Як керують своїм часом гіганти сучасності? Як їх досвід перенести на свій розклад?

Віцепрезидент менеджменту продуктів Foursquare Ноа Вейсс, у статті «Керуй своїм часом, як Google» аналізує організацію планування в Google.

З спостереженнями Ноа Вейсса, в ту компанію-інноватора та лідера ринку, якою ми її знаємо сьогодні, Google почав перетворюватися в 2005 році. Саме тоді компанія здійснила перший публічний продаж своїх акцій, а сервіс AdWords почав приносити шалені прибутки.

Однак в якийсь момент керівництво Google в обличчях Еріка Шмідта, Ларрі Пейджа та Сергія Бріна, попри фінансовий успіх, зрозуміли велику загрозу для своєї компанії. Google ризикував зосереджувати всі свої ресурси виключно на постійному удосконалені своїх основних продуктів – пошуковика та реклами.

Щоб уникнути цього монотонного повторення одного і того ж, Google почали робити інвестиції в інші продукти. Голова ради директорів компанії Ерік Шмідт писав, що в 2005 році команда Google витрачала 70% часу на розвиток основних функцій свого дітища – пошуку та реклами, 20% – на розвиток нових суміжних сервісів Google News, Google Earth і Google Local, а ще 10% часу йшли на фантастичні нові речі, такі як Google Glass чи Google X.

Таким чином витрачаючи 20% ресурсів своїх інженерів на нові експериментальні напрямки бізнесу, Google в той же час будував основу і для своєї основної функції – пошуку. Тоді як 10% часу витрачались на абсолютно нові несуміжні, а інколи і цілком божевільні напрямки.

Google поступово перетворювалися на компанію-монополію, і мали вдосталь капіталу і часу для таких маневрів. Тому Ерік Шмідт був впевнений, що інвестуючи у великі ризики, Google забезпечить собі довгостроковий успіх

Звичайно Google мають досить великий горизонт планування, однак їх формулу 70/20/10 можна спробувати застосовувати і для менших, і для коротшого проміжку часу.

70% часу і ресурсів використовувати на завдання найближчих двох-трьох тижнів, 20% – на завдання кварталу, 10% – на майбутні проекти

Така формула матиме вигляд: 70/20/10 на #нині/#далі/#пізніше. З нею ви зможете уникнути пастки витрачати 95% часу на поточні завдання, не виходити з кімнати, не розвиватися і ніколи не надати своєму продуктові нової траєкторії.

Звичайно більшість проектних менеджерів люблять гнучкість, тож формула може тимчасово набувати вигляду 20/80/0 у випадку, якщо якийсь з тижнів присвячено брейнстормінгу, стратегічному плануванню чи створенню прототипу продукції. Такий баланс сприятиме тому, що ви матимете час для кращого огляду своїх стратегічних ідей.

В своєму есе «Як отримати ідею для стартапу» Пол Ґрегем пише, все що вам потрібно це розслабитися і не битися головою об стіну, просиджуючи весь час над поспішним вигадуванням рішень. Кращим планом може бути пошук рішення у фоновому режимі.

Можна спробувати перенести цю формулу на інші професії. Для дизайнерів вона буде виглядати наступним чином: 70% часу на поточні візуальні рішення, 20% – вивчення нових можливостей, 10% – пошук абсолютно нових концепцій чи стилів.

Для інженерів – 70% – доопрацювання моделей і виправлення баґів, 20% – винайдення нових прототипів та аналіз даних, 10% – розгляд спекулятивних ініціатив, які можуть підвищити продуктивність в десять разів.

Для продавців – 70% – закриття торгових договорів, 20% – пошук можливостей збільшення прибутку наступному кварталі, 10% – встановлення довготривалих відносин з великими фірмами та рекламодавцями.

Ці відсотки можуть бути дещо хибними, однак вони є лише ілюстрацією потенційно корисного методу. Скоріше за все ви не зможете собі дозволити, як Google, зосередитися на побудові самокерованого автомобіля через десять років, але принаймні знатимете свої кроки на кілька тижнів наперед.

Крім вирішення актуальних викликів час від часу не завадить очищати свій календар, вимикати електронну пошту та жити майбутнім.