Онлайн-радіо «Сковорода» стартувало менше місяця тому, продовжуючи тренд створення медіа нового типу. Без зовнішніх капіталовкладень та інвесторів, четверо львів’ян створили радіо «з нуля», орієнтуючись на всеукраїнського слухача.

Про те, як виникла ідея, чому їхня аудиторія не слухає Дзідзьо та як формувати смак у публіки розповідає один із засновників ВОЛОДИМИР БЄГЛОВ.

Ядро нашої команди, яка, сподіваюсь, лише збільшуватиметься – четверо людей. Андрій Чемес, Артем Галицький, Мар’яна Романяк і я. Хтось з нас працював, а дехто досі працює у львівських ефірних медіа.

Одного разу Галицький створив у Фейсбуці чат на нас чотирьох, що нас дуже здивувало, і покликав: «Ходімо на каву». Ми зустрілись і говорили про те, що працюємо в медіа, якими керують люди з досвідом і менеджерською освітою 90-х років. Вони щирі у цьому керівництві, але дуже бояться відійти від правил: є чіткий формат і ми не можемо від нього відмовитись. Або: ми не можемо вмикати непопулярну музику, що не входить до чартів. У 90-х так працювали абсолютно всі медіа, а деякі, що й надалі працюють за цією методикою, є найуспішнішими радіо Львова.

 Не зважаючи на цю рейтингову успішність, нас це дістало, адже рейтинг є, але банальної свободи немає.

Навіть якщо ти вважаєшся більш-менш пізнаваним обличчям, то все одно в ефірі таких традиційних ФМ маєш багато обмежень. А щось зробиш не так – отримаєш догани і штрафи. Тому, як казав Бендер з Футурами, ми вирішили створити своє радіо, з блекджеком й іншими супутніми елементами.

Тож ми зустрілися навесні, довго думали над форматом, і зупинилися на універсальному: радіо особистостей. Я запрошую в ефір людей говорити на ті теми, які мене цікавлять. Тут не думаєш: хм, а чи буде публіці цікава кандидатка історичних наук така-то, яка розповідатиме про єврейську спадщину в містах Східної Європи? Я її запрошую, оскільки сам знаю, що це може бути цікавим для слухачів – лише потрібно говорити зрозумілою мовою. І тоді плювати на заміри і рейтинги!

Фідбеки від наших програм дуже класні, ми відійшли від правила, коли публіка формує твій порядок денний, і намагаємося прийти до правила, коли ти сам береш на себе відповідальність формувати смаки публіки. Думаю, це вдається, хоча ми ще формуємося і розвиваємося.

У нас є денна розмовна програма, її веде Мар'янка Романяк. Часто ці теми прив'язані до подій або актуальних інформаційних приводів. Наприклад, якщо приїздить з концертом Джамала, то запрошуємо на ефір. Або якщо у місті стається щось таке outstanding, про це також говориться.

Є вечірня програма, це моя. Починав з двогодинної програми з трьома гостями, але формат постійно змінюється – можливо, краще два гостя, чи поговорити годину, але більш насичено з однією людиною. Мені це подобається – можна експериментувати і більше перейматися змістом, а не формою.

Коли в Андрія з’явиться більше часу, він вестиме ранковий ефір. Але і Андрій, і Артем завжди сидять у нас на ефірі, і якщо хочуть щось сказати, то забирають мікрофон. Така в нас спільнота.

Говорячи загально про нашу цільову аудиторію – це люди з освітою, 20-30 років, бажанням пізнавати нове, вони читають книжки і слухають на хорошу музику (умовно кажучи – від філармонії до Kingdom Come). Вони не слухають Дзідзя – при всій повазі до цього артиста. Критичні, активні, думаючі люди, не прив’язні до міста Львова. Якщо подивитись на мапу наших прослуховувань, то на другому місці слухають в Києві, часто на Сході і Півдні, що не може не тішити.

Наша аудиторія постійно зростає, у середньому слухає до 5 тисяч людей протягом доби (на початку, в момент «вибуху» мали до 15 тисяч). Це значить, що нас чекали – якщо ми без зайвих зусиль за короткий термін зібрали таку аудиторію. Ми хочемо стати комерційно успішною радіостанцією, адже комерційний успіх продемонструє, що навіть в Інтернеті така неформатна радіостанція може заробляти.

 Ми називаємося радіо «Сковорода» не на честь посуду, а на честь українського філософа, який казав про «сродну працю»: працюй, заробляй гроші лише там, де отримуєш від роботи задоволення. Так і пробуємо.

