Яким має бути новий транспорт? Як технології можуть змінити уявлення про способи пересування містом? Які оригінальні транспортні ініціативи виникли в Україні після Євромайдану?

Глобальні тренди: be smart

Автомобіль ще ніколи не був настільки близьким до робота, як сьогодні. Для нього має значення кількість датчиків та рядків в операційній системі, а не циліндрів та кінських сил. Рух міського транспорту ще ніколи не був єдиним організмом, корки і затори якого є хворобами, що можна централізовано лікувати.

Можна проглядати список Sustania, читати експертів Google та IBM, відвідувати виставку технологій для побуту CES чи слідкувати за рішеннями уряду Китаю. Але ясно одне – у світі намітились тенденції, про які варто знати. Кілька глобальних векторів розвитку транспорту – це автоматизація, систематизація та енергозбереження.

Автоматизація руху в сучасних автомобілях почалася із впровадження інтелектуальних систем економії палива та безпеки руху. Наступні кроки – система «розумного» паркування, керування автомобілем за допомогою смартфону, спеціальна операційна система для авто.

Далі – повністю безпілотний автомобіль майбутнього, який вже розробили в Google. Компанія вдало тестувала вісім своїх безпілотників на дорогах Каліфорнії. А в Неваді рух автономних транспортних засобів вже дозволено законом. Розробники Google стверджують, що автомобіль з автопілотом є більш безпечним, ніж його попередник ручного керування. Такі авто маркуватимуться спеціальною позначкою у вигляді символу безкінечності на червоному номерному знаку.

Як працює беспілотна автівка Google. Фото – habrahabr.ru

«Розумні дороги» – ще одна модна концепція, якою поступово цікавляться інженерні бюро по всьому світу. Піонером розробки розумних шосе є нідерландська компанія Smart Highway. Технологи компанії пропонують дороги, що освітлюються від енергії вітру та виключно в тих місцях, де є авто. Такі дороги обладнані окремою смугою для електромобілів та розміткою, що світиться в темряві завдяки люмінесцентного порошку.

Іншим напрямком розвитку «розумних доріг» є систематизація транспортних трафіків із централізованими навігаторами. Спостереження за рухом міського транспорту в реальному часі може бути корисним, наприклад, для автоматичного керування світлофорами або для точності автобусних табло на пасажирських зупинках.

Але основним викликом для транспортників є загроза навколишньому середовищу. Екологічність у транспортній галузі реалізується або шляхом зменшення кількості авто на дорогах, або завдяки використанню альтернативних двигунів. Перше може досягатися через системи спільного використання автомобілів – райдшаринг, каршаринг, автоклуби – наприклад, сервіси Autolib у Франції, City Car Club у Великобританії, Greenwheels у Нідерландах, Zipcar у США.

Паризький стартап BlaBlaCar за останній рік став найпопулярнішою райдшеринг-мережею Європи

Ринок екологічно чистих авто ще досить молодий і неосвоєний крупними гравцями. Тим не менш, виробництво автомобілів на чистих джерелах енергії – один із пріоритетних напрямків для Китаю до 2015 року. Євросоюз у свою чергу регулярно зменшує дозволену норму викидів вуглекислого газу на автомобіль.

Ще один потенційний тренд – розвиток мультикоптерів – міського повітряного транспорту. Цікаво, що ця тенденція може зачепити як перевантажені трафіком мегаполіси, так і бездоріжжя Африки.

Місцеві експерименти, або кому належать дороги 

Розвиток транспорту у світі скеровується не лише глобальними трендами, але й місцевими site-specific експериментами. Міські системи транспорту в різних частинах світу сьогодні розвиваються за кількома напрямами.

«Труба» або «коридор» для надшвидкісних транзитних автобусів або трамваїв – так званих BRT. Концепція вже реалізована в містах-мільйонниках Бхопал (Індія), Курітібі (Бразилія), Боготі (Колумбія), Джакарті (Індонезія), Брісбейні (Австралія). Кожен експеримент із впровадження такої системи можна вважати вдалим. Наприклад, у Боготі системою TransMilenio користується до мільйона жителів щодня. Побудова системи BRT в рази дешевша, ніж розширення метро. Наступним кроком розвитку цього напряму може стати анонсована магнітна підвіска в Тель-Авіві.

