Про творців першого в Україні фаблабу, переїзд із Донецька до Києва та розвиток в Україні креативних індустрій

Ми підходимо до території кораблеремонтного заводу, орієнтуючись на оранжеві стрілочки, прикріплені до півтораметрових дерев’яних брусків. На них написано чи то «ІЗО», чи то «130». Розгублено впираємося в височенні світло-сірі ворота. Тим часом нас виходить зустрічати ЄВГЕН ПОПОВИЧЕНКО, вибачаючись, що на воротах немає розпізнавальної таблички.

Підніматися на четвертий поверх, де обживається після переїзду з Донецька проект IZOLAB, доводиться пішки. «Тут у нас буде таке собі креативне селище: майстерні, шовкодрук, фотолабораторія», – розважає нас Євген під час підйому. Нарешті перед нами поверх IZOLAB – просторий лофт і запах ремонту.

В одній із кімнат відбувається воркшоп із програмування плат. За столом сидять вісім політехніків із ноутами. За вікнами – Рибальський острів та сірий передвесняний Дніпро. Починаємо розмову.

Євген Поповиченко з вказівником IZOLAB

– Невже будь-хто може вільно прийти у фаблаб на ваш воркшоп, чи є певний ценз технологічних навиків?

– Формально – будь-хто. Це можуть бути техніки, архітектори, програмісти. Але нам потрібні люди, які можуть бути також чимось корисні для нашої лабораторії. Аудиторія збирається через соціальні мережі, причому досить швидко. Ми зараз трішки обмежені в кількості місць для воркшопів із Adruino, бо в нас лише вісім комплектів плат, але можна приходити і зі своїми. А взагалі тут спокійно розміщується до 15 чоловік.

Наші воркшопи поки що безоплатні. Ми просто кажемо людям, що у нас зараз триває кампанія на Спільнокошті, там є скринька, і охочі можуть добровільно перерахувати нам якісь кошти. Ми навіть кажемо рекомендовану суму, яка б окупала технічні витрати на воркшоп.

– Чи вистачить вам коштів зі Спільнокошту, чи ви маєте якісь інші джерела фінансування?

Насправді ми сподіваємося, що зберемо більше, ніж сто тисяч. Нас, правда, підвів курс валют, бо коли ми запускали кампанію, курс долара ще був 16. Ми збираємося купувати лазерний гравер ЧПУ. А новий коштує десь від $8000. Ми просто вирішили, що суму, більшу за 100 000 грн, ризиковано збирати в українських умовах.

Також ми будемо шукати партнерів за кордоном. Так, на днях приїздив спеціаліст із креативних індустрій з Естонії і поділився з нами контактами в Європі, де нам, можливо, зможуть допомогти з краудфандингом.

Тобто, по-перше, ми плануємо зібрати більше ста тисяч, а по-друге, знайти спонсорів.

ми прийшли на Kyiv Market на одинадцяту ранку, всі місця були забиті, і тоді організатори сказали нам: там є хлопці і дівчата з Донецька, у них також є 3D-принтер, може, вони вам трохи місця дадуть

– Наскільки я знаю, проект переїхав сюди з Донецька після того, як територію «ІЗОЛЯЦІЇ» захопили бойовики ДНР. А як взагалі виникла ідея такого простору, як фаблаб?

Так, ідея створити фаблаб у Донецьку виникла у Кості Леоненка, який приїхав з Амстердама. На той час він не мав обладнання, але була думка збиратися і щось робити разом. Трішки згодом з’явився 3D-принтер, ще через рік – лазерний гравер. Тоді і розпочалася активна діяльність лабораторії.

У червні 2014 року IZOLAB разом з «ІЗОЛЯЦІЄЮ» були вимушені залишити Донецьк. Більшість обладнання залишилася там, у тому числі і лазерний гравер – це наша найбільша втрата. Все, що вдалося врятувати, знаходиться тут – навіть трішки більше, бо якісь кошти від воркшопів йдуть на поповнення матеріалів. Наприклад, на цей воркшоп ми купили викрутки і радіодеталі.

Євген з роздрукованими на 3Д-принтері окулярами

– Я так розумію, донецький засновник вже покинув вашу справу. Хто ще працює над IZOLAB?

Костя поїхав до Штатів, але дистанційно він нам допомагає – скидає свої ідеї, варіанти для воркшопів, лінки на щось цікаве. Нещодавно він нам подарував міні-ган, який стріляє резинками для грошей. Співзасновник IZOLAB Саша Манук’янс також із Донецька. Ще він займається іншими проектами «ІЗОЛЯЦІЇ». Крім того, він архітектор і робить нам будівельні плани, розраховує проводку, електроенергію, вигадує дизайн. Для IZOLAB він організовує майстер-класи з макетування, оріґамі, а коли був гравер, він ще й на ньому працював. Раніше в команді проекту також був Станіслав Джеріхов, який працював адміністратором IZOLAB, але починаючи з грудня я його замінив.

Раніше я нічого не чув ні про «ІЗОЛЯЦІЮ», ні про IZOLAB, а знав лише про HackLab на Новоконстянтинівській. Познайомилися ми тільки в кінці осені на Kyiv Market. Там ми з другом мали представляти 3D-принтер, який розробляли «з нуля». Ми збиралися трішки друкувати і показували можливості принтера.

