В середині березня президентка громадської організації «Ґараж Ґенґ» ІРИНА СОЛОВЕЙ представила стратегію розвитку організації та платформи «Великої ідеї» на найближчі роки.

Ми пропонуємо відео та доповнений конспект цього виступу, в якому йдеться про ціннісні для «Ґараж Ґенґ» речі «континуум альтруїзму», «договір гідності», принцип номадичного суспільства, а також про плани співпраці з третіми місцями та створення школи фандрайзингу і спільнокошту.

2008: Від чого залежить швидкість інновацій?

Ми працюємо з 2008 року. Це був рік економічної кризи. Ми в той час багато обговорювали світ і прийшли до висновку, що навколо є дуже багато знань, ідей, навиків, компетенцій, щоб не попадати в такі shitty situations, які ми мали тоді з фінансовим ринком.

Ми натрапили на дослідження Річарда Флоріди, яке оцінювало країни за показником творчості. Він враховував три критерії: толерантність, талант, технології. Ми до цієї формули додали інвестиції в молодих та глобальні виклики. Це була відправна точка для нас.

Нашою місією стало те, що люди мають обмінюватися ідеями. Ми дізналися, що швидкість інновацій відбувається не за рахунок інвестицій, грошей чи фізичного простору, а тільки за рахунок швидкості обміну ідеями.

Ми зробили сайт «Велика ідея», де люди могли швидко обмінюватися ідеями.

Якими є п’ять етапів виникнення творчих міст?

Тоді глобальним викликом була урбанізація, сьогодні глобальний виклик – це освіта. На перетині тем урбанізму і обміну ідей ми думали, як рухатися, читали книжки і дізналися про підхід створення творчих міст.

Сучасне місто складається з багатьох вимірів. Компетенцією громадської організації «Ґараж Ґенґ»  є організація позитивних міських трансформацій за методикою культурної трасформації міст у творчі.

Ми назвали першу нашу програму Творче місто - простір взаємодії. Ця методологія включає в себе побудову взаємозв’язків, генерування ідей, їх втілення, створення фізичного простору та розвиток ринків.

Перші три етапи на сьогоднішній день ми вже пройшли як організація. Не маючи свого простору, ми почали спілкуватися з мережею третіх місць, які вже існують в містах. Ми подумали з чим цікавим ми можемо до них прийти, який формат залучення в цьому процесі їм може бути цікавим.

Ми зараз собі не можемо дозволити робити будь-яку річ самостійно. Щоб досягати своєї соціальної мети, ми діємо через партнерство. Зараз робимо школу фандрейзингу і спільнокошту, і хочемо, щоб люди, які прийдуть вчитися до нас, ставали незалежними агентами спільнокошту і могли консультувати нові проекти по фандрейзенгу і краудфандингу.

Що таке «континуум альтруїзму»?

Коли відштовхнулися від точки побудови зв’язків, ми зіткнулися з питанням між ким, ці зв’язки, будувати? Коли говорять про гравців в місті згадують адміністрацію, громадські організації, бізнес і медіа.

Навіть координуючи спільнокошт ми не займаємося краудфандингом, ми займаємося culture of giving. Саме тому для нас такі принципові питання винагород та залученість авторів проектів у реалізацію своєї спільнокошт-кампанії.

Також ми розуміли, що наша організація має бути успішною і хотіли зрозуміти, що значить бути успішною організацією на сьогоднішній день. На створення власної методики організаційного здоров'я нас надихнув Іцхак Адізес. Відповідно успішна організація мусить мати інноваційність, алгоритмічність, канали комунікації, бути ресурсною та інтегрованою.

Була ще одна річ, яку мені пощастило дізнатися. Я потрапила в Монреалі, де вчилася п’ять років, і моя подруга записала мене на клас соціальних інновацій, де їх викладачка [Dr. Anita Nowak] розказувала річ, яку збиралася розказувати на TED. Це «континуум альтруїзму», який складається з такої послідовності:

1. Жалість.

Від цього патерналістського принципу поступово відходять, бо всі розуміють, що це ієрархічні відносини, вони псують соціальні зв’язки, які в таких умовах "ржавіють". Ми це називаємо «стратегією ефективної жертви».

2. Співчуття.

3. Співпереживання.

4. Емпатія. Коли ви емпатуєте іншим, ви визнаєте, що ви маєте спільну людську природу. Неймовірна сила, якщо втілена через емпатичні дії, які продиктовані тим, що в кінці кінців незалежно від походження, соціального класу чи віку, ми всі варті гідного ставлення. Більше того, науковці довели, що емпатична дія - єдиний шлях збалансувати власні інтереси та суспільні (див. The power of empathy: Anita Nowak at TEDxMontrealWomen)

Я дозволила собі додати нові позначки на осі "Альтруїзм", оскільки ми поступово приходимо до нового прояву людяності.

5. Рівні в різних обставинах. Принцип «сьогодні ти, а завтра я».

6. Любов. 

Як «принцип колажу» сприяє життєздатності?

Все це ми робимо для того, щоб зробити українські спільноти життєздатними. Життєздатність означає творчо і оперативно будувати рішення для актуальних викликів, і ця спроможність виникає за рахунок зміцнення культури інновації та розмаїття.

Зараз ви часто можете чути, що ми живемо в час колажу. Можливо ви знайомі з технікою bricolage – створення нового з безлічі доступних речей. І колажисту потрібно багато різних по змісту, фактурі, асоціативним моментам частин, які здаються непоєднуваними. Його мистецтво – зробити з них ціле.

Принцип колажу включає в себе поєднання старого і нового, традиційного і радикального, технологічного і соціального, політичного і економічного для побудови життєздатної екосистеми міського середовища. Колажист знає, чим більше частинок, тим більша можливість для нових непередбачуваних комбінацій для потенційного рішення.

Життєздатність спільноти на пряму залежить від безперервного руху через цикл, змушуючи систему адаптуватись або трансформуватись в процесі. Те що було новим, стає основним, і так знову, і знову, і завжди.

Для зміцнення життєздатності спільноти потрібно підтримувати культуру, розвивати те, про що писав Флорида, відкритість до нового, свободу самовираження. З останнім ми не уявляли, як працювати, доки не стався Майдан.

2015-16: Куди рухається далі «Ґараж Ґенґ»?

Мобільність людей knowmad society визначається тим, де вони хочуть перебувати, а не тим, де вони працюють. Я можу здатися зухвалою, але якщо Несторівська група описали «Договір гідності», то ми всі ці роки стараємося по ньому жити і працювати.

Зараз ми плануємо для «Великої ідеї» зробити кампанію інституційного краудфандингу. Самостійно пройти шлях залучення коштів на реалізацію озвучуної стратегії. Потім зробити пілотну програму по організації кампаній інституційного краудфандингу для організацій, які створюють системні зміни в ключових індустріях.

Крім того ми хочемо зробити самі та розказати іншим, як стати соціальним підприємством. Для цього ми розглядаємо можливість зареєструємося в Великобританії, тому що там можлива відповідна юридична особа для функціонування як соціальне підприємство. Таким чином ми зможемо отримати доступ до додаткового капіталу та інвестувати його в Україні, звісно, сплачуючи податки за місцем реєстрації.

Завданнями «Ґараж Ґенґ» на 2015-16 роки є інституціалізація альтернатив, взаємодія культури з бізнесом та владою, розвиток третіх місць, промоція місцевих новаторських команд.