Bus Rapid Transit System полягає у використанні надшвидкісних міських автобусів, що курсують окремим дорожнім коридором

Прокладання велодоріжок – це класична урбаністична ідея. Як відомо, перший у світі велосипед сучасного типу під назвою Rover був винайдений у 1885 році – тоді ж, коли й перший бензиновий двигун. Другий із цих винаходів перетворив минуле століття на еру приватних автомобілів. Зараз багато урбаністів вважають, що в містах має настати епоха велосипедів. Вигоди цієї концепції очевидні – менше викидів СО2, більше вільного простору, здоровий спосіб життя. Лідером проектування рішень для велосипедистів сьогодні є Копенгаген, де вже третина жителів переміщається містом виключно на велосипедах. Причому перетворення міста на велосипедне триває лише останні тридцять років.

«Спільний простір» або «голі вулиці» – концепція міського дизайну, в якому відсутні дорожні позначки та розмежування між тротуаром і шосе, немає зебр, регуляторів, світлофорів. Ідеолог концепції Ганс Мондерман вважав, що конструкція вулиць більше впливає на принципи руху, ніж дорожні знаки і позначки. Вулиці потрібно будувати так, щоб автомобілісти були вимушені рухатися повільно і поводитися скромно, а велосипедисти й пішоходи підлаштовувалися під них. Загальна відповідальність учасників руху збільшується, аварійність зменшується. Такий спосіб організації руху, звісно, можна втілити далеко не у всіх містах. Він частково реалізований у Токіо та Окленді, в містах арабського світу, у Нідерландах, пілотні проекти запускалися також у Великобританії.

Податок Піґу або «податок грішника» – це популярний механізм зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище, вигаданий британськими економістами. В Лондоні його застосовують для автомобілів, які користуються дорогою в години пік. Такі автомобілі фіксуються за допомогою камер, а потім заочно штрафуються. Таким чином, міський автомобільний рух не обмежується адміністративно, проте для самих водіїв це стає досить дорогим задоволенням. Після введення такого податку в 2003 році кількість автомобілів у місті зменшилася на третину, а кількість автобусів зросла на 22%. Хоча в Лондоні є й більш радикальні пропозиції: заслужений архітектор Річард Роджерс лобіює повну заборону в’їзду автомобілів у місто.

А що ж Україна?

Наприкінці червня в Києві проходив Урбаністичний громадський форум за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля. Його учасники, громадські активісти столиці, мали на меті сформувати довгострокові очікування суспільства від нової влади міста. Одним із чотирьох основних напрямків цих обговорень був транспорт.

Експерт із дорожнього руху Богдан Аганін підготував презентацію, де описав кілька рішень, які могли б урятувати Київ від нинішнього транспортного хаосу. На думку експерта, в Києві за прикладом європейських міст слід вводити єдиний квиток на всі види транспорту, а також втілювати розклади руху, доступні для пасажирів та обов’язкові для перевізників.

Серед специфічних задач Києва – зменшення інтервалів руху міської електрички, введення єдиного тарифу паркування, експеримент із обмеження швидкості руху до 30 км/год в осінньо-зимовий період. Серед найбільш гарячих ініціатив – окрема смуга для громадського транспорту на Троєщину. Ще один важливий висновок: пішоходи, велосипеди, громадський транспорт повинні мати пріоритет перед автомобілями.

Такої ж думки дотримується інша група київських урбаністів «Маніфест. Київ – зручне місто». Учасники цієї ініціативи також пропонують розробляти транспортне планування навколо громадського транспорту – метро та кардинально оновленого швидкісного трамваю, особливо на лівому березі. Також їхня концепція передбачає розвиток велосипедної інфраструктури та суттєве зменшення кількості маршруток. А замість розширення магістральних доріг вони пропонують збільшувати кількість міжквартальних вулиць.  

