Нещодавно журнал The Economist назвав індустрію з виробництва цивільних дронів однією з найбільш перспективних галузей для бізнесу. З’ясовуємо, у яких сферах зараз використовують безпілотники та в чому секрет популярності літальних роботів.

Минулого літа у лабораторії Фейсбуку науковці запустили пробну версію велетенського дрону Aquila — безпілотного літака, який живиться від установлених на ньому сонячних батарей і тому може літати впродовж трьох місяців без перерви. Мета компанії — не продати пристрій військовим і не зробити вражаюче відео про соціальну мережу з усіх куточків світу. Фейсбук має намір використати Aquila для підключення мережі інтернет  у найвіддаленіших місцях Землі. Коли пристрій буде завершено, Aquila зможе рухатися в діапазоні до 96 кілометрів, випромінюючи радіохвилі з висоти більше ніж 18 кілометрів, за допомогою лазерних комунікацій і хвильових систем.

Aquila — безпілотний літак, що живиться від установлених на ньому сонячних батарей

Ще кілька років тому дрони використовувалися виключно у військових цілях, та через низку функціональних недоліків не були достатньо популярними навіть у цій сфері. Тепер усе змінилося.  По-перше, вони стали незамінним інструментом для армій. Наприклад, американські збройні сили володіють понад 11 000 літальними пристроями. По-друге, зараз дронами послуговуються у сферах, що ніяк не пов’язані з військовою, на кшталт, сільського господарства, доставки їжі, чи гасіння пожеж. У 2017 році в Америці було зареєстровано понад 770 000 літальних роботів.

 Агросектор

На сьогодні існує чимало компаній з виробництва й розповсюдження дронів, основне спрямування яких — це покращення роботи сільськогосподарського сектору. Безпілотники можуть збирати великі дані про здоров’я агрокультур, визначати, чи достатньо води мають рослини, скільки необхідно розпилювати пестицидів, або який найкращий час для збирання врожаю. Фермери також використовують дрони, досліджуючи зернові культури й сівозміни, а також картографують проблемні сектори території ферми. В Україні вже існують безпілотні літальні апарати та програмні забезпечення, призначені для агросектору. Валерій Яковенко, засновник компанії Drone.ua, розповідає, що найбільше в Україні використовують дрони у сільськогосподарському секторі — 25% усіх дронів  купують саме аграрні компанії. 

Також Валерій зазначає, що зараз безпілотники  активно скуповують для геодезії й картографії. Дрони починають закуповувати представники видобувної промисловості. Навіть попри те, що обсяг цього ринку поки що невеликий, це показує цікаву тенденцію. Засновник Drone.ua додає, що представники нафтогазової й газотранспортної галузей також починають цікавитися дронами, однак купують їх поки що небагато.

Доставка

Дрони  також почали використовувати як інструмент служби доставки. Проект Wing, розроблений компанією Google Alfabet, співпрацюватиме з двома австралійськими компаніями — медичною та ресторанною.  Мережа мексиканських закладів Guzman y Gomez та фармакологічне підприємство Chemist Warehouse за допомогою дронів Alfabet доставляє їжу й ліки замовникам, які проживають у сільській місцевості. Зазвичай, аби отримати замовлення, такі клієнти мають 40 хвилин їхати автівкою, оскільки найближчий продуктовий магазин, ресторан чи аптека розташовані далеко від їхньої домівки. Проект Wing – експериментальний, тобто ті, хто скористається його послугами, стануть учасниками дослідження ефективності доставки дронами. Такий метод ще не є ідеальним, тому що навіть попри систему, яка може попередньо налаштовувати маршрути, дрони покладаються на бортові датчики, щоб уникнути перешкод. Та чим більше маршрутів буде пройдено, тим більше інформації зможуть зібрати дрони, а відповідно тим краще працюватимуть датчики на місцевості  і зможуть забезпечити захист безпілотних літальних апаратів від зіткнення. Цей метод зручний і для бізнесів — власники мексиканських ресторанів стверджують, що така доставка бурітос допоможе їм точно налаштувати логістику надсилання продуктів для клієнтів, поки вони ще гарячі. Це також допоможе їм зрозуміти, скільки часу потрібно виділити, аби приготування, пакування та завантаження їжі відбувалися максимально оперативно. Водночас безпілотна доставка безрецептурних медикаментів і вітамінів допоможе фармацевтичній компанії знайти найкращий спосіб упаковки різних ліків та оптимізувати кількість предметів, що можна доставити за один рейс. Каліфорнійський стартап розробляє літальні безпілотники для доставки донорської крові, ліків та вакцин у найбільш віддалені місця Сполучених Штатів. А компанія  Zipline вже відправляє свої дрони з медикаментами до Руанди, а саме у ті райони країни, де відсутні дороги. Літаки Zipline важать 10 кг і перевозять вантаж до 1,3 кг. Вони можуть літати на відстань 120 кілометрів за один раз.

