16 травня дизайнери ініціативи «Агенти змін» та ініціатор проекту, компанія з онлайн-пошуку житла «ЛУН.ua», презентували створення «Київського стандарту» – ґрунтовного та компетентного посібника з вирішення невигаданих проблем благоустрою житлових кварталів. ВЕЛИКА ІДЕЯ розбирається, як новий стандарт може вплинути на якість життя міста та пропонує конспект презентації цієї ініціативи.

Андрій Міма, директор з розвитку «ЛУН.ua» 

Ідея проекту виникла рік тому зі спостережень за тим, як змінюються новозбудовані квартали і яким чином мешканці і місцевий бізнес облаштовують простір, де вони перебувають.

Це стосується і рекламних оголошень на фасадах будівель: коли ми побачили, в який хаос це може перетворитись, ми запропонували забудовнику розробити певний дизайн-код, правила оформлення вивісок. Ми визначили максимальний розмір оголошення, максимальну площу заклеєного скла і т.д.

Друга проблема, з якою ми зіштовхнулись, це неправильне паркування вздовж доріг. Ми розробили розмітку, яка була би зрозумілішою водіями і максимально звільнила б простір. Це дало нам впевненість, що завдяки цим маленьким рішенням можна значно покращити життя в житлових комплексах, хоча, звісно, не всі проблеми можна вирішити.

Ігор Скляревський, арт-директор «Агентів змін»

Наразі в Києві продається більше 500 житлових комплексів, половина з них розташована у передмісті. Київ розширяється, населення зростає, як і кількість забудівель.

Якщо врахувати ці тенденції, то ми виявимо, що через 10 років в нових житлових комплексах буде жити близько мільйона людей. І важливо зрозуміти, як будувати ці комплекси для комфортного житла.

Новобудови в Києві зовсім не пристосовані до життя, вони не задовольняють базові потреби людини – ходити і не спотикатись, мати доступ до якісних дитячих майданчиків та інше.

Коли люди живуть в «коробках», такі райони лише погіршують рівень життя суспільства. Погано, коли біля будинків немає публічних просторів, де можна було б встановити якісь соціальні зв’язки і де б існувала можливість для спілкування.

Сьогодні люди борються за те, щоб отримати додаткові квадратні метри до своєї житлової площі, наприклад, роблять балкони на виніс. Однак насправді подвір’я будинку так само є тим простором, який належить власнику цього балкону, але як він його використовує? Він ставить свою машину і більшість часу цей шматок заліза займає частину подвір’я, де могла б гратись його дитина. Це дуже неефективне використання простору.

Одна з головних причин, чому в Києві ніхто не займається благоустроєм подвір’їв, полягає в тому, що в девелопери не вірять, що інвестиції у благоустрій можуть бути прибутковими. У Західній Європі витрати розподіляються приблизно однаково – на благоустрій і власне на саму забудову. У нас це співвідношення – 90/10.

Гарний приклад з Центральним парком в Нью-Йорку, який лише 2007 року додав в економіку міста мільярд доларів – будинки навпроти парку вважаються найдорожчим житлом в місті великою мірою завдяки красивому виду з вікна.

У Києві немає жодного прикладу житлового комплексу, де б все було добре з благоустроєм – є окремі елементи в різних місцях, однак цілісного якісного проекту немає.

Потрібно зрозуміти, що побудова комфортного життя є перспективною інвестицією, адже якість попиту буде зростати і якщо девелопери не навчаться будувати згідно з новими стандартами, вони не витримають конкуренції у майбутньому – на їхнє місце прийдуть девелопери з Європи або ті, хто навчиться розробляти якісніші проекти.

Проект «Київський стандарт» – це передусім для тих дизайнерів і архітекторів, які залучені до проектів, за які соромно. Цей проект потрібен і місцевій адміністрації.

Ми не можемо навчити мешканців жити, ми можемо лише вплинути на ті запити, які в них є. Але ми вміємо інтегрувати різні знання різних людей, дізнатись, що їм необхідно, і звести логічно це в одне ціле і перетворити в відкритий, доступний для всіх стандарт.

Дві хвилі опитувань, де ми орієнтувалися саме на відповіді мешканців нових житлових комплексів (пізніше 2000 року), показали ключові проблеми, які їх хвилюють – які є найбільш поширеними і наскільки люди вважають їх критичними. Ми також помітили, що ціни житла не відповідають якості благоустрою комплексів і запитам їхніх мешканців на комфорт.

Цікава ситуація складається з дитячими майданчиками, які стають одним з елементів політичної реклами перед виборами. Часто можна зустріти зауваження колег, що вигляд київських подвір’їв призводить до думки, що в Україні діти народжуються, інфраструктури для маломобільних немає (для батьків з коляскою), тому дитина одразу стає трьохлітньою (для неї вже є дитячий майданчик), вона дорослішає до семи років, потім зникає і згодом ми її бачимо пенсіонером, для яких на подвір’ї є лавки.

Етапи створення «Київського стандарту»:

– Вивчення потреби максимальної кількості людей: людей з особливими потребами, людей різного віку; є величезна кількість фокус-груп.

– Глибинні інтерв’ю з усіма учасниками ринку: архітекторами, девелоперами, адміністрацією міста, представниками локального бізнесу – що їм заважає зробити цей простір таким, щоб всі були задоволені. Це дозволяє дізнатись про потреби покупців квартир і фахівців, які займаються забудовою.

– Важливо поєднати київський досвід і використовувати доцільні іноземні приклади. Це не хіпстер-урбанізм, який робить популярними якісь оригінальні знахідки, не розуміючи, чи будуть вони працювати в українському просторі. Найчастіше ми будемо брати приклади наших східних сусідів – Польща, Чехія, Словаччина, Молдова.

Київський стандарт – це посібник з вирішення невигаданих проблем, адже вони ґрунтуються на реальних дослідженнях благоустрою, використовуючи київський і зарубіжний досвід.

У процесі розробки стандарту ми ще зрозуміємо, якими будуть основні розділи і чи це буде у вигляді сайту чи книжки. Проте основними акцентами в цьому керівництві будуть:

1. Публічні простори – як правильно робити озеленення, освітлення, дитячі і спортивні майданчики, місця для дозвілля, як забезпечити безпеку місцевих мешканців.
2. Інфраструктура міста – все, що стосується маломобільних людей, не лише з інвалідністю, а й тимчасово маломобільних і з особливими потребами.
3. Навігація – це спосіб, як компанія спілкується зі своїми мешканцями.
4. Екстер’єр будівель – те, що стосується оголошень і вивісок магазинів, фасадів будинків.

Київський стандарт – це абсолютно відкритий, доступний для всіх документ. Він розрахований на те житло, яке проекують і будують саме зараз. Це важливий фактор, бо це причина, яка дозволить йому працювати. Девелопери – це люди, які мають владу його втілити. Київський стандарт буде чітким ілюстрованим посібником з вирішення невигаданих проблем.