Також в Україні почали з’являтися спільноти, що пропагують використання екологічних автомобілів нового покоління. Мова йде про найпопулярніший на сьогодні електромобіль «Тесла». Таке авто заряджається від спеціальної розетки. Іншими особливостями «Тесли» є повна відсутність кнопок в салоні – все замінено сенсорними панелями. Така марка продається одразу з оновленнями і є скоріше не авто в класичному розумінні, а сучасним гаджетом. Ця машина вже вийшла в лідери продаж в Норвегії. В Україні за розвитком ринку «Тесла» і організацією тест-драйвів слідкує клуб Teslamotors. На думку перших користувачів «Тесли», 100 км на ній в українських умовах можуть коштувати від 15 до 30 гривень.

Нові сервіси – Backmy.bike

Розвиток велосипедної інфраструктури в Україні відбувається з черепаховою швидкістю, проте вже виникають суміжні ринки – наприклад, сервіси контролю за викраденими велосипедами. Зокрема, івано-франківські айтішники створили сервіс Backmy.bike. Це база викрадених велосипедів, яка допомагає жертвам крадіїв повертати двоколісних коней у свої стайні.

Співавтор проекту Артем Подчернін розповідає, що ідея виникла взимку цього року, коли у Франківську була страшенна хвиля викрадення велосипедів. Розробники сервісу вирішили зібрати й систематизувати інформацію про викрадені ровери з різних форумів і груп у соціальних мережах. Зараз у базі Backmy.bike є інформація про 230 велосипедів. У категорії знайдених – дев’ять, однак, за словами Артема Подчерніна, були випадки, коли власники знайдених велосипедів видаляли свій профіль з бази даних сайту.

«Ми не стверджуємо, що велосипеди знаходяться суто через наш сайт, – каже Артем. – Ми просто даємо користувачу можливість зручно розшерити своє повідомлення в соцмережах. Один хлопець із Франківська розповідав, що йому анонімно подзвонили і сказали, що бачили у свого сусіда його велосипед, який є у нас в базі. Він поїхав у міліцію, і крім того викраденого велосипеда там у гаражі знайшли ще пару, яких у нашій базі не було».

Засновниками Backmy.bike разом з Артемом стали його колеги – програмісти та дизайнери з компанії DC Media. Хлопці взялися за проект, оскільки самі є завзятими роверистами. Викрадені велосипеди вони допомагають розшукувати у вільний від основної роботи час.

«Зараз проект Backmy.bike знаходиться в бета-версії. Все працює, але за пару тижнів з’явиться вже нова версія з можливістю шукати не лише за моделями, але й за містами, кольорами. 90% змін, які будуть у другій версії сайту, зібрані через фідбек користувачів. Тому що коли ти весь час із чимось працюєш, в тебе немає helicopter view – загального бачення, яке є в наших користувачів, – тому ми дослуховуємося до їхніх порад і коментарів.

Крім того, у нас з’явиться велоафіша – інформаційна стрічка новин, розділена локально по містах. Якщо ви велолюбитель і приїздите, скажімо, з Франківська в Кривий Ріг та хочете покататися на велосипеді або в принципі дізнатися про найближчі велоподії, вам не потрібно буде шукати якісь форуми і групи. Ви зайдете на наш сайт, і в групі «Кривий Ріг» буде інформація про все, що там відбуватиметься».

Наразі Backmy.bike вже має команди в Чернівцях, Львові, Києві, Тернополі, Полтаві, Харкові, а також розшукує волонтерів, готових долучитися до проекту в інших містах.

Добірка підготовлена в рамках проекту Amplify Good Solutions | Посилюй Добрі Рішення за підтримки Pact в Україні. У проекті беруть участь ініціативи громадян, які виникли впродовж останніх місяців на Майданах українських міст і прагнуть продовжувати громадську діяльність в сферах прав людини, здоров’я, транспорту, безпеки, освіти і відповідального підприємництва.