#інгредієнти росту: ЛКП «Лев»

#інгредієнти росту: ЛКП «Лев»

3267 8 хвилин хв. читання
26.01.2016
Бізнесмен Олег Мацех на рік зголосився очолити притулок для тварин: «У своєму житті складнішого проекту я не бачив»

«Корінь зла не у бездомних собаках – проблема у безвідповідальності людей». Так вважає директор ЛКП «Лев» ОЛЕГ МАЦЕХ – успішний бізнесмен та громадський діяч, який сам зголосився рівно на рік очолити львівське комунальне підприємство, щоб витягнути його зі стану катівні для тварин. Про річний досвід роботи та, як заради бездомних собак вдалося об’єднати зусилля влади міста, волонтерів і самих львів’ян, керівник ЛКП «Лев» розповідає «Великій ідеї».

image

The Proposition / Наш результат – кількість прилаштованих тварин щодня

Ми перейшли з негативного сприйняття ЛКП «Лев» – як гицлярні, утилізаційного цеху, де масово вбивали тварин, – на позитивне сприйняття. Вбивства припинилися тут ще за часів попереднього директора Наталі Місьонг, але ментально це приміщення несе всю цю енергетику.

Тут не політика, де можна просто говорити. Ти маєш тут реально показати результат. А результат – це не відремонтовані стіни і навіть не команда. Результат – це кількість відловлених, простерилізованих, прилаштованих, чіпованих, вакцинованих собак щодня. Протягом одного року, при ремонтах і мінімальних бюджетних надходженнях, ми відловили, простерилізували і прилаштували більше 600 собак.

Були дуже складні моменти, але для мене всі труднощі – це стимул. «Все, що нас не вбиває, робить нас міцнішими» – як Ніцше сказав.

image

Скажу так: я в своєму житті складнішого проекту не бачив. А я пройшов багато проектів: Майдан, очолював політичну партію з Анатолієм Гриценком, добивався скасування техогляду для автомобілів, переведення «Трамадолу» в наркотичний засіб, захищав парк «Знесіння», свого часу різко критикував Андрія Садового. Було дуже багато проектів, але це – один із найважчих. Тому що тут ти маєш справу з життям.

Стерилізація – це ніяк не гуманні методи. Це – каліцтво. Ти мусиш калічити. Ти в деяких випадках мусиш евтаназувати. Як от сліпонароджених цуценят, бо з ними нема що робити. Ми мусимо робити аборти. Оце сьогодні під час операції на пізній стадії 12 цуценят… Для мене нема різниці: чи то сліпонароджені цуценята, чи то абортовані – це не додає до карми. Але іншого виходу нема. І, звичайно, ніхто тим не хоче займатися.

image

А ще є багато волонтерів, для яких допомога бездомним собакам – це соціальна втеча. Вони не вміють дати ради зі своїм життям, і тому єдине, в чому бачать сенс – допомагати тваринам. І я їх розумію. Колись вони приносили сюди корм, допомагали працівникам. Тепер усе стерильно, ми самі справляємося, корм є, і це пропало для них.

І є багато людей-фанатиків. У них не любов до тварин, а страшна залежність. Спочатку нас і влада не розуміла. Змінити команду, шукати фінанси з різних джерел – це дуже важко.

The People / Атмосфера всередині колективу стає інструментом

Тут працює 15 осіб по дві зміни: чотири доглядальники, по двоє водіїв та ловців, два фельдшери і дві ставки ветлікарів, які ми розділили на п’ять осіб.

image

Акцентуємо на молодь. Ще буде кінолог, який водночас займатиметься адопцією. Потрібен ще лаборант і рентгенолог, але спершу я хочу максимальні сили кинути на адопцію.

Плануємо прилаштовувати тварин не лише з ЛКП «Лев», а зі всього Львова: і з притулку «Милосердя», і з волонтерських перетримок. Створимо загальну базу, бо проблема безпритульних собак не обмежується тими тваринами, які є в ЛКП «Лев». Якщо ми будемо прилаштовувати всіх, аж тоді зменшимо загальну кількість безпритульних собак у Львові.

Я завжди кажу, що зміни в ЛКП «Лев» – це заслуга і тих, хто допомагає, і тих, хто критикує. У проектному менеджменті ресурсами є люди, час і гроші. Колектив – це основний ресурс.

image

Я професійний менеджер, і знаю, що від мене нічого не має залежати. Я маю створити умови, щоб кожна людина розкрила свій потенціал. Тоді з’являється мотивація. Тоді можна працювати навіть при зарплатні у 1,5–2 тисячі гривень, як є в працівників ЛКП «Лев». Потрібно створити умови, щоб вони відчули себе людьми, щоб мали добрі зони відпочинку, могли між собою комунікувати. Тоді атмосфера всередині колективу стає інструментом.

