Розкажіть більше про проект і на кого він орієнтований?
Плюс Плюс ++ - це мережа громадських просторів для ветеранів і членів родин захисників і захисниць, створена за підтримки Ветеран Хабу в 2021 році. Ідея проєкту - об’єднавши зусилля з локальними партнерами, дотягнутися до різних куточків країни та забезпечити “своє місце” і високий рівень послуг тим, хто повертається з війни, і тим, хто чекає з неї своїх близьких.
В цьому році ми запустили нову хвилю проєкту з фокусом на західні області України. Отримали 21 заявку, які наразі перебувають на розгляді. Відкриття трьох просторів-переможців заплановано на другу половину серпня. Організації, що не встигли долучитися до конкурсу, можуть сконтактувати з нами, аби потрапити в базу і в майбутньому першочергово отримувати інформацію щодо наступних хвиль.
Які послуги зможуть отримати ветерани у новостворених хабах?
ПРОСТІР ПІДТРИМКИ
Ми створили Плюс Плюс ++, щоб підтримати ветеранів та їхні сім'ї. Тут ти у просторі, де тебе розуміють та не оцінюють. Натомість приймають твій унікальний досвід. У ++ ти можеш працювати, відпочивати, спілкуватись чи просто мовчати.
ПОДІЇ
Провести подію може будь-яка людина чи організація, що займається ветеранськими справами чи підтримує близьких захисників та захисниць. Двері ++ відкриті для лекцій та обговорень, читань та показів, днів народження та неформальних зустрічей.
ОНЛАЙН-ПОСЛУГИ
У Плюс Плюс ++ ти можеш скористатись комп'ютером і отримати онлайн-послуги від консультантів Ветеран Хабу. Тебе безплатно проконсультують щодо юридичних питань, пошуку роботи чи нададуть психологічну підтримку.
Якої цілі в довгостроковому періоді хочете досягти?
Наша мета - просування високого рівня культури надання послуг захисникам і їх близьким, підвищення рівня сервісу у сфері ветеранських справ по всій Україні. Прагнемо залучити організації ширшого кола до місії реінтеграції ветеранів і підтримки їх родин. В ідеалі через 10 років в кожному районному центрі України, не кажучи вже про обласні, має працювати високоякісний простір для ветеранів, здатний надати повний спектр послуг або перенаправити на них. Цільова аудиторія таких хабів невпинно зростає на наших очах. З кожним днем повномасштабної війни все більше людей долучається до лав захисників і захисниць. Нам як суспільству жити з цим багато років. Починати роботу треба вже.
Які є перші історії успіху та челенджі в реалізації проекту?
Про успіхи з новою хвилею говорити ще зарано, бо відбір у самому розпалі. Челенджем було пробити поточну щільність інфопростору звісткою про те, що ми шукаємо партнерів. Повідомлення від організацій, яким цікаво було б податися, але дізналися запізно, досі надходять соцмережами або імейлами. 21 заявку на 3 гранти під час воєнного стану, думаю, можна вважати успіхом. Проєкт довгостроковий і вимоги досить високі, а зараз багатьом в Україні важко і з горизонтом планування, і зі спроможністю. Однак саме в такому світі, між біганиною в бомбосховище і зборами на амуніцію, ми збираємося відкрити три класних простори для ветеранів та їх близьких і якісно робити свою роботу. Це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто нас захищає.
Чи відчуваєте ви як команда проекту, що знайшли зараз свій темп в умовах військового вторгнення?
Темп ми однозначно знайшли, але мушу визнати, що він трохи бєшений. Або навіть не трохи, а, будемо чесними, відверто крейзі. Сподіваюсь, до кінця літа ми відновимо всі напрямки й проєкти, а потім будемо шукати санаторій і влаштуємо там ротацію. А може, вже після перемоги. Команду розкидало по різним куточкам України та світу. Третина пішла на фронт. Зустрітися наживо та обійнятися зараз - розкіш. Відповідно, кількість сердечок в робочих зумах і чатах зростає в геометричній прогресії. Думаю, на тлі повномасштабної війни всі ми ще гостріше зрозуміли цінність того, що робимо, і тих, з ким це робимо. Я Юлія Романовська, програмна менеджерка Ветеран хабу, щодня дякую всесвіту за те, що зустріла ці темні дні саме серед цих людей.
Слідкувати за тим, як в Україні створюється перша мережа хабів з реінтеграції ветеранів, можна у соціальних мережах проекту — instagram, facebook
____
Повернутись до колекції "Історії стійкості"