У нас є два шляхи монетизації – ставати громадською організацією і шукати донорів, іти на Спільнокошт, шукати гранти, або навпаки – спробувати стати бізнесом. Двоє наших засновників відчувають спроможність керувати цим медіабізнесом, тому зараз ми з ФОПа перетворюємося на юридичну особу. Це і ризик, і виклик, проте можливість переконатись, що медіабізнес в Україні може стати теж прибутковим.

На початку створення радіо ми вклали певну суму грошей для купівлі техніки (для створення інтернет-радіо її треба не так багато, як для ФМ). Найголовніше – мікрофон, звукова карта, комп’ютер і хороший інтернет. Ми працюємо зараз без офісу, постійно змінюємо локації. Говоримо, що Сковорода був мандрівним філософом, а ми – мандрівне радіо, бо треба лише мати, що сказати. Найбільше позитивних відгуків ми отримуємо від розмов і музики. Людей поки що не цікавить, у яку одежину це вбрано.

Круто, що у майбутньому рекламуватися у нас виявили бажання не великі холдинги, а маленькі компанії, молодий бізнес, який підтримує молоді медіа. Мені телефонує молода дівчина, яка вже має свою компанію і каже: «Бєглов, мені наснилося, що я купила у вас рекламу». Я відповідаю: «У нас немає реклами». Посміялися. Насправді реклами не буде у класичному розумінні цього слова, будемо намагатися розповідати щиро і цілком по-дружньому про компанії, людей, які нас підтримують.

Коли я працював на інших ФМ-радіостанціях, то потрібно було платити зарплати багатьом, включно з санітаркою лісу – нашою прибиральницею, бухгалтеркою, рекламними відділом, тому там погоджувалися на будь-якого партнера. Чи він займається забиванням цвяхів, чи миттям верблюдів – завжди рекламу продавали всім. Зараз у нас величезна свобода – якщо партнер нам не підходить, чи сповідує відмінні від наших цінності, то ми з ним не працюємо.

 Відкрити ФМ-станцію, не будучи олігархом, неможливо, адже окрім офіційних рахунків, маєш позаносити купу валіз іншим чиновникам, які приймають рішення про конкурс. Кому це потрібно? Для того, щоб бути незалежним, треба не залежати, і інтернет це дозволяє.

Також зараз розвивається 3G – зокрема, наш слухач запостив картинку, як він їде в машині і з планшету слухає радіо «Сковорода». 3G дозволить навіть пенсіонеру, у якого є смартфон, нас слухати.

Ми не центральне радіо, але хочемо проговорювати ті теми, які актуальні за межами нашого міста. Зачіпаємо загальні теми, але розуміємо що робимо це крізь призму Львова.

 Завжди згадуємо слова Богдана Гаврилишина: «Мисліть глобально, дійте локально».

Буває, нас питають: «Чим ви відрізняєтесь від інших радіо?» І це те саме, що питати: чим Львів відрізняється від інших міст. Будь-що має свої відмінності. Ми не сприймаємо інші радіостанції, особливо ті, що відкриваються зараз, як конкурентів. З точки зору бізнесу – можливо, але бачимо їх радше як колег, плануємо крос-проекти з іншими медіа, аби разом лупати сю скалу.

Кількісно зараз багато нових медіа, і я вбачаю тренд створення медіа нового формату, але з часом кількість безумовно перетвориться на якість. Засновник The Ukrainians Тарас Прокопишин зрозумів, що Україні потрібні зміни і почав щось робити. Зібрав команду, створив проект, і продовжує працювати над ним, адже несе відповідальність за поширення тих сенсів, які пропагує The Ukrainians. Це сталося внаслідок Євромайдану і Революції Гідності, коли молоді люди осягнули, що все залежить від нас, потрібно вимагати не лише від когось там на горі, але і від самих себе.

Поява нових медіа – яскравий тому приклад. Коли нас критикують якісь «старшаки», що не мали можливостей досягти успіху у свій час, я згадую такі проекти, як «Велика Ідея», Greencubator, Urban Space, сайт Historians тощо. Згадую і думаю: «Господи, яке в нас круте покоління». Це певна точка неповернення, і коли ми кажемо, що з’явився тренд нових медіа, то він іде паралельно з іншими важливим проектами... І все, дороги назад нема!

Якщо ви багато думаєте над проектом, вигадуєте його якось надто вигадливо, проводите купу брейнштормів, то він не стане успішним. А коли це по щирості, у процесі живої розмови виникла ідея, тоді вона стане успішною. Треба щиро працювати. Якщо після розмови в ефірі почнеться в суспільстві хоча б невеличка дискусія, чи обговорення, то це вже успіх. Важливо не рейтинги тримати, а світ змінювати.