The Performance / Не кожна європейська країна має чіпованих собак

image

31 грудня 2015 ЛКП «Лев» коротко відзвітувало перед громадськістю за минулий рік та оголосило про свої найближчі плани. З найважливішого: сучасний ветеринарно-стерилізаційний центр з медичним устаткуванням, обладнана лабораторія і нова команда фахівців. З лютого тут запрацює ветеринарна клініка для домашніх тварин. На оновленому сайті ЛКП «Лев» обіцяють розмістити базу всіх собак, які шукають нових хазяїв. Також підприємство планує співпрацювати з поліцією задля порятунку собак, а також навчати школярів відповідальності за тварин.

Насамперед, собаку оглядає фельдшер, його зважують, вакцинують комплексною вакциною від кількох хвороб, обробляють від паразитів, заводять «Індивідуальну картку тварини», де вказаний також номер чіпа, шприцом введеного під шкіру.

Також одягають нашийник із номером і відводять до вольєра. П’ять діб карантину, – щоб проявилися можливі інфекційні хвороби, повторне лікування від гельмінтів, вакцинація від сказу, аж тоді – стерилізація або кастрація.

Ще через п’ять днів, якщо з твариною все добре, її відпускають там, де відловили. Надалі такими тваринами опікується мережа опікунів, з якими ЛКП «Лев» має угоди.

Ці люди підгодовують собак, стежать за ними, допомагають відловити, якщо їх потрібно вакцинувати знову. І ловці навіть не використовують шприцемети. Чіпи, харчі та дезінфікуючі засоби закладу на регулярній основі безкоштовно надають приватні компанії та фірми, з якими ЛКП «Лев» уклав відповідні угоди.

Загалом у ЛКП «Лев» собака перебуває 10–15 днів, що коштує містові близько півтори тисячі гривень. Якщо тварина хвора, то є інфекційне відділення. Там зараз перебувають кілька собак, які потрапили до нас травмовані.

Номер чіпа, з фото та всією інформацією про тварину, закладають у електронну базу даних Animal-id, що входить до Європейської бази даних Europetnet. Не кожна європейська країна має чіпованих безпритульних собак.

The Plan / Якби не Майдан, то я вже був би десь у світах

Я прийшов рівно на рік. До кінця цього терміну хочу зробити так, щоб тут ніхто нічого не міг вкрасти, щоб ніхто не міг зіпсувати налагоджені процеси. Всю клініку обладнаємо відеокамерами. Відео з усіх зон, де перебувають собаки, буде в онлайн-режимі транслюватися на сайт, який невдовзі запрацює.

image

Заміну мені шукатиме Львівська міська рада, а також я шукаю. Не дуже багато бажаючих, бо фінансова мотивація всього 2800 гривень.

Після ЛКП «Лев» я, напевно, поїду у кругосвітню подорож. Якби не Майдан, то я вже був би десь у світах. Я повернувся з Індії, хотів поїхати в Африку, в Латинську Америку. Після такого напруженого проекту треба піти в тишу, втекти від ЗМІ, камер, піару, прислухатися до себе. Бо навколишній світ заставляє нас жити не своїм, а його життям. Увесь цей рік я жив життям світу. Але не шкодую, бо робив це з задоволенням.

The Potential / Відвідувач сайту зможе бачити все, що відбувається з собакою доки її хтось не забере собі

Це буде перше ЛКП, яке відкрило повністю всі виробничі приміщення (терапія, карантин, двір – геть усе!). Відвідувач сайту зможе переглянути, що відбувається з собакою від того часу, як його до нас привозять, і доти, поки його хтось забере собі.

image

Це стимулюватиме роботу працівників і зобов’яже нового директора виконувати свої функції. Громада та зоозахисники мають контролювати. Ставлю собі завдання відшліфувати всі інструкції, щоб процес був автоматичний. І тоді той, хто прийде на моє місце, має просто рухатися у тому ж напрямі.

Цінності ми вже визначили. Тут працюють люди, які люблять собак. Важливо ефективно використовувати кошти.

Політика міста змінилася: на 2016 рік нам збільшили фінансування, розширено штат, купуємо другий автомобіль, будуємо центр адопції, запускаємо механізми прозорості. Тепер значно легше, бо місто йде нам назустріч: з міської казни на 2016 ми отримали два з половиною мільйона гривень. Я прийшов сюди на рік і зробив все, що зміг.

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Вкладаючи кошти в культурний проект, який репрезентує країну як простір, що народжує зірок світового мистецтва, спонсори інвестують у власний успіх, бо позитивний імідж держави, де існує успішна, цікава всьому світу художня сцена – це найкращій шлях до поліпшення іміджу національного бізнесу на міжнародному ринку.