Але коли ми туди прийшли на одинадцяту ранку, всі місця були забиті, навіть надворі не було куди притулитися. І тоді організатори сказали нам: там є хлопці і дівчата з Донецька, у них також є 3D-принтер, може, вони вам трохи місця дадуть. Ми роззнайомилися, і вони мене запросили на екскурсію до IZOLAB, а через кілька днів попросили вислати CV і запропонували роботу.

Зараз над IZOLAB працюємо фактично лише я та Саша Манук’янс. Саша більше по воркшопах і дизайну, а я – по організації і краудфандингу. А з технічною стороною поки допомагають хлопці, які розробляють свій квадрокоптер. Вони допомагають проводити навчання, бо у нас замало часу.

IZOLAB діє як підрозділ ІЗОЛЯЦІЇ

– А чого поки що не вистачає вашому фаблабу в плані компетенцій чи спеціалістів?

Я хочу сподіватися, що в майбутньому у нас з’явиться людина, яка буде робити чисто технічні речі з електроніки чи програмування. Можливо, це якраз будуть хлопці, які зараз проводять воркшопи. А можливо, до нас будуть приходити люди, які робитимуть свої проекти і технічно допомагатимуть.

Також IZOLAB дуже допомагає команда «ІЗОЛЯЦІЇ» – консультації, просування, юридичні питання.

– А чим ви займалися до IZOLAB?

Ми з другом займалися створенням 3D-принтера, який досі перебуває в розробці – там є лише механічна частина, він ще нічого не друкує. До принтера я займався програмуванням, працював як фрілансер. Навчався на курсах програмування і збирався працювати програмістом, але потім трапився проект IZOLAB, який здався мені дуже цікавим і інноваційним.

Фаблаб, у принципі, для світу не новинка. В Італії, Іспанії, Штатах їх уже дуже багато, але для України цей формат місця і проведення часу – щось нове.

ми хочемо робити платформу, куди б могли приходити люди і щось робити власними руками

– Що потрібно мати такій майстерні, як ваша, щоб назвати себе фаблабом?

IZOLAB – це офіційний фаблаб. Ми є на офіційній сторінці фаблабів, хоча там ще стоїть стара адреса.

Необхідно, щоб було відповідне обладнання. Основна частина інструментів фаблабу – верстати з ЧПУ, щоб люди могли завантажити свої 3D-моделі, натиснути кнопку «Старт», і верстат все зробив. Тобто це фрезер ЧПУ, ювелірний фрезерний верстат, лазерний гравер-різак, вініловий плоттер, 3D-принтер.

Зараз якраз наш знайшов через фейсбук партнер, в якого є великий фрезерний верстат. Він найближчим часом до нас приїде, і ми будемо з ним співпрацювати.

В Україні ми поки що єдиний фаблаб. Є лише HackLab, який створив Ваня Пасічник, але там трішки інший формат роботи. Він більш клубний, а наш проект більш соціальний. Зріє ще кілька ініціатив у форматі хакерспейсу, наприклад, при комп’ютерній академії «Шаг», де також є 3D-принтер і робототехніка.

під час воркшопу в IZOLAB

– Чим ще, крім воркшопів, наразі займається IZOLAB?

Ми зараз робимо різні тестові штуки. Проводимо свої воркшопи, а також співпрацюємо з різними арт-інституціями. Воркшопи думаємо проводити частіше, бо вісім людей на тиждень – це малувато. Можливо, будемо робити міні-курси, по чотири-п’ять занять, з моделювання або роботи з Arduino. Плануємо брати участь в UrbanFest із макетуванням та 3D-принтером. Саша Манук’янс там буде проводити виїзний воркшоп.

Є ідея розробити майстер-клас із 3D-друку для різних рівнів підготовки, від найпростішого – закинути модель і щось надрукувати – до основ 3D-моделювання і налаштування принтера. Тим паче, у нас зараз вже два принтери. Один привезено з Донецька, а інший нам фактично подарував Саша Савсуненко, який був також співрозробником креативної індустрії IZONE, а потім поїхав до Штатів.

Можливо, в майбутньому, якщо люди хотітимуть знайти місце для роботи, але в них не буде часу нам допомагати, ми введемо формат абонплати за оренду обладнання чи приміщення.

Також фаблаб може бути платформою для стартапів. В Донецьку був приклад хлопців з «We are able». Вони спочатку приходили і вчилися працювати на різаку, а потім у такому форматі продовжили вже свій маленький бізнес. Зараз вони роблять свої аксесуари, рюкзаки, і все це виготовляється на одному різаку.

Нещодавно до нас звернулася жінка, яка хоче створити курси програмування для підлітків і запропонувала разом придумати програму.

Зараз ми плануємо розказати про нашу діяльність якомога більше, щоб максимум людей про це дізналися. Але ми точно знаємо, що хочемо робити платформу, куди б могли приходити люди і щось робити власними руками.

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Внезапная свобода может убить. Метамодернистка изучает границы ответственности за вмешательство.