«Які у вас є захоплення?» – запитує нас Фейсбук, «Ви перебуваєте у місті N?» – намагається вгадати сайт прогнозу погоди чи інтернет-магазин. Ми живемо у світі, де збір та обробка персональної інформації стали буденністю, а поняття хмара даних чи дата-журналістика уже нікого не дивують. Когось це лякає, хтось ставиться до цього індиферентно, а комусь подобається ділитися, але не залежно від кожної з перелічених моделей поведінки реальність залишається такою – все більш відкритою і публічною. Можна цьому опиратися, можна це прийняти. Проте Велика Ідея пропонує найбільш конструктивний підхід – зрозуміти, як це працює і обернути на свою користь.

Ще минулого року громадська організація Ґараж Ґенґ, продуктом діяльності якої є, зокрема, й Велика Ідея, розробила екоцикл для сталого росту та розвитку соціальних систем. Ця модель складається з чотирьох взаємопов’язаних сфер:

1. Освіта та розвиток предмету (це внутрішній розвиток системи з допуском помилок та моделюванням нової поведінки).

2. Соціальне підприємництво (ця фаза полягає в активації ресурсів та залучені партнерів).

3. Здобуття та обробка даних (робота зі зворотнім зв’язком та прогнозуванням майбутнього).

4. Мислення та бачення (створення простору для інновацій, дебати про нові ідеї та моделі знань, формування нових смислів).

Бачимо, що робота з даними є необхідним складником розвитку середовищ. Отримуючи інформацію про гравців з інших сфер, ми можемо краще пізнавати і розуміти одне одного, що підвищує продуктивність взаємодії. Тож ми розпочинаємо глибшу і докладнішу роботу з даними, зібраними з платформи Велика Ідея за весь час її функціонування, про доброчинців, організаторів проектів на Спільнокошт та їхню діяльність і взаємозв’язки. Зокрема ми фільтруємо та оцінюємо загальні дані, збагачуємо та підсилюємо дані, що ми отримали за допомогою суміжних сетів з даними, прогнозуємо та зберігаємо дані за «ідеальними моделями» та розробляємо стандарти верифікації даних відносно цих моделей, формуємо опис методології та моделей. Для цього створено кілька інструментів, про які розповімо нижче.

Однією з проблем сучасного стану громадянського суспільства в Україні є відсутність звички конструктивної та об’єктивної рефлексії подій, що відбуваються в соціальному та політичному житті країни. Другою проблемою є відсутність інструментів, що допомагають організаціям та окремим громадянам оцінювати свій вплив на загальний стан суспільства як динамічної соціальної системи та визначати своє чітке положення відносно інших агентів системи.

Забезпечити високу якість такої рефлексії можливо через розвиток навичок взаємодії з даними, а саме:

• вміння та готовність надавати дані про себе в середовище системи;
• вміння отримувати зворотній зв'язок на свої дані від зовнішнього середовища;
• вміння отримувати та зчитувати дані про інших;
• вміння формувати зважені рішення на основі об’єктивних даних;
• вміння фільтрувати хибні дані та інформаційний шум.

Ідеальним простором для моделювання навчального середовища, що сформує потрібну звичку роботи з об’єктивними даними у громадян, є платформа соціальних інновацій Велика Ідея та, зокрема, краудфандинговий інструмент Спільнокошт. Спільнокошт – це форма участі громадян у розвитку своїх спільнот. Соціальні активності лідерів проектів та доброчинців генерують дані, тож ми розробили кілька інструментів, які поступово з’являтимуться на сайті. Два з них ми готові презентувати вже зараз.

Мережеві зв’язки

Мережеві зв’язки – це аналітичний інструмент, що стане важливою частиною профайлу користувача Великої Ідеї. Завдяки кнопці «Слідкувати» кожен, хто зареєстрував власний профіль на нашій платформі, може слідкувати за діяльністю іншого або стати тим, за чиєю діяльністю стежать. На сьогодні користувач може бачити лише діяльність, пов’язану зі Спільнокоштом – хто які проекти створив чи підтримав, проте у майбутньому ця функція дасть змогу дізнаватися, якими майстернями цікавилася людина, які можливості публікувала, а також слідкувати за улюбленими авторами Практик. Ми звикли слідкувати за лідерами думок у Фейсбуці, у більшості з нас також є свої підписники, тож сам інструмент не є новим. Але на відміну від соцмережі ми надаємо унікальні дані про діяльність людини як філантропа чи підприємця. Коли Фейсбук пропонує вам зустрітися за чашкою кави, якщо ви перебуваєте поблизу одне одного, ми пропонуємо разом навчатися на майстернях та втілювати здобуті знання у спільні проекти. Тут ви можете розширити своє коло не тільки друзів, однодумців чи просто цікавих людей, а й знайти майбутніх партнерів для реалізації своїх ідей.

