Про соціальне підприємництво шелтеру Святої Ольги, які попри окупацію та нестабільну економічну ситуацію знайшли можливості запустити власний вишивальний цех, де працюють жінки, які постраждали від насильства

Соціальне підприємництво «Вільна нитка» — підприємництво на базі притулку для жінок, що постраждали від домашнього насильства: виробництво вишиванок за старовинними орнаментами силами жінок, що проживають у притулку.



Коли і як виникла ідея вашого проекту?

Наш притулок для жінок і жінок з дітьми, що постраждали від домашнього насильства розташований у Київській області - Шелтер Святої Ольги (шелтер - переклад з англійської “притулок”). Ми надаємо тимчасове безпечне місце проживання з комплексом супровідних послуг (консультації психолога, юриста, допомога в пошуку роботи, оформленні документів тощо). Ми працюємо вже рік: з травня 2021 по кінець лютого 2022 року, зараз буквально відкриваємо наш притулок заново.

Ми розуміємо, що маємо шукати сталі можливості фінансової підтримки для притулку, тому для нас підприємство на базі шелтеру -  один з можливих варіантів. Так ми можемо продовжувати підтримувати жінок які звертаються до нас за допомогою економічно — даючи їм роботу. Наша соціальна працівниця Наталя Омельчук є вчителем історії, захоплюється етнографією і вишиває. Її подруга знайшла в скрині бабусину (а може і прабабусину) вишиванку і звернулась до Наталі з проханням зробити таку саму. Тоді ми зрозуміли що на цю послугу є запит, бо дуже багато людей воліли б відновити вишиванку своєї бабусі. Це не просто красива сорочка, яку приємно носити, але й сімейна реліквія, що зберігає пам'ять роду. 

Першу сорочку ми робили з ручною вишивкою якраз для подруги Наталі: до вишивання сорочки долучались жінки, що жили в нашому притулку, але це був перший раз: вишивали довго, перероблювали деякі частини, виправляли. Ми закупили тканину і нитки на кошти, які виграли у конкурсі бізнес-проектів, де я, Наталя директор шелтеру, захищала наш перший бізнес-план. Сума була невелика, але важливо було, що наша ідея - життєздатна і в нас повірили інші люди.

Потім до нас в команду прийшла соцпрацівниця Вікторія, яка мала свою швейну майстерню у Вишгороді та долучилась до нашого стартапу.  Фактично, ми почали шити першу сорочку у листопаді 2021 року і все, що ми робили  було у двох локаціях: у самому притулку у Київській області, в нашому офісі та у майстерні нашої соцпрацівниці Вікторії. Ми вирішили зосередитись саме на вишиванні та пошитті сорочок на замовлення: це дуже непростий шлях, ми розуміємо, що є великі компанії, які займаються виробництвом і дизайном вишиванок на будь-який смак, ми розуміємо, що є майстрині-вишивальниці, що вишивають десятки років і, звичайно, нам треба багато часу, щоб сформувати власну конкурентоспроможність. Але ми робимо акцент на те, що, ми  не тільки хочемо створити якісний і потрібний продукт, паралельно  - ми хочемо дати можливість жінкам, які постраждали від насилля, долучитись до створення цінних і потрібних іншим речей і отримати за це реальну, заслужену фінансову винагороду, можливо, освоїти нові ремесла чи покращити свої навички — відчути себе частиною суспільства, де можна отримати підтримку і водночас реалізуватись та своїм прикладом дати підтримку іншим.  

 

Хто ваша команда?  

Наша команда — це:

  1. Соцпрацівниця Наталія Омельчук (віднайдення орнаментів, вишивання, закупівлі).

  2. Жінки, що мешкали та мешкають у шелтері Тетяна, Ганна, Ольга (спроби вишивання, підбір кольорів ниток).

  3. Директорка притулку Наталя Дресвяннікова займається організацією процесів, пошуком та збором сировини, рекламою, маркетинговою стратегією, 

  4. Соціальна працівниця Вікторія Поплавська, власниця швейної майстерні, займається розкроєм і пошиттям виробу та контролем технологічних процесів.

Я, як директор притулку взялась керувати нашою командою. До роботи з розробки вишивки долучилась соцпрацівниця Наталя, до процесу пошиття - Вікторія. До вишивання ми залучали жінок (спочатку одну, потім - іншу) з постійним супроводом від Наталі або Вікторії, скажу чесно, що дошивали першу вишиванку саме соцпрацівники. 

До 24 лютого в нас були плани з організації майстерні, але все змінилось, бо наш притулок  був спочатку в зоні активних бойових дій, а згодом - в окупації. На щастя, нам вдалось всіх евакуювати.Але це - окрема історія. 

У березні та квітні 2022  несподівано наші плани почали реалізовуватись: ми виграли грант Urgent Action Fund на облаштування майстерні в модульному будинку, чим зараз і займаємось. Згодом наші друзі з Сестринства Святої Ольги, Вашингтон та United help Ukraine придбали нам ще одну вишивальну машинку, але вже велику, професійну.

Ми отримали з квітня місяця 3 замовлення: 2 сорочки - машинна вишивка та 1 - ручна вишивка чоловічої сорочки.

А у травні отримали замовлення на дуже крутий проект: пошиття сорочок з усіх регіонів України: 24 жіночих і 24 чоловічих з машинною вишивкою. Ми маємо встигнути до вересня виконати велике замовлення. Майже всі орнаменти областей у нас вже зібрані і є схеми для вишивальної машинки. 