Коментуючи можливості доставок дронами, Валерій Яковенко зазначає, що цей проект є перспективним і цікавим, однак, попри піар й ілюзію масового використання технології, він не є досконалим і перебуває на етапі розробки. Практичних кейсів з регулярними маршрутами доставки вантажів у світі одиниці. Такі проекти існують у штучно створених умовах, у рамках чітко визначеного простору, і їх неможливо  перенести на інші території. “Проблеми з доставкою наразі полягають не у технологічній сфері, бо відправити навантажений дрон з точки А у точку Б можна без перешкод, а у правовій — розповідає Валерій, — Наразі використання дронів дозволено тільки у зоні прямої видимості, тобто тоді, коли керманич безпілотника бачить пристрій упродовж усього польоту. Країни ЄС розробляють положення, що нададуть можливості використовувати дрони за межами видимості”.  Такі запровадження вплинуть на індустрію доставки дронами. Також Валерій вбачає проблему у тому, що дрон, використовуючи автоматичну навігацію, має дотримуватися конкретних правил і висот, аби уникати зіткнення з іншими літальними об’єктами. Однак такі положення ще не визначенні. “Масові доставки дронами — це створення великої інфраструктури над рівнем землі, а не доставка  один день одним дроном в одні руки. Тому необхідно створити багато законодавчих ініціатив, змінити чимало документів, не тільки в Україні, але й у всьому світі. В Україні все ускладнюється через відсутність у правовій базі безпілотників як незалежної транспортної одиниці,”  — розповідає Валерій Яковенко.

Гасіння пожеж

Дослідники з Університету Небраски-Лінкольна розробили дрон, який запобігає пожежам у важкодоступних місцях. Прилад, шириною 60 см, із шістьома горизонтальними пропелерами, скидає пінг-понгові кульки, наповнені хімічною сумішшю, яка на землі знищує швидкозаймисті кущі та трави. Кульки самі створюють маленьку пожежу, яка спалює небезпечні рослини і обмежує коло згорання. Ця техніка вже виконувалася гвинтокрилами, але безпілотники будуть дешевшими і безпечнішими. Вертольоти, що скидають м'ячі, повинні дуже низько летіти на повільних швидкостях, а це збільшує ризик аварії.

Дрони, від крихітних безпілотників до великих літальних апаратів, виявляють пожежі швидко і безпечно. Вони демонструють пожежникам вид місцевості з пташиного польоту і допомагають визначити, де поширюватиметься пожежа. Так рятувальні служби можуть швидко прийняти рішення, куди повинні рухатися пожежні екіпажі та яких жителів необхідно терміново евакуювати.

Зворушливі моменти

Невелика компанія у штаті Огайо використовує безпілотники, аби наповнити останні дні людей поважного віку щастям. Співробітники підприємства дізнаються від родичів пацієнтів хоспісу їхні улюблені місця з минулого. Тоді підприємство відправляє дрон у це місце й знімає його з неба. Тим часом відео транслюється на YouTube, і пацієнти дивляться його у режимі онлайн.

Ще одна компанія пропонує створити  інакший зворушливий момент за допомогою дрону. Невеликий літальний робот допомагає зробити партнерам чи партнеркам неочікувану пропозицію одружитися. Безпілотник, із прикріпленою на ньому обручкою, підлітає до визначеного місця, коли хтось із пари освідчується своїй коханій чи коханому, створюючи справжній, трохи футуристичний, сюрприз. Одна з жінок, якій за допомогою дрону зробили пропозицію, сказала, що безпілотник нагадав їй невеликого прибульця-помічника.

Журналістика та кіновиробництво

Ще одна функція дронів, яка набула популярності, це безпосередньо зйомка об’єктів з великої висоти. І якщо у виробництві кіно чи реклами такий підхід забезпечує просто нетривіальні естетичні ракурси, то в журналістиці завдяки літальним апаратам можна отримати ті знахідки, які раніше довго і важко здобувалися. За прикладом не треба далеко ходити. В Україні журналісти-розслідувачі часто послуговуються дронами. Безпілотники допомагають викривати приховане майно та незадекларовану нерухомість тих, хто в результаті розслідування стають фігурантами масштабних корупційних скандалів.

Однак будь-яке технологічне диво має свої недоліки. У випадку цивільних дронів цей недолік — неврегульовані процеси спільного використання повітряного простору класичної авіації і безпілотників. Державна авіаційна служба України ще 2016 року розробила Концепцію положення та процедур по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден авіації загального призначення, спортивних, аматорських та безпілотних літаків, а у квітні 2017-го Державіаслужба оприлюднила першу версію концепції регулювання експлуатації дронів. Головні пункти концепції — проста онлайн-реєстрація, ліцензування та облік комерційних безпілотників і лояльні умови для надлегикх дронів масою до 2 кг. У всіх сферах вимагалася належна кваліфікація тих, хто ними керує, а також вперше з’явилася інформація про обов’язкове страхування усіх дронів. Проте концепцію так і не затвердили. Через це користування безпілотними літальними апаратами в Україні досі є неконтрольованим.

“Дрони зараз ніяк не регулюються на законодавчому рівні, не існує процесу реєстрації ні дронів, ні пілотів. Ринок безпілотників в Україні не заборонений, але й не довзолений документально, — пояснює ситуацію Валерій Яковенко. — Ця сфера наразі перебуває у так званій сірій зоні, де безпілотні літальні апарати не мають жодних документів для використання цих технологій, та водночас їм ніхто не може заборонити функціонувати”. 

Фото з ресурсу Unsplash