських фермерських господарств. Також покращаться екологічні стандарти, зокрема, Європа має більш сурові вимоги до чистоти повітря, води в крані та переробки сміття. Також підвищаться вимоги до пального, буде заборонене пальне, що містить свинець. Посилиться захист прав споживачів. Покращиться рівень здоров’я українців, знизиться смертність. «Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – на думку Дмитра Шульги – це шанс провести реструктуризацію економіки, модернізацію виробництва, диверсифікацію зовнішніх ринків збуту, впровадження енергозбереження і залучення інвестицій».

Сценарій другий – Угода зірвалася

У разі не підписання угоди, можна сказати, що нічого суттєво не зміниться. Однак відсутність змін приховуватиме в собі значні політичні наслідки. Наступний шанс на вступ у вільну зону торгівлі з Європою Україна отримає не раніше, ніж через два роки років. За цей час свої залицяння з Україною продовжить Росія з її закритим і ненадійним Митним союзом. Поглянемо, хто залишиться у виграші у разі зриву підписання угоди.

1. Росія

Україна в такому разі зможе вступити в Митний союз, правила участі в якому забороняють подальші спроби вступити до Угоди про асоціацію, не кажучи вже про зменшення шансів для України стати учасницею Євросоюзу чи Шенгенського договору. Схід може стати основним вектором розвитку на багато років.

2. Машинобудівники

Москва може перестати гратися в заборони щодо ввезення на свою територію українських продуктів. Втримається на плаву машинобудівна галузь, поставки якої сильно залежать від російського ринку. Подібні бонуси від непідписання теоретично може отримати також аерокосмічна галузь.

3. Страхувальники

У разі, якщо Угода не буде підписана, українські постачальники дрібних послуг, зокрема страхові фірми залишаться у грі та не будуть поглинуті європейськими корпораціями.

4. Винзаводи

Виробникам алкоголю не треба буде вигадувати нові назви для шампанського та коньяку. В Європі напої з такою назвою можуть виготовляти лише відповідні географічні області. За тим же принципом залишаться на ринку такі назви як коньяк, мадейра, порто, хересу, шері, кальвадос, граппа, пармезан, рокфор, фета, які могла заборонити Угода про асоціацію.

5. «Неекологічні» підприємці

Українським підприємцям не потрібно буде негайно шукати гроші на в впровадження нових санітарних, фітосанітарних, екологічних норм на своїх заводах та фабриках. «Це витрати на адаптацію, впровадження стандартів, які будуть нести, наприклад, видобувні чи металургійні підприємства (екологічні стандарти), підприємства АПК та харчової промисловості (фітосанітарні норми), машинобудування (технічні регламенти – хоча тут напевно ефект буде найменший, бо ці технічні регламенти ми вже давно впроваджуємо ще з часів вступу до СОТ)», – перераховує Дмитро Шульга.

6. Корупціонери

Угода про асоціацію може зробити державні закупівлі України прозорими та здійсненими на підставі тендерів. Інформація про держзакупівлі має бути доступною суспільству, а не лише підрозділу в Міністерстві економіки. За словами Анатолія Марциновського, виконання передбачених Угодою зобов'язань щодо боротьби з хабарництвом має сприяти тому, що бюджетні кошти йтимуть не до кишень корумпованих чиновників, а працюватимуть покращення якості освіти, медицини, соціальної сфери.

Сьогодні, за інформацією експертів, неконтрольований обіг коштів через держзакупівлі може становити 250 млрд грн – це один з найбільших каналів корупції в країні, який, відповідно, продовжить своє існування у разі не підписання угоди. Анатолій Марциновський, підсумовує: «Якщо буде належним чином імплементовано інші відповідні положення угоди, то Україна стане справді європейською державою, де поважають права людини і всі будуть рівні перед законом незалежно від посад  і фінансової спроможності; головним в державі буде громадянин, а не чиновник. У цьому, як на мене, полягає головна цінність угоди. І це те, що кардинально відрізняє європейський шлях розвитку від євразійського, на який нас хоче завернути Росія». 

Джерела: Проект «Української правди» та «Тексти.org.ua» [1], [2], [3], [4], [5], [6]
Брошури представництва ЄС [1], [2]