Несподіваним, але дуже цінним для нас виявилось замовлення на виготовлення вишитої сорочки для української волонтерки та парамедика Юлії Паєвської «Тайри». Майстрині зізнаються, що вони відчували, що виготовляють не просто вишиту сорочку, а щось надто цінне та символічне. Вони наче працювали над якимсь дивом. «Хотілося вгадати побажання і зробити ідеальну сорочку, - розповідає Nataliia Dresviannikova, голова Шелтеру святої Ольги. - Було розуміння, що рослинні орнаменти не дуже підійдуть, адже Тайра асоціюється з чимось більш глибшим. Важливо було використати давньоукраїнські символи, які б відображали сутність Тайри та передавали її внутрішню силу».

У нас зараз все ще етап формування команди й ми більш демократичні як всі стартапи, але з відкриттям майстерні, думаю, будемо втілювати формальні правила: ми хочемо бути відповідальним бізнесом і обіцянки виконувати, дотримуватися дедлайнів.

Офіційне відкриття майстерні планується на кінець липня 2022 року. Зараз йде будівництво модульного будинку, затверджений проект і є підрядник. 

                                                 

                  

Як ви зараз загадуєте про досвід краудфандингу?   

Ми давно вирішили, що нам потрібна вишивальна машинка з тим, щоб долучити більше наших жінок у виробничий процес, бо не всі вміють вишивати, і ще менше - можуть це робити якісно. В цей час Фонд "Відродження" почав проект по підтримці фандрейзингу і це для нас була можливість: адже фонд міг подвоїти суму, яку б ми зібрали через краудфандингову платформу. Це був наш перший досвід і ми вирішили почати з маленьких бюджетів та запустили збір на Спільнокошті, щоб залучити 76 тисяч грн. Коли почався повномасштабний наступ і ми займались евакуацією не було надії закінчити збір коштів на платформі. Ми про це навіть і не думали. Але згодом нам залишилось близько 10 тисяч гривень і ми вирішили нагадати всі друзям, що ми мріяли про машинку. Як ви знаєте, ми встигли, зібрали кошти, придбали машинку (правда, нам прийшлося докладати кошти, бо ціна на машинку сильно зросла). Фонд Відродження теж перерахував нам таку ж суму, яку ми використаємо для навчання жінок швейній або вишивальній справі.

Знову ж таки: це для нас був перший досвід краудфандингу з чіткими строками і умовами. Ми залучали 38 тис. грн і отримали подвоєння коштів на придбання вишивальної машинки - було страшно не зібрати кошти. Спочатку люди дуже активно відгукнулись, але згодом цікавість трохи спала. Ну а потім всім нам було зовсім не до вишивальної машинки і майстерні. Були думки, що ми не зберемо. І ми вирішили, що якщо не вдасться - то ми не будемо активно розвивати проект. Це був ще один етап для нас покращення нашого концепту як то кажуть.

Ми з радістю робили подарунки нашим доброчинцям. Це були комплекти еко-торбинок (вони вийшли чудові, я сама такими користуюсь). Правда, через обставини не всі доброчинці відгукнулись на запит отримати подарунки, але вони все ще чекають на своїх доброчинців.

В нас була доброчинця, що замовила вишиту сорочку чоловікові у нас. Чоловік наразі - у ЗСУ. Сорочка вже вишита, сьогодні-завтра її має закінчити наша Вікторія.

      

 

Чим займаєтесь зараз і що плануєте в найближчому майбутньому?

Ми хочемо до вересня завершити наше велике замовлення на 48 сорочок і якісно його виконати. Крім того, сьогодні ми анонсували виробництво шевронів для ЗСУ: робимо комплекти шевронів захисникам і захисницям. Плануємо запустити акцію по типу підвішеного шеврона: охочі допомогти захисникам можуть зробити внесок на визначену суму на комплект шевронів, а ми будемо моніторити потреби від військових по шевронам і вишивати такі комплекти.

Хочемо більш тісно співпрацювати з місцевою гільдією майстрів. Ще до повномасштабного вторгнення ми планували зробити проект з геріатричним пансіонатом: привозити наших жінок до людей, що проживають у геріатричному пансіонаті з тим, що б старші жінки, що вишивають все життя могли навчити жінок з нашого притулку. Ну і, звісно, залучити до вишивання жінок з геріатричного пансіонату. Є в нас на приміті 2 старші леді.

А для тих хто теж хоче залучати кошти на ідеї через спільноту рекомендуємо збирати вчасно суми на свої проекти та й самим підтримувати інші проект. Перш ніж публікувати проект - 100 разів описати проект всім своїм знайомим і близьким з тим, що б знайти слабкі місця і завчасно убезпечити свій проект від невдач, і не ображатись на близьких, якщо вони будуть вам ставити незручні питання (критикувати), бо це корисно. Довести ідею проекту до 1-2 речення, в яких є суть і ціннісна пропозиція. І головне, як на мене - об'єднуватися з іншими, вступати в партнерства, впевнитись, що люди з вашої команди вірять в проект.

 

Дізнатись більше про проекти майстерні можна у соцмережах — instagram, facebook.

 

____

Повернутись до колекції "Історії стійкості"

 

Останні тижні масово чую про безсилля і зневіру. Для цього є безліч приводів, але співпадіння з блекаутами і настанням холодів мені видається дуже показовим.
Спочатку порада, потім поясню.
Метамодернізм намагається використовувати найкращі інструменти та стратегії минулого для того, щоб будувати оптимістичне майбутнє, і певною мірою є відображенням інформаційної сингулярності, яка охопила людство з появою глобальної мережі.