Українська міська бібліотека давно перестала бути місцем зустрічі інтелектуалів, і на те знайдеться низка об’єктивних причин. Перш за все, через доступність інформації в Інтернеті. Окрім цього, сам простір міських бібліотек рідко можна назвати привабливим з естетичної так побутової сторони. Більше того, часто доводиться читати про «депресивність» спальних районів, про радянське планування, яке не передбачало створення в цих районах окремого простору для дозвілля і спілкування містян. Зокрема, про відсутність функціонального навантаження житлових масивів, що продукує у містян ефект відчуження, розмірковує у своєму есе «“Чужий” спальний район» Юлія Скубицька. Про простір між будинками, призначений «суто для транзиту», пише й Петро Іванов у статті «Пошук тіла в радянському плануванні».

Насправді потреба в такому культурному просторі виникає у будь-якому місті, незалежно від його історії чи планування. Можливо, саме завдяки такому переосмисленню міського середовища ми можемо спостерігати тенденції у реформуванні бібліотек, адже вони є чи не найліпшою кандидатурою, аби стати для містян «третім місцем». 

Бібліотека нового типу набуває нових функцій: додаткові приміщення, більше можливостей, навчальні курси і різноманітні заходи – все це є частиною перетворення звичайної бібліотеки на культурно-мистецький центр. Окрім цього, нове бачення втілюється і в архітектурних рішеннях під час реконструкції: старе затхле приміщення з оранжерейними комплексами на підвіконнях перетворюється на простір з яскравим дизайном, який має бути зручним для роботи і привабливим для потенційного відвідувача. 

Ми спробували розглянути приклади втілення нового бачення сучасної міської бібліотеки у Європі та Росії.

Публічні бібліотеки в Нідерландах

Публічна бібліотека Амстердама (Openbare Bibliotheek Amsterdam – OBA) є культурною організацією, яка об’єднує 26 міських бібліотек: центральне відділення і 25 філій в Амстердамі та поза його межами.

Openbare Bibliotheek Amsterdam. Фото – www.arup.com

Фото – www.arup.com

Фото – www.arup.com

Фото – www.arup.com

В оновленому вигляді Амстердамська бібліотека постала перед відвідувачами у 2007 році – йдеться не лише про реконструкцію приміщення голландським архітектором Джо Коененом, а й про геть інакше ставлення до набору послуг, які має пропонувати бібліотека. Багато матеріалів, котрі зберігались у фондах бібліотеки, було оцифровано, і тепер вони доступні в електронному вигляді. Окрім цього, було переобладнано простір бібліотеки – вона стала не лише місцем для пошуку й читання книг, але й майданчиком для різноманітних культурно-мистецьких заходів. Серед додаткових приміщень у бібліотеці можна побачити мультимедійну і виставкову зали, залу для конференцій, навчання і навіть театральних постановок.  

Також варто згадати не менш цікавий досвід у голландському місті Дельфт – злиття кількох місцевих бібліотек задля утворення великого комплексу Library Concept Center DOK, який за своїм функціональним призначенням так само не обмежився бібліотечними послугами, а перетворився на культурний центр. Як і мережа публічних бібліотек OBA, центр вирізняється широким застосуванням сучасних технологій і наявністю додаткових зал – мистецької галереї, музичного і мультимедійного простору тощо. Фінансування бібліотечного комплексу здійснюється міською радою, з ініціативи якої і було реконструйовано бібліотеку, та за рахунок внесків користувачів центру.

«Нова публічна бібліотека» в Ауґсбурзі (Німеччина)

Публічна бібліотека у баварському місті Ауґсбурзі має столітню історію. Однак у 2002 році з ініціативи групи міських активістів було засновано «Кампанію за нову публічну бібліотеку», а вже через три роки завдяки їхньому клопотанню міська рада прийняла рішення про створення «Нової публічної бібліотеки». Гасло нового простору – «Відкрита для всіх» – вказує, передусім, на багатофункціональність бібліотеки, адже тепер вона є місцем відпочинку, зустрічей і різноманітних подій. Зазначена «відкритість» відобразилась і в архітектурних формах будівлі: у приміщенні переважає натуральне освітлення завдяки великій кількості скляних конструкцій. Окрім цього, керівники бібліотеки наполягали на застосуванні інноваційних технологій у системах вентиляції і опалення.

«Нова публічна бібліотека» в Ауґсбурзі. Фото – librarybuildings.info

«Нова публічна бібліотека» в Ауґсбурзі. Фото – librarybuildings.info

Мережа бібліотек у місті Утена (Литва)

Публічну бібліотеку в литовському місті Утена (три філії в місті і 22 бібліотеки в селах) у 2002 році було визнано взірцевою моделлю бібліотеки для східних та центральних регіонів Європи. Ставши 1994 року однією з учасниць програми модернізації бібліотек, спонсором якої виступила благодійна організація Інститут «Відкрите суспільство», бібліотека постала як центр культурного й інформаційного просвітництва населення.

Це одна з перших бібліотек Литви, яка, володіючи сучасною технікою, ініціювала комп’ютерні курси для мешканців міста. Усі послуги в бібліотеці – користування Інтернетом, книжками, відео- й аудіоматеріалами – є безкоштовними, а членська картка необхідна лише для того, щоб брати книги додому. Реконструкція приміщення так само мала на меті створити світле і затишне місце, яке так рідко асоціюється з бібліотеками на пострадянському просторі.

Мережа бібліотек у місті Утена (Литва). Фото – www.librarybuildings.info

Фото – www.librarybuildings.info

Фото – www.librarybuildings.info

Фото – www.librarybuildings.info

Фото – www.librarybuildings.info

Програма оновлення московських бібліотек (Росія)

Однією з найцікавіших ідей у контексті реформування бібліотек є спроба залучити до реконструкції не лише публічні, а й звичайні районні бібліотеки міста. Влітку 2012 року на міжнародному книжковому ярмарку в Москві голова Департаменту культури Москви представив проект «Відкриті бібліотеки», що мав на меті змінити образ сучасних бібліотек міста, зробити їх більш відкритими та привабливими для населення, перетворити їх на так звані «інтелект-центри». До роботи над проектом були залучені видавець Борис Купріянов та архітектурне агентство Svesmi, які, перш ніж розпочати роботу, провели соціологічне дослідження, аби виявити ключові проблеми і помилки в роботі сучасних бібліотек та зрозуміти, якими їх хочуть бачити мешканці міста.

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

Проект «Відкриті бібліотеки» в Росії. Фото – http://mainfun.ru

У проекті взяли участь 12 московських бібліотек різних типів: в історичному центрі, у новій будівлі, у подвір’ї, на проспекті тощо. У вересні 2013 року було представлено перші результати програми – Бібліотеку ім. Ф. Достоєвсього і Бібліотеку «Проспект». Реформування бібліотек передбачало не лише реконструкцію самого приміщення, а й зміни в роботі бібліотек – оновлення і поповнення їхніх фондів, спробу налагодити контакти з видавництвами, систему RFID-кодів і створення комп’ютерного залу. Подібно до європейських, московські бібліотеки тепер так само стають простором для культурно-мистецьких заходів: кінопоказів, літературних читань і лекцій.