Пропонуємо вашій увазі дослідження використання кнопки «Слідкувати» в особистому профайлі користувача, що вже функціонує зараз якийсь час. Оцінка цього інструменту, дає можливість робити певні висновки, щодо спільноти, яка користується платформою Велика Ідея.

Згідно з аналізом, загальна кількість користувачів платформи станом на кінець 2017 року – 45792. З них 303 (оранжеві) слідкують за іншими користувачами, 2015 користувачів (жовті) – ті, за якими слідкують, а кількість взаємних зв’язків – 162 (червоні).

Середня кількість контактів, що припадає на одного учасника мережі – 1,5 контакту. Середня відстань між учасниками в мережі становить 3,9. Це означає, що організація в мережі може отримати контакт іншої незнайомої людини в середньому через ланцюг, що складається з 4 людей. Щільність зв’язків у мережі дорівнює 0,001. Цей показник визначається для з’ясування міри зв’язності мережі. Його значення говорить про те, що потенціал мережі та наявних у ній зв’язків використовується не в повному обсязі.

Для того щоб правильно розвивати нашу мережу, нам потрібно переорієнтувати її з формування его-мереж (скупчення навколо лідерів проектів) на мережу, що містить у собі більш різноманітні та більші за кількістю учасників кластери, тобто зробити мережу більш рівномірною.

Для цього ми будемо промотувати інструмент мережеві зв’язки в особистому профайлі і гадаємо, що це допоможе залучити більшу кількість користувачів до слідкування за оновленнями одне одного на платформі Велика Ідея.

Карта

Цей інструмент дозволяє нам зрозуміти географічні взаємозв'язки між запущеними проектами та джерелами фондувань. За допомогою цього показника ми можемо дослідити географію соціального впливу та характер виникнення проектів на основі їх концентрації в різних місцях (геостратегічних). Результати аналізу відображатимуться у профілях користувачів.

На карту виводяться такі дані:

• кількість унікальних доброчинців у містах;
• кількість успішно реалізованих проектів;
•  кількість неуспішно реалізованих проектів;
• кількість неопублікованих проектів (такі, що були завантажені на сайт, але не отримали погодження від модератора).

Карта інтерактивна, нею можна переміщатися, переглядати дані з окремих міст, сортувати інформацію про проекти за роками, тощо. Вона може бути особливо корисною для майбутніх організаторів, які хочуть розмістити свої проекти на Спільнокошті, для того, щоб прорахувати ризики створення конкретної ініціативи у своєму регіоні, зрозуміти, яку приблизну кількість доброчинців можна залучити і як загалом оформити свою ідею для успішної її реалізації. Сортування успішних та неуспішних проектів за роками може дати загальну картину, які ініціативи є на часі, а які – ні, з урахуванням специфіки регіону. А ті, хто фондують проекти, можуть проаналізувати дані для здійснення поінформованої філантропії.

Підсумовуючи

Ми конструюємо профіль користувачів як середовище навчання. Але для кращого пізнання своїх середовищ та їхнього розвитку нам потрібні більш повні дані. Наприклад, чим більше користувачів поділиться з нами інформацією про своє місто, тим конкретнішу геостратегічну модель ми зможемо представити, і відповідно тим більше шансів для стратегування та успішної реалізації проектів матимуть їх організатори. Крім того, ми пропонуємо нашим користувачам розвивати мережі своїх зв’язків для продуктивної соціалізації. Якщо ми хочемо розвивати наші середовища і через них громадське суспільство загалом, нам потрібно формувати культуру дарування даних. Ділитися – це новий тренд інформаційного майбутнього. Уже зараз CEDOS аналізує міські ініціативи, Texty.org проводять навчання про роботу з даними для журналістів, «1991» працюють з відкритими даними уряду, і громадянське суспільство теж може більше часу проводити з даними, посилювати свою аналітичну спроможність і формувати власні рішення на основі реальних даних від соціальної участі реальних людей.